Кого глушать у Криму: українські медіа під забороною та обходи блокування

Кримська правозахисна група в червні 2021 року провела черговий моніторинг мовлення станцій у FM-діапазоні на півночі Криму. Порівняно з попереднім моніторингом, який був проведений у березні, ситуація з поширенням українського сигналу суттєво погіршилася, кажуть правозахисники. Зокрема, в ефірі з'явилося підконтрольне Міноборони Росії радіо «Звезда», яке повністю перекрило своїм сигналом частоту українського радіо НВ.

Якщо в березні 2021 року сигнал українських FM-радіостанцій був зафіксований у 13 з 19 населених пунктів, то у червні українське мовлення було доступним у 8 населених пунктах з того ж списку. При цьому кількість частот, на яких можна почути український радіосигнал, зменшилася. Як і раніше, неможливо почути українські FM-радіостанції в населених пунктах Солоне озеро, Єрмакове, Джанкой, Овочеве.

Які українські медіа можна слухати й дивитися у Криму? Як можна обійти блокування в інтернеті, що запроваджує російська влада на півострові? Який новий інформаційний та розважальний контент з'явився в Україні для кримчан?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорюють ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: журналіст, ведучий кримськотатарського шоу на «Суспільному радіо» Муслім Умеров; ведучий та редактор телеканалу «Дом» Олексій Мацука; експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Проєкт Крим.Реалії був створений у 2014 році після російської анексії Криму, а Радіо Крим.Реалії почало своє мовлення у 2015-му. У вересні 2017 року Радіо Крим.Реалії почало цілодобове мовлення на частоті 105,9 FM на територію практично всього Кримського півострова. Згодом російська влада встановила на півночі Криму радіопередавачі, з їх допомогою запустила мовлення декількох радіостанцій, що працюють не тільки на частоті, офіційно виділеній для Радіо Крим.Реалії, але й на частотах інших українських радіостанцій. Після цього, з 2019 року, у кримчан з'явилася можливість слухати Радіо Крим.Реалії на частоті 648 АМ фактично на всій території Кримського півострова, за винятком ПБК.

Крим.Реалії запустять 8 липня оновлений новинний додаток для смартфонів і планшетів на платформах iOS та Android. Нові функції включають потокове відео в прямому ефірі плюс розширені можливості перегляду ТБ та аудіо, а також інтерфейс, який повністю налаштовується й дозволить створювати персоналізовану стрічку новин Крим.Реалії російською, українською або кримськотатарською мовами. Встановити новий додаток Крим.Реалії для смартфонів і планшетів можна буде з 8 липня.

Радіо Крим.Реалії ‒ не єдина радіопрограма, створена після 2014 року для жителів анексованого Криму. «Суспільне радіо» запустило 17 травня новий інформаційний проєкт «Українське радіо. Крим», що звучить на хвилях українського радіо на півдні країни й на частині Кримського півострова на частоті 100,7 FM, а також у середньохвильовому діапазоні на частоті 549 АМ. Проєкт покликаний охопити 100% сільської місцевості й більше ніж 95% міст Криму, а також майже всю територію України. «Українське радіо. Крим» виходить в ефір з понеділка до п'ятниці, з 19:10 до 20:00 за київським часом.

За словами журналіста, ведучого кримськотатарського шоу на «Суспільному радіо» Мусліма Умерова, у підготовці контенту беруть участь декілька філій, зокрема херсонська філія «Громадського», є також радіопрограма, що готується спільно з телеканалом «UA: КРЫМ». Журналісти готують програми різної тематики: від актуальних новин до історій про вихідців з Криму, розповіді про культуру й традиції, а також перше в історії українського радіомовлення музично-розважальне шоу кримськотатарською мовою «Keç gece show».

‒ Необхідно зазначити, що цей контент ‒ не тільки для тих, хто живе на непідконтрольній частині країни, а й для всієї країни... Наведу приклад: ми зараз разом із кримською проєктно-освітньою платформою «Q-hub» знімаємо тревел-шоу для абітурієнтів та студентів з Криму й Донбасу. Коли ми спілкувалися з жителями Херсона, то з'ясувалося, що навіть тут мало хто знає про проблеми Криму. Це стосується і жителів інших регіонів материкової частини України. Це про те, що варто працювати також з аудиторією, яка живе на материку. Про безліч проблем, які є [в Криму] не знають навіть тут.

На думку Мусліма Умерова, одна з причин того, що на материковій Україні недостатньо знають про те, що відбувається в Криму, криється в ментальності людей, які жили як на материковій частині України, так і на півострові, але ситуація почала змінюватися після анексії Криму.

Журналіст, ведучий кримськотатарського шоу на «Суспільне радіо» Муслім Умеров

‒ Моя суб'єктивна думка в тому, що країна вибудовується лише з 2014 року, і Крим ‒ така «острівна» натура. Всі «жили окремо»: Крим окремо жив, материкова частина ‒ окремо. Активні люди, інтелектуальна еліта, звичайно, знали про те, що відбувається на материку, а на материковій частині знали про те, що відбувалося в Криму. Але більшість про це не знали й тільки починають більше дізнаватися про свою країну ‒ без кордонів СНД, а саме в межах України. Я думаю, що зараз формується державна ментальність.

Муслім Умеров висловив думку, що кримській молоді необхідно слухати українські радіопрограми, оскільки Росія проводить на півострові пропагандистські кампанії, популяризує російську культуру, тоді як популяризація української культури досить слабка. Він нагадав, що на материковій частині України також працює кримськотатарський телеканал ATR, який теж інформує про те, що відбувається в анексованому Криму, і декілька інших редакцій, які були змушені переїхати з Криму в 2014 році на підконтрольну Києву територію.

Водночас Умеров підкреслив, що, незважаючи на обмеження та заборони, з якими стикаються незалежні медіа на анексованому півострові, кримчани знаходять можливості для того, щоб розповідати про актуальні події громадськості в Криму та за його межами. Як приклад журналіст навів громадське об'єднання «Кримська солідарність», що висвітлює суди над кримськотатарськими та проукраїнськими активістами, мусульманами, розповідає про обшуки, які проводять російські спецслужби в будинках кримчан та утиски за релігійною ознакою.

Серед медіа, що здійснюють мовлення на територію анексованого Криму, ‒ телеканал «Дом», створений на базі державного телеканалу іномовлення UATV. Ведучий і редактор телеканалу Олексій Мацука нагадав, що після 2014 року країни Заходу надали Україні фінансову й технічну допомогу для мовлення на непідконтрольні території. За його словами, це «сприяло прориву інформаційної блокади, яку Росія створює в Криму». Водночас Мацука наголосив на важливості того, що українська держава з 2019 року стала фінансувати мовлення на непідконтрольні території.

‒ Сьогодні уряд приєднався до цієї роботи і, мені здається, це велика перемога для України. Поготів, що є прекрасні приклади ‒ це Крим.Реалії, Донбас.Реалії, американське Радiо Свобода й «Настоящее время» ‒ як працювати на територіях із тоталітарним й авторитарним режимами. Тому мені здається, якщо дивитися на це саме з такої точки зору, то абсолютно ясно, що війна відбувається на території України, окупація відбувається саме наших територій. Зрозуміло, що уряд зобов'язаний реагувати на це, і ось почалося інформаційне мовлення.

Олексій Мацука підкреслив, що телеканал «Дім» надає різноманітний контент для жителів непідконтрольних територій. За його словами, майже 80% контенту ‒ програми, які розповідають про окуповані й непідконтрольні території, а також висвітлюють події в Києві, що стосуються Криму й Донбасу.

Ведучий і редактор телеканалу «Дом» Олексій Мацука

‒ Це постійне «наведення мостів» між Києвом, Сімферополем, Донецьком і Луганськом, щоб люди там усвідомлювали, що в них у Києві є адвокати, умовно кажучи, які просувають інтереси тих, хто сьогодні без [права] голосу залишається на окупованих територіях». Тому телеканал «Дом» ‒ це й журналістський проєкт, й адвокаційний, в якомусь сенсі.

Що стосується мовлення телеканалу російською мовою, Олексій Мацука висловив думку, що таке рішення було ухвалене, щоб протистояти російським пропагандистським кампаніям, які виходять російською мовою, оскільки сьогодні 270 млн людей у світі називають російську мову «рідною» або «другою рідною».

Редактор телеканалу «Дом» додав, що редакція отримує відгуки від кримчан, зокрема в соціальних мережах. Водночас, після того як «Дом» почав мовити на Крим і непідконтрольні території Донбасу, телеканал став мішенню для російських кампаній дезінформації, а також зіткнувся з фактами блокування сигналу, розповів Олексій Мацука.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії про те, як правозахисники проводили черговий моніторинг мовлення українських радіоканалів в анексованому Криму. За її словами, з 19-ти населених пунктів Криму, в яких провели дослідження, тільки у восьми вдалося зловити сигнал українського FM-радіомовлення.

‒ На жаль, в інших населених пунктах (в яких проводили моніторинг ‒ КР) цього сигналу немає. А в тих населених пунктах, де він є, він (сигнал ‒ ред.) є не на всіх частотах, а тільки на декількох: може бути одна станція або дві. Тільки в одному населеному пункті, який зовсім близько до адмінкордону, можна зловити п'ять українських радіостанцій. Згідно з ліцензіями, які видає Нацрада, у кожному з цих населених пунктів на тих частотах мають мовити від п'яти, здається, до дев'яти радіостанцій. Замість українських станцій на цих частотах зараз або мовлять російські станції, або російські станції глушать наші, йде одночасно сигнал двох станцій. Тобто розібрати нічого неможливо, тому що одночасно говорять двоє ведучих... На деяких радіочастотах просто тиша. На нашу думку, це пов'язано з тим, що вежа окупантів, яку вони встановили наприкінці минулого року, розташована територіально ближче до тих населених пунктів, ніж українська вежа. І тому вона просто глушить наш сигнал.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова

Сєдова пояснила, що під час моніторингу експерти оглянули російську радіовежу, встановлену біля Армянська, і виявили, що на ній встановлене обладнання для передачі потужного сигналу, яке, за словами фахівців, дозволяє глушити радіомовлення з материкової частини України. На її думку, Україна має реагувати на подібні дії Росії в Криму.

‒ Я вважаю, що це питання національної безпеки. Тому що ці вежі мовлять не тільки на територію окупованого Криму, вони ж ведуть мовлення і на Херсонську область, і наш моніторинг це підтвердив. Ми будемо проводити повторний у липні, але на півдні Херсонської області сигнал окупантів теж чутно дуже добре. Це питання національної безпеки. Тому, я думаю, РНБО має скликати засідання з цього приводу й ухвалити якісь рішення, наприклад, залучити Міністерство оборони, щоб протистояти цьому. Тобто потрібно вкладати гроші, щоб вигравати цю війну потужностей: посилювати наші вежі, посилювати наше мовлення. Я розумію, що це дуже дорого, але є ще один вихід. Ось Радіо Крим.Реалії, наприклад, окрім FM, мовить ще й на середніх хвилях. Цей сигнал не глушать, його технічно дуже складно заглушити. Тому якщо держава все-таки ухвалить рішення, це має бути рішення стратегічне: забезпечити тим мовникам, які використовують FM, можливість вести мовлення на середніх хвилях. І люди будуть це слухати, тому що їм потрібний сигнал наших українських незалежних медіа.

На думку Сєдової, для кримчан не буде проблемою придбати радіоприймачі для того, щоб слухати українські програми на середніх хвилях, але, в першу чергу, держава має ухвалювати рішення про забезпечення такої можливості для мовників.

Що стосується трансляції контенту українських медіа в мережі Інтернет, експертка Кримської правозахисної групи висловила думку, що це не вирішить проблеми, оскільки російська влада постійно блокує на різних інтернет-платформах багато українських сайтів, а також будь-які сайти, які в Росії вважають «небезпечними».

Згідно з результатами дослідження, проведеного Кримською правозахисною групою, мінімум 12 провайдерів у дванадцяти населених пунктах Криму повністю блокують сайти 13 українських медіа. Серед них ‒ «Центр журналістських розслідувань», Blackseanews, «Главком», «Громадське радіо», «Цензор.нет» та інші. Також повністю заблоковані сайти Меджлісу кримськотатарського народу, «Свідків Єгови», Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та організації «Хізб ут-Тахрір».

На думку Сєдової, виходом з цієї ситуації могло б бути створення «дзеркальних сайтів», а поки кримчани можуть отримувати інформацію із сайтів, заблокованих у Криму, через соціальні мережі, або ж обходити блокування за допомогою VPN.

(Текст підготувала Олена Юрченко)