Загибель судна «Іван Голубець» та визнання анексії: правові аспекти аварії корабля

Біля берегів Мавританії після пожежі затонув океанський траулер під прапором Грузії «Іван Голубець», на якому перебували громадяни України. За повідомленням кримських ЗМІ, на борту судна перебували кадети «Керченського державного морського технологічного університету», який після 2014 року працює за російськими законами. Кадети під час пожежі на судні не постраждали.

Зокрема, інтернет-виданню «РИА Новости Крым» інформацію про студентів, які проходили практику на траулері, нібито підтвердив ректор цього вишу Євген Місюткін. Він розповів, що кадети потрапили на судно через Керченську крюїнгову компанію, і запевнив, що незабаром вони повернуться до Керчі. Спілкуватися з Крим.Реалії в університеті не захотіли.

У Міністерстві закордонних справ України Крим.Реалії підтвердили, що на борту судна «Іван Голубець» перебували 86 членів екіпажу, з яких 29 ‒ українці. При цьому у відомства немає інформації, яка дозволяє ідентифікувати зазначених громадян України як «кадетів із кримського міста Керч». Фактично судно перебувало в підпорядкуванні Державного агентства рибного господарства, яке повідомило, що для з'ясування всіх обставин буде створена комісія «із залученням інших центральних органів виконавчої влади та державних підприємств». Ось як Держрибагентство на своєму сайті прокоментувало аварію корабля:

«19 липня 2019 року через технічну несправність у машинному відділенні судна «Іван Голубець», яке належить ДП «Сервіс», виникла пожежа. У зв'язку з надзвичайною ситуацією капітаном судна було ухвалене рішення про евакуацію екіпажа на борт іншого рибальського судна, яке перебувало поблизу. За наявною інформацією, в результаті інциденту загинув один громадянин України. Пізніше під час буксирування судна в порт міста Нуадібу (Ісламська Республіка Мавританія), «Іван Голубець» затонув внаслідок його пошкодження пожежею. З метою об'єктивного розслідування та з'ясування причин інциденту на судні «Іван Голубець» Держрибагентство звернулося до компетентних органів Грузії як держави прапора з проханням провести власне розслідування інциденту із залученням компетентних органів Мавританії, в територіальних водах якої стався інцидент».

Український юрист-міжнародник Борис Бабін стверджує, що «Іван Голубець», незважаючи на приналежність українській державній структурі, фактично звітував перед росіянами.

Борис Бабін

‒ Щоб сьогодні не говорили окремі посадові особи, ситуація дуже проста. Сьогодні немає жодного рибальського океанічного судна під українським прапором ‒ всі чотири, які залишилися, перебувають під іноземним прапором і працюють на чартери абсолютно незрозумілих структур. У таких умовах найбільш кричущим фактом є те, що всі ці судна підлягали класифікаційному нагляду з боку Російського морського регістру судноплавства ‒ компанії, яка перебуває в списку санкцій України і співпрацювала з Росією під час анексії Криму. Вона не має права класифікувати судна під українським прапором, але, за дивним збігом обставин, такі судна виводять під інші прапори, щоб отримати російську сертифікацію.

Борис Бабін зазначає, що цю інформацію можна перевірити у відкритій базі даних Російського морського регістру судноплавства.

‒ Коли Держрибагентство України говорить, що збиратиме комісію, то воно разом із російським регістром з'ясовуватиме, чому судно загинуло? В принципі, у Держрибагентства великий досвід роботи з росіянами ‒ згадати хоча б протоколи з розподілу рибальства на Азові. Тобто, курсанти фейкового навчального закладу перебувають на судні, а нам говорять, що неможливо було з'ясувати, звідки вони. Вибачте, це брехня: у відповідних документах позначають, де людина проходить стажування. Насправді це неможливо ‒ дуже складно приховати перебування на судні курсантів, повірте... Відомо, що загинув громадянин України. Наші правоохоронні органи зобов'язані почати розслідування і з'ясувати всі обставини цієї аварії.

Голова Федерації роботодавців і підприємців рибогосподарської галузі України Василь Коротецький вважає, що відповідальність за цю ситуацію має нести українське Держрибагентство.

‒ Безумовно, провина повністю лежить на нинішньому керівництві Держрибагентства, оскільки, на жаль, кадрові призначення на такі посади в нашій державі відбуваються, м'яко кажучи, недосконало. Ті люди на чолі відомства, яке зобов'язане займатися безпекою мореплавання, технічним станом суден у державній власності України, бачили ці судна тільки на зображенні у себе в кабінеті ‒ така думка складається. Щодо студентів, за останній рік це вже фактично другий прецедент, створений керівництвом Держрибагентства. Надалі це може розглядатися Росією як прецедент визнання Україною анексії Криму. Спочатку комісія з рибальства на Азовському морі, тепер ось ці керченські кадети.

Василь Коротецький підкреслює, що накладені на Крим санкції мають на увазі обмеження на всі інститути, що працюють на окупованій території.

‒ Україна якимось дивом із такого інституту бере до себе на борт судна, яке є українською юрисдикцією, громадян територіального утворення, не визнаного світовим товариством. Тобто це прецедент! Необхідно кардинально переглянути всі чинні договори бербоут-чартеру на всі судна, які експлуатуються у власності України. За нашою інформацією, майже всі наші судна використовуються в темну або «в сіру»... Однозначно ці ситуації мають з'ясовувати правоохоронні органи, зокрема, Служба безпеки України. За моїми відомостями, СБУ вже порушила кримінальну справу за цим фактом і починає розгляд. Сталася загибель людей і втрата державної власності на десятки мільйонів доларів ‒ це не повинно залишитися без наслідків для керівників Держрибагентства.

Крим.Реалії надіслали в Держрибагентство України серед інших і запитання щодо правових аспектів аварії судна «Іван Голубець», однак на момент виходу програми та підготовки її текстової версії відповідь ще не отримали.

Згідно з визначенням із відкритих джерел, бербоут-чартер ‒ це договір фрахтування торгового судна без екіпажу, коли судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати фрахтувальнику в користування та у володіння на певний термін не укомплектоване екіпажем і не споряджене судно для перевезень вантажів, пасажирів або для інших цілей торгового мореплавства. Фрахтувальник же уповноважений розпоряджатися судном упродовж терміну дії чартеру на свій розсуд на правах власника, він бере на себе всю відповідальність і витрати у спільному підприємстві. Фрахтувальник має право змінити прапор судна та нанести свої фірмові знаки.

Спеціаліст із морського права, президент Колегії юристів із морського права України Денис Рабомізо розмірковує, хто має платити компенсації екіпажу «Івана Голубця» через аварію судна.

‒ Зараз мало інформації про взаємини між судновласником і державою прапора, про саму ситуацію, про документи, про контракти, які моряки підписували, про страхування. Гіпотетично, якщо припустити стандартну ситуацію, то з питаннями компенсації мають звертатися до судновласника, який має бути відповідним чином застрахованим від подібних ситуацій. Як правило, коли судновласники правильно ведуть свій бізнес, у справу вступає страхова компанія і врегулює всі питання, пов'язані з виплатами компенсацій тим, кому були завдані збитки. Щодо компенсацій державі Україна, всі ці питання мають адресуватися до підписаного контракту.

Денис Рабомізо

Денис Рабомізо вказує на те, що в стандартних умовах бербоут-чартеру передбачено зобов'язання фрахтувальника застрахувати судно від загибелі, тобто компенсації будуть безпосередньо виплачені державі Україна.

‒ Взагалі за цим договором іноземна компанія забезпечує найм, управління судном, і всі питання, пов'язані з експлуатацією судна, вирішуються цією компанією. Україна, як така, до цього відношення не має ніякого. Хоча, звичайно, можливі особливі умови, але я виходжу зі стандартних. Тому говорити про те, що Україна якимось чином найняла чи узяла на судно студентів кримського технікуму, не можна. Україна їх не наймала, і ніякого стосунку до визнання анексії Криму це не має.