Ковідні канікули в Криму: як не залишитися без зарплати

Російська влада оголосила неробочий тиждень із 30 жовтня до 7 листопада у зв'язку з пандемією коронавірусу. Росіянам обіцяють зберегти зарплатню за цей період. Ковідні канікули торкнуться і Криму, анексованого Росією. Торік жителі півострова вже мали схожий досвід, але тоді не всі отримали обіцяні «збережені» зарплати, а багато хто взагалі втратив роботу. Як уникнути торішніх помилок, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

У Криму статистика захворюваності на коронавірус б'є рекорди декілька тижнів поспіль.

З 25 жовтня в регіоні діють обмежувальні заходи. Кримчан від 60 років зобов'язали «не залишати місця проживання (перебування) за винятком випадків прямої загрози життю та здоров'ю». Пенсіонерам віком від 65 років скасували пільговий проїзд у громадському транспорті. Для інших діє система QR-кодів, які дозволяють відвідувати місця масового скупчення людей лише вакцинованим від коронавірусу або тим, хто перехворів.

З 30 жовтня у Криму розпочинається неробочий тиждень, за який працівникам відповідно до розпорядження російської влади мають зберегти зарплату.

Щеплення чи зарплата?

Ковідні канікули не передбачають повного звільнення з роботи, як це було торік. Упродовж неробочих днів із 30 жовтня до 7 листопада об'єкти бізнесу працюватимуть, але з урахуванням усіх обмежень та розпоряджень, повідомив російський глава Криму Сергій Аксенов.

Сергій Аксенов

Під час майбутнього неробочого тижня багато хто зіткнеться з новими вимогами та формами роботи на своїх підприємствах аж до відсторонення від роботи. Роботодавцям дозволено застосовувати такий захід до працівників, які не вакциновані від коронавірусу.

У Міністерстві праці та соцзахисту населення російського уряду Криму пояснили, на яких підставах кримчан можуть усунути від роботи.

«При відмові співробітника від обов'язкової вакцинації роботодавець зобов'язаний попросити у працівника письмову відмову від вакцинації, а потім оформити наказ про усунення працівника без збереження зарплати на підставі частини третьої статті 76 Трудового кодексу Росії», ‒ йдеться у повідомленні відомства.

Під час ковідних канікул частину кримчан також переведуть на дистанційний режим роботи. Виконання роботи співробітником дистанційно «не може бути підставою для зниження зарплати», але такі працівники теж підлягають обов'язковій вакцинації, якщо не мають протипоказань, стверджують у міністерстві.

Підтвердженням протипоказань до вакцинації від коронавірусу є офіційно оформлене медичне відведення, видане установою охорони здоров'я, повідомляють у Мінсоцпраці Криму.

Кримчанам на півострові пропонують російські вакцини, але жодна з них не схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Тому багато кримчан бояться їх і через це не поспішають щеплюватися.

Як кримчани «відпочивали» торік

Ковідні канікули практикували на півострові й торік. Їх оголосили спочатку на тиждень – із 30 березня до 5 квітня.

Потім карантинні заходи продовжили до кінця квітня. На той момент у Криму щодня фіксували приблизно 20 хворих на коронавірус. Нині їх – понад 600 на день.

Президент Росії публічно обіцяв, що за всіма працівниками буде збережена зарплата на період вимушених канікул. Але в Криму ця обіцянка виконувалася не всіма.

Невдовзі з'ясувалося, що на деяких кримських підприємствах на цей час був оголошений простій «із причин, які не залежать від роботодавця та працівника». Тому одним цей час оплачували пропорційно до часу простою, а інших відсилали у відпустку за власний кошт.

Підприємці, діяльність яких була заборонена на період карантинних вихідних, скаржилися, що залишилися з боргами.

Під час весняного кримського карантину було заборонено працювати підприємствам більшості галузей, а кримчан штрафували за щонайменші спроби відійти від будинку далі, ніж на 100 метрів.

«Звідки нам брати гроші? Як годувати дітей? Як платити комунальні?», – запитували кримчани у влади в соцмережах.

Через обмежувальні заходи, запроваджені в Криму у зв'язку з пандемією коронавірусу, багато кримчан втратили роботу. Місцева влада визнала це лише через рік.

Упродовж 2020 року безробіття на півострові зросло удев'ятеро, створивши напруженість на ринку праці.

«Досить буде скарги й усе виплатять»

Цьогоріч російська влада поки що говорить про один неробочий тиждень, за допомогою якого розраховують збити зростання статистики інфікування коронавірусом. У разі потреби режим неробочих днів можуть продовжити й після 7 листопада, наголосив президент Росії Володимир Путін.

Володимир Путін

Упродовж тижня, який російська влада оголосила неробочим, четвер та п'ятниця 4 й 5 листопада будуть вихідними у зв'язку з загальноросійським святом – днем народної єдності. Але, як правило, такі вихідні стосуються переважно державних та комунальних установ. Інші працюють згідно з власним календарем.

Зміни у федеральному законодавстві, пов'язані з організацією коронавірусних канікул, створюють небагато можливостей роботодавцям для порушень прав працівників, каже кримський адвокат Жан Запрута.

«Зараз законодавець дозволив усувати від роботи замість звільнення. І все, інших варіантів у роботодавця немає. Але цей привід може застосовуватися, наприклад, якщо працівник не згодний іти у відпустку або звільнятися заднім числом, як це буває. Наразі оголошені не вихідні, а неробочі дні. Говорити, що це створює умови для порушення трудових прав громадян, складно. Тому що людина має право щепитися. Якщо не хоче цим правом скористатися, її можуть усунути. Є право вибору», – каже він.

Щоб уникнути можливої невиплати заробітної плати за час вимушених коронавірусних канікул, Жан Запрута рекомендує кримчанам фіксувати будь-які незаконні вимоги своїх роботодавців, щоб мати можливість довести порушення з їхнього боку.

«Роботодавець може говорити своїм працівникам усе, що завгодно, але керуватися зобов'язаний законом. Якщо людям відмовлятимуть зберегти зарплату за неробочий тиждень або вимагати піти у відпустку чи звільнитися, є відповідні інстанції, куди варто звертатися. Це інспекція з праці та прокуратура. Вони змусять заплатити. Тут у роботодавця варіантів немає. Достатньо буде скарги й усе виплатять, нікуди не дінуться», – сказав він Крим.Реалії.

За результатами торішнього локдауну в Криму місцева влада нарахувала понад мільярд рублів, недоотриманих бюджетом через обмежувальні заходи. Найбільше постраждали транспортна галузь, галузь туризму, торгівлі, малий та середній бізнес.

Однією з галузей, яка в умовах пандемії коронавірусу отримала «нові можливості», кримська влада називає туристичну. Однак саме з нею багато кримчан та експертів пов'язують стрімке інфікування коронавірусом у регіоні.