Сьогодні через вироки підконтрольних Росії судів у Криму без батьків залишилися більше ніж сотня дітей. Вони не побачать тата на лінійці в школі, батько не прийде на свято, він не підтримає дочку в день весілля, баба (в перекладі з кримськотатарської ‒ тато ‒ КР) не зможе обійняти сина-переможця спортивних змагань. Деякі з цих дітей не бачили своїх батьків з народження. Їхні батьки ‒ ув'язнені, яких правозахисники вважають політичними.
Мама об'єднує сім'ю, вона піклується про дітей за двох, господарює. А тепер мама ‒ ще й борець. Борець за справедливість, борець за долю коханої людини, борець за спокій і впевненість у завтрашньому дні.
У цьому випуску йтиметься про Лутфіє Зудієву (історію Севіль Омерової читайте тут).
Your browser doesn’t support HTML5
Окупований Крим. Жінки стають «рухом спротиву»
«Силовики можуть прийти в будь-який момент»
Вона мріяла бути вихователькою ‒ вчити та розвивати дітей. Лутфіє Зудієва ‒ філолог, учитель української мови, коли народилися свої діти, зрозуміла, що більше хоче працювати з малюками.
«Діти у мене асоціюються з зеленими паростками, які дуже важливо вчасно направити, допомогти їм розвиватися, десь навіть надихнути. Разом з ними спробувати себе в різних сферах, розвиватися всебічно», ‒ говорить правозахисниця, активістка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва.
Чотири роки тому вона відкрила дитячий центр розвитку «Еліф». Але вже через три місяці після відкриття в дитячий центр прийшли з перевіркою, потім з обшуком прокуратура та ФСБ. Лутфіє вважає, що причина ‒ в її громадській діяльності.
«Я не виключаю, що могли бути й скарги з боку населення, яке стереотипно ставиться до мусульман і кримських татар сьогодні. Друге, з чим я пов'язую, це зі своєю громадською діяльністю», ‒ говорить дівчина.
Сьогодні Лутфіє Зудієву частіше можна побачити біля суду, на акціях і зборах громадського об'єднання «Кримська солідарність». Вона рідко випускає з рук телефон ‒ весь час на зв'язку ‒ координує, допомагає землякам.
Лутфіє Зудієва біля будівлі суду в Сімферополі, травень 2019 года
У 2018-му Лутфіє була громадським захисником у суді: не вистачало адвокатів, коли десятки кримських татар одночасно судили в усьому Криму за одиничні пікети. Люди вийшли на протести, вони хотіли захистити своїх співвітчизників.
За рік до цього затримували хворого батька Лутфіє, обшукували його будинок. Зараз політичний тиск торкнувся вже кожної третьої кримськотатарської сім'ї, підкреслює Лутфіє.
Лутфіє Зудієва
Навесні й саму Лутфіє затримали. За версією російських силовиків, один з користувачів мережі фейсбук тегнув її в пості, де нібито містилася заборонена символіка Хізб ут-Тахрір. А сталося це ще в 2013 році. Лутфіє розповідає, що в Центрі з протидії екстремізму її намагалися обдурити.
«Тут присутній елемент морального тиску, ти залишаєшся наодинці з представниками силових структур. І в той день нас вводили в оману: Емілю Курбедінову та Лілі Гемеджі (кримський адвокат та юристка ‒ КР) говорили про те, що в Центрі зараз нікого немає, нам говорили про те, що адвокати не під'їхали», ‒ згадує правозахисниця.
Коли Лутфіє судили, процес тривав понад дванадцять годин. У сильну спеку, під час посту, співвітчизники терпляче чекали на Лутфіє біля будівлі суду. Вони стояли до темряви, поки не закінчився суд, який оштрафував її на дві тисячі рублів (приблизно 30 доларів).
Небайдужі кримчани зібрали і погасили суми штрафів і для Муміне і Лутфіє принципово – монетами
Лутфіє говорить, що багато людей не розуміють, як вірянка, та ще й жінка може займатися правозахисною діяльністю, бути громадською активісткою.
«Зараз для людей у Криму є спільне завдання ‒ це боротьба з несправедливістю, це спроба зупинити ті репресивні дії, які відбуваються. І вона об'єднала і чоловіків, і жінок, і літніх людей, і молодих, об'єднала людей, незважаючи на національну ознаку. І об'єднала навіть поза якоюсь конфесійною чи релігійною ознакою», ‒ розповіла Лутфіє про свою мотивацію.
Правозахисниця, активістка «Кримської солідарності» встигає займатися й власною сім'єю ‒ у Лутфіє четверо дітей, люблячий чоловік, який підтримує та допомагає в усьому.
Your browser doesn’t support HTML5
Судний день кримських активісток (відео)
На думку Лутфіє, всі активні кримчани зараз розуміють: за ними російські силовики можуть прийти в будь-який момент.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.