«Безпека Криму» та вибори в Туреччині: чого боїться Росія?

Російські та підконтрольні Москві кримські ЗМІ голосами політологів та експертів заговорили про зростання загроз «безпеці Криму» через проведення 14 травня президентських і парламентських виборів у Туреччині. Збереження при владі Реджепа Тайїпа Ердогана називають при цьому таким, якому Кремль «віддає перевагу», а можливу перемогу опозиційного Кемаля Киличдароглу – «погіршенням ситуації у сфері безпеки півострова».

Як розвиваються передвиборні перегони в Турецькій Республіці, чи можна «забезпечити безпеку» «окремого Криму», і що здатна зробити Росія для зниження «загроз» з боку сучасних демократичних процесів в Анатолії – у матеріалі Крим.Реалії.

«Запекла боротьба на виборах у Туреччині, явного фаворита немає» – експерт

Про перебіг передвиборчих перегонів у Туреччині та сьогоднішню ситуацію в країні кореспонденту Крим.Реалії розповіла кандидатка політичних наук, старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер.

Євгенія Габер, старша аналітикиня досліджень сучасної Туреччини Карлтонського Університету (Канада)

«За тиждень до виборів важко визначити фаворитів президентських перегонів, оскільки різниця між кандидатами-лідерами за опитуваннями дуже маленька – кілька відсотків, тобто в рамках статистичної помилки. Невелику перевагу зараз віддають кандидату від опозиції Кемалю Киличдароглу. Але поки що, станом на сьогодні, жоден із кандидатів не набирає у першому турі необхідних 50% плюс один голос. Швидше за все, буде другий тур. Щодо парламентських виборів, то тут у соцопитуваннях «вагаються» різні дані про те, які партії та альянси проходять та долають семивідсотковий бар’єр. Але очевидно, що абсолютної більшості та відповідного права одноосібно ухвалювати рішення та голосувати не буде в жодної з партій. Все одно потрібні будуть комбінації. Ці комбінації можуть бути в майбутньому: в рамках одного альянсу (блоку «Народ» чи блоку «Нація») або навіть між різними політичними силами з провладного та опозиційного блоків, оскільки багато з них є ідеологічно близькими. Очевидно також, що боротьба йде запекла, і станом на сьогодні явного переможця немає», – наголосила експертка.

«Безпека Криму» залежить від Туреччини?

«Перемога президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана на майбутніх виборах є кращим варіантом для Росії, оскільки з приходом до влади опозиційних сил ситуація в сфері безпеки Криму може погіршитися», – заявив РИА Новости заввідділом євразійської інтеграції та розвитку Шанхайської організації співробітництва Інституту країн СНД, військовий експерт та політолог Володимир Євсєєв. За його словами, ці тези залишаються актуальними, навіть «незважаючи на те, що турецький лідер підтримує» Меджліс кримськотатарського народу.

«Безпека Криму з боку Чорного моря безпосередньо залежить від результатів президентських виборів у Туреччині… «Натовські» судна можуть потрапити у Чорне море лише через протоку Босфор, яку контролює Туреччина. Якщо до влади прийде відверто прозахідний політик Кемаль Киличдароглу, то безпека кримських берегів опиниться під загрозою. При цьому колективний Захід готує для Туреччини сценарій Євромайдану», – переконаний Олександр Ірхін, доктор політичних наук, завідувач кафедри «Політичні науки та філософія» російського СДУ, створеного на базі захопленого Севастопольського національного технічного університету України.

Кандидати в президенти Туреччини Реджеп Ердоган (л) і Кемаль Киличдароглу. Комбіноване фото

Коментуючи на прохання Крим.Реалії «кримську безпеку», директор Центру Близькосхідних досліджень (Київ) Ігор Семиволос вказав на відсутність логіки в аналізі російських експертів, нагнітанні ними пристрастей та емоцій.

«Сьогодні кожен намагається оцінити майбутнє, результати виборів через «свою призму». Це просто страх чи, в принципі, те, що мало в чому можна називати «справжньою аналітикою». Я думаю, що роздуми у російських і кримських політологів такі: якщо ситуація зміниться в Туреччині, то існують шанси, що в Чорному морі буде більше присутності НАТО саме в цьому сенсі. Якщо виходити з логіки, пробувати ці їхні роздуми вкласти в причинно-наслідковий зв’язок, то єдине, що можна сказати: за певних умов і розкладів НАТО буде набагато сильніше представлене у Чорному морі. І, відповідно, Туреччина буде лояльнішою до питання проходження кораблів Альянсу в Чорне море», – заявив Ігор Семиволос.

Ігор Семиволос, директор Центру Близькосхідних досліджень (Київ)

«Я б не сказала, що «безпека Криму» залежить від результатів виборів у Туреччині безпосередньо, а от невизнання російської анексії Криму, підтримка України щодо відновлення територіальної цілісності збережеться», – додала Євгенія Габер.

Відповідно до статті 134 Основного закону України, «Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою території України». Стаття 17 Конституції України свідчить, що «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього українського народу».

Про «безпеку Криму» не йдеться ані в російській Конституції, ані в її федеральних законах. Не використовується таке поняття і в українському Основному законі, а також міжнародному праві.

Росія незаконно окупувала Крим у 2014 році та продовжила збройну агресію в Україні у лютому 2022 року, окупувавши частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Ці факти визнані європейськими державами, США, Канадою, Австралією та іншими державами й міжнародними організаціями. В ООН більшістю голосів затверджені відповідні резолюції.

Міжнародне право зобов’язує окупаційну владу нести відповідальність за безпеку на окупованих територіях.

Відповідно до пункту «м» статті 71 Основного закону Росії, «оборона і безпека перебувають у віданні Російської Федерації».

Раніше, у березні, російський президент Володимир Путін під час проведення останньої наради з питань соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя заявив, що «для Криму та Севастополя питання безпеки мають пріоритетний характер».

Александер Вершбоу: Россия будет терять контроль над Крымом и пойдет на переговоры | Крым.Реалии ТВ

Сигнали ззовні: «вибори – спроба перевороту та повалення режиму Ердогана»

«Поразка президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана на виборах і прихід до влади прозахідної опозиції загрожує поверненням до періоду конфронтації між Туреччиною та Росією», – вважає директор російського «Таврійського інформаційно-аналітичного центру», політолог Олександр Бедрицький. Він не виключив, що «за оголошенням результатів голосування (у Туреччині – КР) можуть бути активні дії з боку опозиції, аж до спроби «кольорової революції».

Президент Туреччини та кандидат у президенти від Народного альянсу Реджеп Тайїп Ердоган виступає з промовою під час передвиборчої кампанії у Стамбулі, 21 квітня 2023 року

Євгенія Габер звернула увагу на публічні сигнали, які надходять з різних боків, що «вибори – спроба перевороту» і, можливо, «повалення режиму Ердогана», що «кандидата Киличдароглу підтримують західні країни». Зазначене, на її думку, очевидно, говорить про те, що другий тур і «прийняття програшу у разі поразки на виборах для правлячої партії» не буде легким.

«І якщо різниця в голосах буде невеликою, то можливі якісь апеляції, судові заперечення, можливі навіть деякі акції з боку прихильників тієї чи іншої політичної сили. Тому що зараз суспільство дуже поляризоване. Кожен бачить перемогу свого кандидата як єдиний можливий шлях до гідного майбутнього Туреччини. Це стосується і опозиції, і влади, тому вони боротимуться за перемогу та свої голоси на межі можливостей. Якщо не буде однозначної перемоги в першому турі, «невизначеність» триватиме до другого туру – до 28 травня. І ось там уже, як прогнозується, різниця між двома кандидатами буде набагато більшою, ніж у першому турі. Адже спочатку у боротьбі беруть участь 4 кандидати, у другому турі – 2. Повторюся: наразі явного переможця немає», – уточнила вона.

Президент Туреччини Тайїп Ердоган звертається до своїх прихильників під час мітингу перед президентськими та парламентськими виборами 14 травня. Стамбул, 7 травня 2023 року

Мілітаризація та нуклеаризація Криму – загроза для Туреччини

«Якщо Ердоган програє, «питання Криму» все одно залишатиметься для Туреччини дуже важливим та актуальним, оскільки не є питанням пріоритетів політичних партій чи персональних преференцій або пріоритетів. Це – питання національної безпеки та державних інтересів. Крим – важливе для Туреччини питання. По-перше, оскільки мілітаризація, нуклеаризація Криму безпосередньо несуть загрозу Туреччині. До того ж ми розуміємо, що півострів є плацдармом для посилення впливу Росії ще і в Середземному морі, а не лише у Чорному. Тому довгострокове перебування та нарощування військової присутності Росії у Криму – загроза для Туреччини», – заявила співрозмовниця Крим.Реалії.

Крим.Реалії опублікували карту з більш ніж 220 військовими об’єктами РФ на Кримському півострові, яка свідчить про стрімкі темпи мілітаризації Криму за роки російської окупації.

Євгенія Габер наголосила на важливості фактора кримських татар і того, що від опозиційного лідера СНР Кемаля Киличдароглу досі не чули чітких заяв щодо кримськотатарського народу.

«Але в коаліції з СНР є «Хороша партія» на чолі з Мераль Акшенер. Це вже помірковані турецькі націоналісти, які приділяють дуже велику увагу захисту прав тюркських меншин, зокрема кримських татар в Україні, уйгурів у Китаї. Я думаю, що питання Криму все одно буде на порядку денному», – заявила вона.

Мераль Акшенер, лідерка «Хорошої партії»

Туреччина стане тимчасово більш вразливою для зростаючих загроз із Кремля

«Те, що стосується Москви, очевидно, що Росія використовуватиме цю ситуацію. Вже й за зерновою угодою ми бачимо, як Кремль продовжив її до 18 травня, хоча зараз намагається підривати роботу «зернових коридорів». Росія розхитуватиме ситуацію, намагатиметься підігрувати одному з кандидатів, впливати на результати виборів у Туреччині, в принципі використовувати ситуацію, коли Анкара буде зайнята внутрішніми питаннями, сфокусована на внутрішній політиці, на формуванні нового уряду. Чи переможе Ердоган чи Киличдароглу – це на певний час вибиває країну з колії, це робить суспільство вразливішим», – зазначила аналітикиня.

Жінка проходить повз передвиборчий автомобіль із зображенням президента Туреччини Тайїпа Ердогана та гаслом «Століття Туреччини починається. Стамбул готовий». Стамбул, 2 травня 2023 року

Вона розповіла, що низка турецьких експертів акцентує увагу на значних загрозах з боку Росії, а саме: кібератаках, інформаційних і дезінформаційних кампаніях, масштабних компаніях у соцмережах, хакерських зламах, різних провокаціях, підривних акціях. А самі вибори в Туреччині створюють для Москви таку ситуацію, на тлі якої зростає активність Кремля у проштовхуванні своїх наративів – насамперед, «антиамериканських та антизахідних».

«Будь-які вибори – дестабілізація. Особливо такі вибори, які зараз відбуватимуться у Туреччині. Чи означає це, що однозначно відбуватимуться дестабілізуючі явища? Ні, це не означає. Але кожна із сторін готується захищати свій результат, захищати його на всіх рівнях, у судах, на виборчих дільницях та – не виключено – на вулиці. Це також є частиною демократії. Питання в тому, як це все розгортатиметься і розвиватиметься. Якщо екзитполи та результати виборчої комісії розійдуться, то тоді не виключається дестабілізація. Але в будь-якому випадку, ця історія поки що з галузі страхів. Вперше в опозиції з’явився шанс перемогти Ердогана і покінчити з монополією АКР. Справді, ставки високі. І це створює напругу. Але наскільки ця напруга може вилитися у щось серйозне? Подивимося. Я думаю, що Ердогану, як мінімум, невигідно «розгойдувати човен». Невідомо, як поведуться головні гравці. А росіяни можуть планувати все, що завгодно, адже сучасний розвідувальний інструментарій дозволяє зробити так, щоб у них нічого не вийшло», – підсумував Ігор Семиволос.

Прибічники Кемаля Киличдароглу, кандидата у президенти від основного опозиційного альянсу Туреччини, беруть участь у передвиборчому мітингу в Стамбулі, 6 травня 2023 року

Раніше, наприкінці березня, під керівництвом Військово-морських сил Румунії відбулись військово-морські та військово-повітряні навчання НАТО. Маневри здійснили поблизу впадання Дунаю в Чорне море, а також поблизу кордону Румунії з Молдовою та Україною. На початку травня у Польщі розпочалися військові навчання «Anakonda-23».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.​