Понад пів сотні фактів переслідувань у Криму за протести проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну зафіксували упродовж осені представники правозахисної ініціативи «Кримський процес». Масові антивоєнні протести на півострові тривають, незважаючи на активну протидію з боку російської влади. Як кримчани протестують проти війни, і за що їх переслідують, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Крим.Реалії продовжують стежити за тим, як російська влада переслідує жителів анексованого Кримського півострова за протести проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Судова практика підконтрольних Москві кримських судів демонструє, що постраждати на півострові можна практично за будь-які публічні прояви незгоди з війною.
Переслідування наростають
Протягом осені у Криму за «дискредитацію армії РФ» та антивоєнні заяви російські силовики притягнули до відповідальності 66 осіб, стверджують експерти «Кримського процесу».
Вони зазначають, що повномасштабна війна Росії проти України «викликала хвилю протестів» у російському суспільстві та анексованому Криму, а адміністративна стаття 20.3.3 є «одним з інструментів придушення антивоєнних настроїв».
Протягом осені до підконтрольних Росії судів Криму та Севастополя було передано 66 матеріалів за цією статтею, що на 14 більше, ніж за попередній період, стверджують правозахисники.
У 56 випадках суди винесли рішення про адміністративне покарання, а у шести протоколи було повернено для усунення порушень або передано до іншого суду. Ще в чотирьох випадках судові засідання були відкладені на дату, що виходить за межі дослідження, повідомляє «Кримський процес».
«Звертає на себе увагу загальна практика про те, що неупереджена та незалежна оцінка подій у більшості випадків судом першої інстанції підмінена на механічне переписування відомостей із протоколу про адмінправопорушення та/або свідчень свідків обвинувачення. При цьому наявність протиріч між зазначеними у протоколах відомостями та свідченнями осіб, яких притягують до відповідальності, судом не усувається додатковими діями (допитом свідків, призначенням експертиз тощо) і не трактується на користь притягуваного до відповідальності», – стверджують автори дослідження.
За інформацією експертів «Кримського проєкту», суди на півострові, як правило, не призначають лінгвістичних експертиз для визначення наміру та факту дискредитації Збройних сил Росії, хоча форми такої «дискредитації» в деяких випадках «виражені не очевидно» та їх визначення без експертизи «викликає сумнів щодо незалежності та неупередженості суду».
«Привітали з днем народження діда»
На початку листопада підконтрольний Росії Залізничний районний суд Сімферополя виніс ухвалу про «дискредитацію Збройних сил Росії» щодо сімферопольця. Як зазначено у матеріалах справи, перебуваючи у місцевому барі, він «неодноразово публічно вигукував фрази: «Слава Україні», «Російський корабель іди на…».
Останню фразу, вимовлену військовослужбовцем ЗСУ біля берегів острова Зміїний у відповідь на ультиматум російського військового корабля, багато хто вважає одним із символів спротиву російській агресії.
«Укрпошта» присвятила цьому епізоду війни фірмову марку під назвою «Російський корабель, іди...».
У Криму ж за цю фразу судять. Сімферопольський суд дійшов висновку, що в цих словах є «публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Росії з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки в рамках демілітаризації та денацифікації України». В судовому засіданні обвинувачений провину визнав, розкаявся та просив призначити мінімальне покарання, йдеться у рішенні суду. Зрештою, суд оштрафував його на 30 тисяч рублів.
Ще один штраф у листопаді отримала кримчанка, яка опублікувала в Instagram «фото висадженого в повітря Керченського мосту з написом «Привітали з днем народження діда», до якого прикріпила смайли у вигляді клоунів», йдеться в матеріалах підконтрольного Москві Київського районного суду Сімферополя.
Йдеться про вибух на мосту через Керченську протоку 8 жовтня. Цю подію багато хто називав «привітанням від ЗСУ» президента Росії Володимира Путіна, який днем раніше мав день народження.
Влада України заперечує причетність до того, що сталося.
Суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя дійшла висновку, що автор цього фото «засуджувала дії» Збройних сил Росії, які беруть участь у повномасштабному вторгненні в Україну, і призначила штраф у 30 тисяч рублів.
«Поріз та образливий напис на портреті»
У вересні підконтрольний Росії Кіровський районний суд оштрафував кримчанина за те, що він, «незгодний із проведенням Росією спеціальної військової операції» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР), зробив на білборді з портретом Президента Росії – Верховного головнокомандувача Збройних Сил Росії, два наскрізні порізи й залишив образливий напис на портреті Президента РФ».
Суд дійшов висновку, що так фігурант справи «здійснив громадську дію, спрямовану на дискредитацію Збройних сил Росії».
Сам фігурант у судовому засіданні провину визнав і розкаявся у скоєному, йдеться у матеріалах справи. У результаті його оштрафували на 30 тисяч рублів.
Кримські суди минулої осені винесли ще десятки штрафів щодо кримчан за статтею про дискредитацію Збройних сил Росії. Більшість із них – за пости у соцмережах, у яких жителі півострова висловлюють незгоду з повномасштабною війною Росії проти України.
«Стаття 20.3.3 є інструментом репресій»
Процес розгляду кримськими судами протоколів про адмінправопорушення за «дискредитацію Збройних сил Росії» має ознаки «єдиного, системного та політично мотивованого переслідування з грубими та численними порушеннями основних стандартів доступу до справедливого правосуддя», зокрема до принципів публічності, змагальності сторін, права на захист і неупередженість судового розгляду, стверджують аналітики «Кримського проєкту».
«Переважно обвинувальний напрямок рішень і загальний характер порушень стандартів доступу до справедливого правосуддя можуть свідчити про те, що судові розгляди цієї категорії справ не мають на меті встановлення істини та профілактики правопорушень у сфері громадського обговорення діяльності російських збройних сил і війни на території України. Є підстави стверджувати, що норма статті 20.3.3 КоАП сьогодні є інструментом репресій та придушення антивоєнних настроїв на території Криму», – стверджують у «Кримському проєкті».
Практику переслідування кримчан за статтею 20.3.3 КоАП Росії правозахисники називають порушенням свободи висловлення поглядів і свободи зібрань (якщо антивоєнний протест був у формі одиночного пікету), а також порушенням міжнародного законодавства.
Скільки загалом таких було в Криму від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, точно не відомо, оскільки не про всіх стає відомо публічно.
Російський правозахисний проєкт «ОВД-Инфо» нарахував від березня до серпня в Криму 70 адміністративних справ, відкритих за статтею 20.3.3 про «дискредитацію Збройних сил Росії», а також 19 справ – у Севастополі.
За підрахунками Кримської правозахисної групи (КПГ), починаючи з березня, російська влада Криму передала на розгляд судів 73 адміністративні провадження за статтею 20.3.3 КоАП Росії, з яких за 62-ма було винесено постанови про призначення покарання. Загальна сума штрафів, стягнутих за дискредитацію Збройних сил Росії, за даними КПГ, становить близько двох мільйонів рублів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.