Зруйновані будинки, підірвані мости та «вбиті» війною дороги. Це все, що ти бачиш за вікном, їдучи до Берислава, невеликого містечка, розташованого біля Каховської ГЕС. Берислав російські війська спочатку оточили, а потім захопили буквально з перших днів повномасштабного вторгнення. Дев'ять місяців місто пробуло в окупації, але й після звільнення не має спокою. Російські військові щодня обстрілюють його з усіх видів озброєння, поступово руйнуючи місто та вбиваючи мирних жителів.
На перехресті доріг, що ведуть до Каховської ГЕС та Берислава, раніше був поліцейський пост, тепер – руїни, а в будівлі – діра діаметром в кілька метрів.
«Через те що тут багато доріг стратегічного значення, за часів окупації в «орків» тут був великий блокпост. На цьому місці кожен автомобіль підлягав перевірці. Місцеві кажуть, що без якихось подачок тут проїхати було неможливо», – розповів Крим.Реалії військовослужбовець 126-й ОБр Тро ЗСУ «Вися».
«Вися», військовослужбовець 126-й ОБр Тро ЗСУ
Ці позиції російські військові залишили під час відступу з правобережжя Херсонської області – тепер свої ж колишні позиції вони накривають килимовими артобстрілами.
Мені вони сказали, щоб я викликав людей і організував роботуОлександр Радченко
У самому Бериславі ми познайомилися із Олександром Радченком. До окупації, чоловік працював на підприємстві з виготовлення бронедверей. Згадує, що росіяни на підприємство зайшли ввечері, всі замки та двері повиломували, а на територіюО лександра допустили лише наступного дня.
Олександр Радченко, співробітник підприємства з виготовлення бронедверей
«Мені вони сказали, щоб я викликав людей і організував роботу підприємства. Я їм пояснив, що в такому разі їм треба звільнити підприємство – вони відмовились. Тому так і не домовились», – пригадав у розмові з Крим.Реалії Олександр Радченко, співробітник підприємства з виготовлення бронедверей.
Люди лежали на траві, деякі без голов булиОлександр Радченко
На підприємстві військові організували казарми, продовольчі склади та п'ять польових кухонь, а в сусідньому дворі ремонтну базу автомобілів. Олександр розповідає, що вранці 18-го жовтня о 6:45 ЗСУ ударили по підприємству реактивною системою HIMARS. Останки згорілих солдат й досі розкидані територією.
Рештки форми російського солдата після вибуху на підприємстві по виготовленню бронедверей
«Я навіть чув цей вибух, бо я недалеко живу від роботи. Вийшов на вулицю і побачив дим. Поїхав на підприємство, а коли прибув, то зрозумів, що це моє. Потім ще допомагав їм тіла виносити. Люди лежали на траві, деякі без голов були, різні були. Шість чоловік погоріло і чотири було трьохсотих», – розповів Олександр Радченко.
Його підірвали у 10-х числах листопада, коли було так зване російське відведення військ – «жест доброї волі»«Вися»
ЗСУ звільнили Берислав 11 листопада 2022 року. Серед тих, хто змусив російські війська залишити правий берег Дніпра – бійці 126 бригади.
Хлопці показали нам обгорілий броневик «Тигр» – гордість російського оборонпрому. Бійці кажуть, що це гарний доказ того, що відступ у російських військових був, м'яко кажучи, не тихим і не добровільним.
Розбитий російський ьронеавтомобіль «Тигр» на околиці Берислава
«Його підірвали у 10-х числах листопада, коли було так зване російське відведення військ – «жест доброї волі». Тоді він напевно прикривав відхід ворожої техніки і в нього влучив наш снаряд. Скільки жертв в середині було нам не відомо, але екіпаж тут був однозначно, чи поруч чи в середині. Це не один екземпляр, тут багато таких є», – розказав «Вися», військовослужбовець 126-й ОБр Тро ЗСУ.
Цей автомобіль стоїть неподалік берега Дніпра. І щойно ми покинули локацію – у це місце почалися прильоти, розповіли нам пізніше військові.
«Чех», військовослужбовець 126-й ОБр Тро ЗСУ
«У нас тут є природна перепона – Дніпро і це нам значно допомагає. Зараз здебільшого тут працює артилерія та РСЗО, як і в інших місцях, де особливості місцевості не дозволяють вести активні бойові зіткнення», – «Чех», військовослужбовець 126-й ОБр Тро ЗСУ
Це абсолютна профанація – форсування Дніпра не можливе, а ні з того, а ні з іншого бокуНаталія Гуменюк
Також у цьому оперативному районі працюють контрдиверсійні групи, як українські, так і противника.
Але з огляду на те, що переправи на Каховській ГЕС та Антонівському мосту біля Херсона підірвані – жодного російського реваншу тут бути не може, запевняють в українському командуванні.
«Це абсолютна профанація – форсування Дніпра не можливе, а ні з того, а ні з іншого боку – це не доцільно. Висадка на правий берег приречена, адже він вищий за лівий, відповідно наші вогневі позиції в більш вигідному становищі. Ми вкриватимемо вогнем ще на підступах. Крім того, зрозуміло, що якщо ми тримаємо оборону, то напевно використовуємо і замінування тих позицій, які можуть бути сприйняті ворогом, як доречні для висадки диверсійних груп», – прокоментувала Крим.Реалії керівниця пресцентру сил оборони ОК «Південь» Наталія Гуменюк.
Наталія Гуменюк, керівниця пресцентру сил оборони ОК «Південь»
Це наше місто, ми оцей шматочок України захищали навіть при «рашистах»Мар'яна Білоконь
Зайнявши позиції і закріпившись по руслу річки, тепер тут відбуваються артилерійські дуелі. Невелика відстань між Каховкою та Бериславом дозволяє російським військовим застосовувати по місту все доступне їм озброєння: танки, САУ та міномети. За словами Наталії Гуменюк, таким чином Росія навчає новомобілізованих солдатів.
У центрі Берислава ми познайомилис із подружжям підприємців Олександром та Мар’яною Білоконь, які пробули в окупації всі дев’ять місяців. Вони продавали продукти в кількох метрах від місця, де 25 січня 2023 року через російський обстріл загинуло двоє місцевих жителів. Чоловік з жінкою кажуть, що хоч і бояться обстрілів, та сподіваються на краще і виїжджати з міста не збираються.
Мар'яна Білоконь, підприємиця з Берислава
«Ми не можемо покинути все і поїхати. У нас велике господарство. Це наше місто, ми оцей шматочок України захищали навіть при «рашистах», свій маленький такий, який в нас був. Я думаю, що це зрозуміло і нормально. Як ще по другому сказати», – каже Мар'яна Білоконь, підприємиця з Берислава.
Подружжя закликає людей, які залишилися в окупації, не вірити російській владі та їхній пропаганді.
Олександр Білоконь, підприємець із Берислава
«Спочатку вони нас задобрювали, які вони хороші, а потом все. У мене зараз рідня на тому боці і теж розповідають, що їм і вугілля безкоштовно дають, і продукти, а я їм відповідаю, що ми це все вже пройшли. Потім, коли вони виходили звідси – вони стільки пакостей наробили, що це жах. Опори підірвали, електрика зникла, вода зникла, все тягли за собою, хати вичищали», – розповів Олександр Білоконь, підприємець із Берислава.
Вони пошкодили всю інфраструктуруВолодимир Літвінов
Відступаючи, російські війська підірвали близько 40 високовольтних електроопор, розповідає голова місцевої військової адміністрації Володимир Літвінов. Через це більше половини населених пунктів району досі залишаються без електрики.
Володимир Літвінов, начальник Бериславської районної військової адміністрації
«Як в місті так і за межами міста росіяни підірвали електромережі, електроопори та вежі мобільного зв’язку. Тому коли ми приїхали в Берислав не було ні світла, ні води, нічого не було. Вони пошкодили всю інфраструктуру», – зазначив у коментарі Крим.Реалії Володимир Літвінов, начальник Бериславської районної військової адміністрації.
Важка ситуація залишається і з розмінуванням полів. Щотижня надходять повідомлення про підриви цивільних на мінах.
Місцева адміністрація закликає людей бути обережними, не виїжджати на польові дороги і по можливості евакуюватися, адже жити зараз у цьому регіоні ще не безпечно.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.