В Україні ось-ось розпочнеться вступна кампанія. Можливість вступити до вишів країни є й у абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, у тому числі й Криму. Як це зробити за умов повномасштабного вторгнення Росії в Україну? Які документи потрібно зібрати? Чи потрібно їхати на материк? Які потрібно складати іспити і чи можна розраховувати на пільги? На ці питання в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідають Віталій Носок, державний експерт з питань вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України, та Олег Охредько, експерт Центру громадянської освіти «Альменда».
Замість ЗНО – НМТ
Цього року збереглися всі пільги, які були у вступників до вишів із тимчасово окупованих територій, розповідає державний експерт з питань вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Віталій Носок. Якщо абітурієнти з Криму мають атестат про повну середню освіту державного зразка, вони можуть вступати дистанційно, пройшовши національний мультипредметний тест (НМТ).
Нормативно вже все врегульовано. Вже триває реєстрація з 3 квітня до 3 травняВіталій Носок
Він складатиметься з двох обов'язкових предметів – української мови та математики – та одного на вибір: історія України, одна з іноземних мов, біологія, хімія та фізика. Тест проводитимуть в один день. Його тривалість – три години, по годині на один із трьох іспитів. Учасники зможуть самостійно розподіляти час на кожен предмет.
«Нормативно вже все врегульовано. Вже триває реєстрація з 3 квітня до 3 травня», – повідомив Віталій Носок.
Український абітурієнт. Ілюстраційне фото
Орієнтовний перелік документів, які необхідно надати для вступу, опублікувало Представництво Президента України в Криму.
Що робити, якщо немає українського атестата?
Якщо атестата немає, абітурієнтам треба звернутися до освітніх центрів «Донбас – Україна» та «Крим – Україна», які діють при всіх вишах.
Абітурієнти без атестата проходять державну підсумкову атестацію з двох предметів: української мови та історії УкраїниВіталій Носок
«Ці центри працюють паралельно зі школами, які прикріплені до Центру, і скеровують таких вступників до школи, де вони проходять державну підсумкову атестацію з двох предметів: української мови та історії України. Ці предмети їм зараховуються як іспити до вишів. І вони складають один профільний іспит», – повідомив Віталій Носок.
Випускники кримських шкіл можуть подати загалом до 20 заяв на вступ до материкових вишів. Із них не більше 5 заяв – на бюджетні місця. Для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій вони передбачені так званою «Квотою-2». Зарахування відбуватиметься за результатами національного мультипредметного тесту.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Міносвіти України затвердило порядок прийому абітурієнтів з Криму і ДонбасуПриїхати на материк доведеться
У Центрі громадянської освіти «Альменда» радять спочатку визначитися з вишем, зв'язатися з ним та діяти дистанційно.
На підставі трьох іспитів ви якраз і вступатимете до вишівОлег Охредько
«Ви обираєте два іспити – історію України, українську мову та той іспит, який вам необхідно буде скласти в освітньому центрі для того, щоб було три іспити. На підставі трьох іспитів ви якраз і вступатимете до вишів. Єдиний нюанс, який ви повинні пам'ятати, – вам необхідно приїхати (наразі за існуючою системою) особисто до вишу та оформити всі документи. Якщо ви не приїдете за три місяці, вас просто відрахують. А далі можна вчитися дистанційно», – каже Олег Охредько.
Олег Охредько, експерт Центру громадянської освіти «Альменда»
Ми в індивідуальному порядку вирішуємо з вишем питання, щоб поселити вступникаВіталій Носок
Тим, хто зможе приїхати на навчання, у Міністерстві освіти України обіцяють допомогти з місцем у гуртожитку.
«Якщо є звернення, ми в індивідуальному порядку вирішуємо з вишем питання, щоб поселити вступника. Під час вступної кампанії ми не мали скарг на те, що когось не поселили. Навіть якщо приїжджали і був зайнятий гуртожиток, ми зв'язувалися з вишем і знаходили варіанти», – зазначає Віталій Носок.
Абітурієнти після ЗНО з історії України в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Харків, 4 червня 2021 року
Також, за словами експерта Міністерства освіти України, всіх студентів денної форми навчання згідно із законом не призиватимуть до армії, вони отримають відстрочку від мобілізації.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.