«Страшилки» та реальність. Кого у Криму чекає покарання за колабораціонізм?

Російські та підконтрольні РФ медіамайданчики в окупованому Криму повідомляють, що в планах українського уряду після отримання контролю над півостровом – покарати значну кількість кримчан. У заголовках називають цифри від 200 тисяч до 1,5 мільйона людей. Нібито кримінальне переслідування чекає і на вчителів, і на лікарів, і на підприємців, і на всіх, хто отримав російський паспорт. Чи так це насправді, кого українське законодавство вважає колаборантом і що після звільнення Криму чекає на кримчан, які співпрацювали з російськими органами влади?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із керівником прокуратури АР Крим та Севастополя Ігорем Поночовним та аналітиком Української Гельсінкської спілки з прав людини Владиславом Мірошниченком.

В редакцію Крим.Реалії надійшов лист на електронну пошту, його автор попросив не розголошувати його ім'я. Кримчанин розповідає про сина, який у 2017 році вступив до філії Краснодарського університету МВС в окупованому Сімферополі. Цитата:

«Я, звичайно, цього не хотів, але таке було рішення мого сина, тож я не відмовляв і не перешкоджав йому. У 2022 році він закінчив навчання та був розподілений за місцем прописки на роботу в один із відділів МВС протягом трьох років. Бо якщо він не відпрацює, ми будемо змушені відшкодувати витрати на 5 років навчання».

Далі автор пише, що з публікацій українських медіа він зрозумів, що «всі жителі (Криму), які хоч якось перетиналися або працювали в окупаційних адміністраціях чи силових структурах, за визначенням – зрадники або колаборанти».

У цьому конкретному випадку є ознаки колабораційної діяльності, вважає керівник прокуратури АР Крим та Севастополя Ігор Поночовний. З листа стає зрозуміло, що молода людина вступила до російського університету МВС, знаючи, що йому доведеться працювати в правоохоронних органах країни-окупанта, і як наслідок йдеться про добровільну згоду обійняти там певну посаду, каже прокурор Криму.

Ігор Поночовний

«По-перше, після того, як ці люди почали працювати в окупаційних правоохоронних органах, вони вже не курсанти, а співробітники правоохоронних окупаційних органів. Відповідно до ст. 111 прим. 1 Кримінального Кодексу України (добровільне зайняття громадянином України посад у незаконних правоохоронних та судових органах на окупованій території) – колабораціонізм», – пояснив Ігор Поночовний.

За колабораціонізм як факт, що відбувся в цьому випадку, передбачена відповідальність, каже Поночовний. А ось її ступінь залежатиме від дій імовірного обвинуваченого.

«Чоловік добровільно влаштувався в окупаційні правоохоронні органи, тож виправити вже нічого не можна. Єдине, можна шляхом визнання провини та щирого каяття, сприяння розслідуванню злочину пом'якшити свою відповідальність перед законом. Але факт вступу до правоохоронних органів є і його вже нікуди не діти», – заявив прокурор.

Значна криміналізація колабораційної діяльності в українському кримінальному кодексі відбулася вже під час повномасштабного російського вторгнення. Навесні минулого року Верховна Рада України ухвалила два закони про колабораціонізм: один – про відповідальність за співпрацю з окупаційною владою, інший – зі змінами до Кримінального Кодексу. Законодавці доповнили його окремою статтею щодо колабораційної діяльності.

Дії цих статей не поширюються на події, що сталися до 2022 року, оскільки закон про кримінальну відповідальність в Україні не має зворотної дії, зазначає Ігор Поночовний.

«У цьому випадку під поняття колабораціонізм можуть потрапити лише ті, хто вчинив дії, передбачені відповідною статтею після квітня 2022 року. Щодо того, що окупаційна влада залякує кримчан кримінальною відповідальністю, то можу сказати впевнено, що Україна перед собою не ставить такого завдання – максимально посадити всіх до в'язниці. Зараз активно обговорюються питання щодо реінтеграційних процесів, можливих амністій, звільнення від кримінальної відповідальності, заміна кримінальної відповідальності іншою відповідальністю тощо», – каже Поночовний.

Ці зміни у законодавстві не враховували тривалої окупації Криму. Проте всі, хто порушував закони України на окупованому півострові, будуть притягнуті до відповідальності, упевнений Ігор Поночовний. До них належать ті, хто співпрацював з окупаційною владою, вів бізнес безпосередньо з окупаційними правоохоронними органами, окупаційними адміністраціями, збройними силами РФ. Вони однозначно підпадають під кримінальну відповідальність, зазначив Поночовний.

«Тут не йдеться про формальну сплату податків або отримання дозволу на розміщення торгових точок. На нашу думку, це не є співпрацею з окупаційною владою – це забезпечення цивільного населення на окупованій території, можливість жити, існувати, заробляти собі на життя… Ми для себе виробили пріоритети – ким ми займаємося щодо колабораційної діяльності, а кого через малозначущість, без суспільно небезпечних наслідків у їхніх діях, хоча вони формально містять ознаки колабораціонізму, залишаємо поза увагою», – пояснив прокурор Криму.

Велика помилка – говорити про колаборантів категорично. Мовляв, певна категорія посад, підприємств, установ належить до колаборантів, інші – ні. Кожен випадок слід оцінювати з точки зору наявності чи відсутності у діях тієї чи іншої людини складу злочину, каже Ігор Поночовний.

«Кримінальна відповідальність в Україні – індивідуальна. Кожен учитель, завуч, директор школи, керівник районного управління освіти, міністерства освіти тощо нестимуть відповідальність виключно за ті дії, які вони вчинили», – каже прокурор.

«Якщо той чи інший вчитель у закладі освіти займається пропагандою з метою сприяння збройній агресії проти України чи з метою інших дій, передбачених цією статтею – це однозначно розцінюється як колабораційна діяльність. Якщо вчитель, працюючи у школі, не займається такою пропагандою, тобто його дії не містять ознак, які передбачені частиною 3-ю статті 111-1, то мова про колабораційну діяльність йти не повинна», – вважає Поночовний.

Пропагандистський плакат з інформацією про 126 окрему бригаду берегової оборони Чорноморського флоту Росії, Крим, Сімферополь, вересень 2022 року

Заяви про поголовну відповідальність усіх у Криму, що лунають також в українських ЗМІ та в заявах українських громадських діячів, нічого, крім шкоди реінтеграційним процесам у Криму не несуть, заявив Поночовний. Поготів безпідставні публікації у російських та підконтрольних росії ЗМІ про те, що в Криму покарають усіх поголовно.

«Ми не можемо дистанційно, без доступу до території, без доступу до Криму оцінити рівень злочинності, виміряти кримінальну ситуацію в Криму та сказати, що в Криму там 5 тисяч, 10 тисяч, 200 тисяч, 1,5 мільйона колаборантів і держзрадників. Це реально зробити. Цього не зробить жоден експерт, фахівець у галузі кримінології. Справді, роботи буде багато, справді колаборантів і державних зрадників у Криму багато. Частину з них ми задокументували, частина з них уже має вироки, щодо частини з них розслідування тривають. Ще буде більше, коли ми звільнимо Крим і почнемо працювати безпосередньо в Криму. Але сказати точну цифру, що 1,5 мільйона кримчан сядуть у в'язницю за той чи інший злочин – це абсурдні заяви, які, я ще раз повторюся, завдають лише шкоди для реінтеграції Криму та жодної користі не принесуть», – зазначив Ігор Поночовний.

Те саме стосується і страшилок на російських медіамайданчиках про те, що в Криму судитимуть усіх, хто отримав російський паспорт.

«Саджати можна лише за ті дії, які передбачені Кримінальним Кодексом України. У Кримінальному Кодексі відповідальності за наявність російського паспорта немає, тому про те, щоб саджати за російський не йдеться», – повідомив Ігор Поночовний.

Усі документи, видані російською владою на окупованій території, не мають юридичної сили та не створюють жодних юридичних наслідків. Більше того, отримання російського паспорта мешканцями окупованих територій – вимушений захід, пояснив прокурор.

«Отримання російських паспортів на окупованій території – це один зі способів для цивільного населення забезпечити нормальні умови проживання. Без російського паспорта в Криму вони б не вчилися, не працювали, не лікувалися і в принципі могли б перебувати в Криму лише 90 днів. Тому карати своїх громадян за те, що вони були поставлені в такі умови, в яких вони змушені були отримати російський паспорт для того, щоб виживати – це неправильно, і це лише чергова страшилка від окупантів», – зазначив прокурор Криму.

Визначення колаборації в українському законодавстві є дуже широким і під його дію може потрапити будь-яка людина на тимчасово окупованих територіях, вважає аналітик Гельсінкської спілки з прав людини Владислав Мірошниченко. Але ці норми діють уже понад рік, і практика показує, що правоохоронна система України не застосовує їх масово.

Владислав Мірошниченко, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини. Скріншот відео програми Радіо Крим.Реалії

«Єдиний запобіжник зараз – це доброчесність та ефективна діяльність правоохоронних органів і судів. Як ми вже сказали, саме законодавство має настільки широке визначення, що формально, теоретично, можна залучити будь-кого. Але, як показує практика, і ми це бачимо із заяв прокуратури АР Крим та Севастополя, що більшість кримчан за колаборацію не притягуватимуть», – розповів Владислав Мірошниченко.

На захист інтересів кримчан може стати Європейський суд із прав людини, каже правозахисник. Він пояснює – визначення колабораціонізму в українському законодавстві є дуже широким і не відповідає міжнародному гуманітарному праву.

«Наприклад, якщо вироки за колаборацію винесли заочно, це може бути порушенням права на справедливий суд. І людина, засуджена за колаборацію, може спокійно звертатися до ЄСПЛ, і з високою ймовірністю вона у цій справі виграє», – повідомив Владислав Мірошниченко.

За даними Міністерства внутрішніх справ України, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну правоохоронці ідентифікували понад 232 тисячі воєнних злочинців та колаборантів. Станом на 3 серпня в інформаційній системі «Воєнний злочинець» є дані про 232 131 особу, з яких 3 267 підозрюються у колабораціонізмі та зраді України. При цьому, як повідомляє пресслужба кримської прокуратури, підозру в колабораційній діяльності отримали 96 жителів півострова, які у тій чи іншій формі співпрацюють із державою-окупантом. На розгляд до суду скеровано 48 обвинувальних актів. А загалом, з березня 2022 року, коли стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) набула чинності, органи правопорядку автономії відкрили 184 кримінальні провадження за зазначеною статтею.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.