Самоспалення в російському Іжевську і корінні народи
У вересні 2019 року біля будівлі Державної ради російської республіки Удмуртія вчинив самоспалення вчений Альберт Разін. Його вимогою до влади було приділити більше уваги розвитку удмуртської мови і культури.
Удмуртський вчений Альберт Разін на пікеті біля будівлі Державної ради Удмуртії, після якого він здійснив самоспалення. Іжевськ, 10 вересня 2019 року. Поруч із ним виявили плакати, на одному з яких було написано: «І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти»
Одним з можливих приводів, які змусили Альберта Разіна, активного захисника рідної мови, піти на такий відчайдушний крок, стало скасування обов’язкового вивчення національних мов народів Росії у школах республік. Тоді представники громадськості звернулись до керівництва Удмуртії з вимогою не допустити таких небезпечних змін в освіті. Але до них не прислухалися.
Альберт Разін, директор Інституту людини Удмуртського державного університету, який здійснив самоспалення, захищаючи удмуртську мову від русифікації
Володимир Путін загибелі Альберта Разіна ніяк не коментував. Що й не дивно. Російський президент був прихильником відмови від викладання національних мов у республіканських школах.
Закон про корінні народи наочно ілюструє, як національна політика України починає відрізнятися від національної політики Росії
Проте Путіна несподівано схвилював український закон про корінні народи, який створює можливості для національного розвитку кримських татар, караїмів і кримчаків.
Путін у своїх коментарях до цього закону акцентував увагу на обмеженні прав росіян. І це, звичайно ж, відверта маніпуляція.
Схвалений Верховною Радою закон має абсолютно конкретні критерії визначення статусу корінних народів. Саме тому кримські татари або караїми в ньому згадані, а росіяни або українці – ні.
Акція біля посольства Росії у США проти російської агресії щодо України. Вашингтон, 2 березня 2014 року
Але, цілком можливо, Путіна дратує сам факт ухвалення закону про корінні народи. Тому що він наочно ілюструє, як національна політика України починає відрізнятися від національної політики Росії.
Вершина російської бюрократичної дурості – коли Держдума Росії забороняє татарському народу використовувати латиницю замість кирилиці
Українські законодавці замислюються про права вразливих етнічних груп. А в Росії сприяння національному розвитку стосується тільки малих народів. Тобто для того, щоб про такий народ згадали, він повинен опинитися на межі вимирання. Іншими словами – не створювати «загрози» для шовіністів. А якщо у того чи іншого народу є можливості розвивати свою культуру і мову, робляться законодавчі зусилля для обмеження таких можливостей.
Вершина російської бюрократичної дурості – це коли Державна дума Росії забороняє татарському народу використовувати латиницю замість кирилиці. Тому що в усіх мовах народів Росії може використовуватися тільки кириличний алфавіт – і крапка! І виходить, що татарська мова, одна з найбільш високорозвинених і древніх тюркських мов, відірвана від інших мов своєї мовної групи тільки тому, що так вирішили у Москві. І це не обмеження прав, ні в якому разі. А обмеження прав в «розумінні Кремля» – це відсутність росіян у переліку корінних народів України.
Гасло: «Тюркські народи, українці, поляки, єднайтеся у боротьбі проти спільного ворога – путінської агресії. Польща. Україна. Татарстан» Нафіс Кашапов, активіст із Татарстану, під час демонстрації у Варшаві, 23 листопада 2014 рок
Саме у такому, перевернутому з ніг на голову світі, перебуває Володимир Путін. І своїми висловлюваннями намагається всіх нас втягти у цей перевернутий світ.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода