Напередодні російських місцевих виборів у Криму стають відомі все нові прізвища претендентів на владу. Наступними після «єдиноросів» частково оприлюднили свій кримський список у російській партії «Родина». Кого та з чим висувають партійці до кримського парламенту та місцевих рад, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Представники партії «Родина» російського політика Олексія Журавльова борються за владу в Криму з 2014 року, незважаючи на те, що багато їхніх колег відмовилися це робити через західні та європейські санкції. Щоправда, на перших російських виборах жоден висуванець «Родины» не потрапив до кримського парламенту. Цього року кримські партійці знову вирішили боротися за депутатські мандати в новому складі.
«Повністю задоволений командою»
Майбутніх кандидатів у депутати в багатомандатних та одномандатних округах представили на загальних зборах кримського відділення партії «Родина».
Загальні збори кримського відділення російської партії «Родина» у Сімферополі, 3 червня 2019 року
Голова кримської партійної організації Костянтин Книрик повідомив, що кандидатури були узгоджені з кримчанами, зокрема й через соцмережі. «Я повністю задоволений складом команди. Це люди, які зарекомендували себе як активні громадські діячі, здатні ставити гострі питання і не боятися пропонувати шляхи вирішення, це команда людей, у яких уже є досвід депутатської роботи, але є й абсолютно нові обличчя, які зарекомендували себе в громадській роботі. Всі кандидатури були широко обговорені з кримчанами в межах партійного проєкту та з використанням сучасних способів комунікації з масами через соцмережі», ‒ сказав він.
Голова кримського відділення російської партії «Родина» Костянтин Книрик
Костянтин Книрик очолив список майбутніх кандидатів у депутати підконтрольного Кремлю кримського парламенту. 29-річний проросійський активіст ‒ уродженець Бахчисарая, випускник Одеської юридичної академії, депутат Бахчисарайської міськради. У минулому був організатором різних акцій проти українських ініціатив, НАТО, Європи та США. У лютому-березні 2014 року активно брав участь у подіях, пов'язаних із російською анексією півострова. Зокрема, він разом зі своїм нинішнім соратником у партії Сергієм Веселовським у березні 2014 року захоплював офіс редакції «Центру журналістських розслідувань» у Сімферополі та брав участь в інших акціях проти журналістів та проукраїнських активістів.
Після того як півострів опинився під контролем Росії, Костянтин Книрик всіляко підтримував проросійських бойовиків на Донбасі. Він заснував і керує агентствами «News Front» і «Південно-східний фронт», які є рупорами проросійських бойовиків.
Костянтин Книрик активно бере участь у політичних ток-шоу на російських телеканалах. У своїх публічних виступах він говорить, що «Україну захопили американці, які під виглядом допомоги в боротьбі за цілісність держави хочуть знищувати російських людей».
Ім'я Костянтина Книрик згадується у «плівках Глазьєва» ‒ записах телефонних розмов людей з голосами, схожими на голоси радника російського президента Сергія Глазьєва та голови російського Інституту країн СНД Костянтина Затуліна, оприлюднених в Оболонському райсуді Києва у справі про держзраду експрезидента України, втікача Віктора Януковича. Згідно з цими записами, «Книрик і компанія» 2014 року брали участь у формуванні списку членів кримського уряду Сергія Аксенова. Але сам Костянтин Книрик публічно ніколи про це не згадував.
Пропагандист, прихильник Мєшкова та розчарований у владі
За списком «Родины» в депутати кримського парламенту йде 52-річний Сергій Веселовський ‒ проросійський активіст, оглядач і ведучий програм ресурсів Костянтина Книрика «News Front» і «Південно-східний фронт».
Сергій Веселовський
До російської анексії Криму він теж був відомий активною проросійською діяльністю. Зокрема, очолював радикальний проросійський комітет громадянської безпеки «Наше право», який підтримував проросійські ініціативи на півострові. Взимку 2013-2014 років підтримував кримські акції «антимайдану» (на відео він протистоїть проукраїнським активістам з 1:22 хвилини).
У лютому 2014 року допомагав російським силам захоплювати півострів, виступаючи на антиукраїнських акціях на боці «кримської самооборони».
2017 року Сергій Веселовський балотувався на довиборах у депутати Сімферопольської міськради, але вибори програв.
Зараз у пріоритетах Сергія Веселовського ‒ контроль за використанням коштів у межах російської Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму, оскільки, на його думку, в Криму «не вистачає активності депутатів» у цьому питанні.
У кримському списку російської партії «Родина» до парламенту Криму також йде керченський активіст Віктор Сажин, який нещодавно залишив лави «Единой России». Активіст зізнався Крим.Реалії, що розчарувався в нинішній кримській владі й хоче скласти їй конкуренцію на виборах.
Віктор Сажин
Ще один фігурант списку кримської «Родини» ‒ Костянтин Ерманов ‒ керченський активіст «кримської весни», один із учасників зірваної в Сімферополі зустрічі колишнього та єдиного президента Криму Юрія Мєшкова з кримчанами.
Колишній комуніст і «рятівник від «Правого сектора»
З «Родиной» цього року йде на вибори депутат Сімферопольської міськради Степан Кіскін. 2014 року він отримав депутатський мандат під прапорами КПРФ. Торік Степан Кіскін був одним із організаторів і учасників акцій проти підвищення пенсійного віку в Росії. Незабаром після цього Степан Кіскін зі скандалом залишив КПРФ, повідомивши про «вимушений розрив відносин» через «репресії керівництва Кримського рескому КПРФ щодо неугодних».
Тепер він іде на вибори за списком російської «Родины» й наголошує, що має намір боротися з «Единой Россией».
Степан Кіскін
«Я так думаю, що буде боротьба між «Единой Россией» і позапарламентськими партіями ‒ наприклад, «Родиной», яка боротиметься по-серйозному. У партії «Родина» багато молодих людей, керівнику 30 років, команда зібралася досить-таки бойова», ‒ сказав він в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Серед кандидатів у депутати в списку «Родины» опинилася кримська активістка Катерина Горелкіна.
Катерина Горелкіна
Вона кілька років займається проблемами соціально незахищених кримчан, очолює громадську організацію «Життя у твоїх руках».
2014 року активістка допомагала розміщувати в Криму переселенців із Донбасу. Завдяки цьому російські телеканали назвали її «рятівницею жінок і дітей Донбасу від «Правого сектора». Торік Катерина Горелкіна намагалася потрапити до складу Громадської палати при російському парламенті Криму за квотою спікера Володимира Константинова, але в результаті туди не пройшла.
Активістка вважає, що депутатський мандат допоможе їй більш ефективно вирішувати проблеми кримчан. «Я вже давно дійшла висновку, що є системні питання, які дуже складно вирішувати, не будучи депутатом. Упродовж багатьох років я втомилася бігати за нашими депутатами, у яких або свої особисті інтереси, або інтереси їхнього бізнесу, але соціальні питання не вирішуються. Сподіваюся на вашу підтримку, нам потрібне це місце в парламенті, щоб мати більше інструментів для реалізації соціально важливих ініціатив», ‒ говорить вона.
Чиновник та організатор кортежів
У списку російської «Родины» у кримський парламент йде заступник голови адміністрації Сак Шериф Османов. Він більш ніж 10 років працює на держслужбі. До російської анексії Криму закінчив Національну академію державного управління при президенті України. Спочатку був головним фахівцем в управлінні економіки та ринкових відносин виконкому Сакської міськради, потім очолив це управління. Під час російської анексії Криму завідував сектором міжнаціональних відносин міськради, а потім пішов на підвищення ‒ до заступника голови адміністрації.
Місце у списку «Родины» дісталося також Емілю Арпатли, якого називають кримськотатарським активістом. Але про нього майже нічого не відомо. У відкритому доступі є згадки про співпрацю з кримською владою та поїздки Росією. Судячи з інформації з соцмереж Еміля Арпатли, йому 26 років і він заробляє передаючи в оренду автомобілі та організовуючи весільні кортежі. «Не треба говорити, що я поганий. Просто знайдіть кращого, ніж я, і зваліть», ‒ пише він на своїй сторінці «ВКонтакте».
Еміль Арпатли
Це не повний перелік майбутніх кандидатів у депутати від «Родины». У партії також згадують про лідерів ветеранських, екологічних та благодійних організацій, але поки без конкретних прізвищ.
Прямі вибори мерів і порятунок Керчі
Із якою програмою підуть на вибори майбутні кандидати від «Родины», поки не зрозуміло, у відкритому доступі її немає. Але деякі члени команди згадують її окремі пункти.
Шериф Османов у разі свого обрання депутатом кримського парламенту має намір ініціювати повернення кримчанам права обирати мерів своїх регіонів. Така практика діяла в Криму до його російської анексії. З 2014 року голів адміністрацій регіонів призначають чиновники за результатами конкурсів, і проти такої системи виступають представники багатьох кримських громад.
«Якщо жителі міста підтримають, то будемо ініціювати проведення прямих виборів у Саках, щоб люди обирали мера міста, тому що це дуже важливо. Сьогодні виборець відрізаний від влади, від керівництва, і важливо сьогодні наблизити народ до тієї влади, яку сам народ і вибирає», ‒ сказав він у відеоролику, оприлюдненому на сайті кримської «Родины».
Проти двовладдя в регіонах виступає кримський громадський активіст Олександр Таліпов, який буде в лавах «Родины» боротися за мандат депутата міськради Феодосії. «Я бачу, що коли у нас є двовладдя в регіонах, коли є голови адміністрацій і голови міських рад, це веде до суперечностей, і в результаті утворюються простої, які викликають лавину проблем. Тому наше завдання ‒ внесення змін до статутів міст і положень про конкурси та обрання свого справжнього голови у місті, який знає проблеми і зможе їх вирішувати», ‒ говорить він.
Рятувати Керченську промисловість у разі обрання депутатом має намір Костянтин Єрманов. «Програма у нас досить таки сильна. Вона називається «Керч промислова». У неї входять підйом заводів, які з 1991 року перебувають у дуже сумному стані. Ми зібрали у Керчі найсильнішу команду. У наших лавах портовики, фізики-ядерники, лікарі, інженери, військові, економісти. Завдання мінімум ‒ отримати більшість місць в міській раді Керчі. Завдання максимум ‒ отримати більшість місць у парламенті Криму», ‒ стверджує він.
Альтернатива або «спецназ Путіна»?
Кандидати від «Родины», за словами Костянтина Книрика, не будуть опозицією до чинної кримської влади, але й не будуть «покірними слугами, кивати головою та погоджуватися на накази зверху». «Сьогодні в Криму потрібні люди, здатні висловлювати свою позицію і бути представниками інтересів громадян. Ми ‒ не опозиція, ми ‒ альтернатива», ‒ стверджує він.
Водночас Сергій Веселовський та інші партійці-майбутні кандидати в депутати говорять про намір домагатися влади в конкурентній боротьбі з російською партією влади, а деякі й зовсім відкрито говорять, що хочуть із нею боротися. Подібні наміри виглядають досить суперечливо, враховуючи, що Костянтин Книрик вважає «Родину» «спецназом президента Росії» та говорить про підтримку курсу Володимира Путіна.
ДОВІДКА: На 8 вересня в анексованому Росією Криму та Севастополі заплановане проведення виборів депутатів російського парламенту та місцевих рад. Офіційний Київ, а також низка міжнародних організацій і багато країн світу не визнають російських виборів на півострові.