У парламентських виборах, які 21 липня відбудуться в Україні, бере участь низка політиків, громадських активістів з анексованого Криму, які переїхали на материкову частину країни після 2014 року або раніше були тісно пов'язані з півостровом. У списку партії Володимира Зеленського «Слуга народу» під номером 95 балотується в народні депутати блогерка та дизайнерка з Криму Ліза Богуцька.
Навіщо Лізі Богуцькій депутатський мандат? Якою вона бачить свою роботу в парламенті? Чи буде кримчанка займатися питаннями анексованого півострова? В ефірі денного ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча шукала відповіді на ці запитання з блогеркою та дизайнеркою з Криму, кандидаткою в народні депутати від партії «Слуга народу» Лізою Богуцькою.
‒ Лізо, чи правильно ми розуміємо, що ви ‒ єдина кримчанка в «Слузі народу»?
‒ Так, я теж так розумію, але я вже не номер 100, а номер 95, як «95 квартал». Зараз у зв'язку з позачерговими виборами усі переформатовують той пул, який має увійти до парламенту. «Слуга народу» ‒ партія, якої раніше не було, яка створюється зараз на ходу з, в принципі, ініціативних людей, тих, хто не був раніше залучений у політику. Це патріотичні люди, у яких є якісь цілі, які не мали стосунку до корупції, до якихось схем тощо. Оскільки партія молода, нова, природно, хтось спробував скористатися, зманіпулювати та якимось чином опинитися в списку ‒ і викликав проти себе цілий бунт серед громадянського суспільства. Той ‒ колишній регіонал, той не заслуговує на повагу й таке інше. У зв'язку з цим партія «Слуга народу» оголосила такі постпраймеріз: зібрати найбільшу кількість інформації про тих, хто вважається досить «токсичним» у суспільстві. Ось таким п'яти людям було запропоновано відмовитися від свого прохідного номера, тому список посунувся, і я стала номер 95.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Найважливіше ‒ щоб у нас вірили в Криму»‒ Раніше ви підтримували Міхеїла Саакашвілі. Як прийшли до цього?
‒ Мій політичний досвід почався ще в Криму, коли я виявляла свою позицію проти російської агресії. Коли я переїхала сюди, я займалася блогерством, дизайном інтер'єрів, щоб хоча б якось елементарно можна було жити. Я підтримувала тих друзів, які у мене тоді були, Меджліс кримськотатарського народу в його прагненні деокупувати Крим, збудувати там в результаті кримськотатарську автономію. Мені це все було близьким, це все моє рідне. Я була активним учасником продуктової блокади Криму, безтермінового пікету біля представництва президента Автономної Республіки Крим у Херсоні. По суті, певним чином це була підтримка політиків, але я не входила ні в які партії та була в опозиції «Блоку Петра Порошенка». Я бачила, що він явно щось затягує, десь явно щось замовчує, десь щось говорити не хоче, а десь це просто порожні слова без змісту. З Міхеїлом Саакашвілі я познайомилася зовсім випадково, але я вже підтримувала його партію «Рух Нових сил». Я розуміла, що це дійсно революційна сила: ми в той час потрапили в певний застій, болото, коли є слова, але немає дій з боку влади.
‒ Ви вступали до партії Саакашвілі?
‒ Ні. Ось цей партійний досвід в «Слугу народу» у мене вперше. Я підтримувала Міхеїла Саакашвілі як особистість.
Ліза Богуцька
‒ І зараз ви якраз у тій політичній силі, яка існує завдяки одній особистості. По суті, виборців Володимира Зеленського не так цікавить його програма чи команда, скільки його особистість. Для вас що було основним, коли ви ухвалювали рішення йти зі «Слугою народу»?
‒ Я не завершила відповідь про Міхеїла Саакашвілі. Це людина, яка генерує нові ідеї, які навіть не проговорювалися в нашому громадському товаристві. В принципі, ідею прямої демократії першим публічно висловив Міхеїл Саакашвілі більше ніж рік тому. Це безпосередня участь народу в політичному житті країни, тобто народ стає суб'єктом державного устрою. Ми зараз наділені винятковим правом раз у 5 років обрати й більше ніяк не можемо впливати на політику, окрім майданів, які ми теж влаштовуємо раз у якийсь період, з яскравим протестом проти влади, з якою ми категорично не згодні вже упродовж років. Тобто українці можуть упродовж цих 5 років відкликати депутата. У нас раніше не було такого привілею, коли ми могли впливати на політичний процес. Це буде відпрацьовуватися безпосередньо зараз партією Володимира Зеленського.
‒ Тобто погляди, які ви побачили у Міхеїла Саакашвілі, ви побачили й у Володимира Зеленського. Але Саакашвілі теж бере участь у виборах, чому ви не з ним?
‒ Тому що досить довгий період Саакашвілі в країні не було. Ми спілкувалися з ним в онлайні, я кілька разів їздила до Європи, щоб ми якось підтримували відносини й надалі продукували свої думки та ідеї. Після того як виявилося, що в «Русі Нових сил» немає людини, яка може боротися за президентське крісло, і коли з'явився Володимир Зеленський, коли його команда почала говорити й генерувати ті ж самі ідеї, про які говорив Міхеїл, я пішла не за Зеленським ‒ я пішла за програмою.
Я пішла не за Зеленським ‒ я пішла за програмою
Коли я прочитала в цій програмі все, про що ми говорили з Міхеїлом Саакашвілі, я зрозуміла, що альтернативи зараз іншої немає. І навіть більше, я говорила, що президентом має бути людина, яка раніше не була в політиці. Той, хто був, уже заражений корупцією... З Міхеїлом ми радилися, і він повністю мене підтримав, коли я сказала, що піду в «Слугу народу». Це рішення було ще в травні.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Вода Криму ‒ тільки після деокупації»‒ Як відбувався процес вашого прийняття, затвердження у списку?
‒ Я написала в цей соціальний ліфт, який відкрила у фейсбуці партія «Слуга народу». Я туди зробила відеозвернення, описала свою біографію, фактично подала себе як кандидатуру. Мені зателефонували напередодні з'їзду ‒ Дмитро Разумков просто запросив як гостю. І таких гостей, як я, які потім виявилися членами партії, було кілька людей ще. Я навіть не підозрювала, що я буду внесена до списку ‒ це було таким сюрпризом.
‒ Що в програмі «Слуги народу» є щодо Криму? Чи є якесь бачення, що робити з півостровом?
‒ Перш за все Крим сприймається як абсолютна і територіальна, і громадянська одиниця України. Тобто ніхто абсолютно не сперечається з тим, що ми не визнаємо російську юрисдикцію. Позиція партії: Крим ‒ це Україна ‒ і переглядатися вона не буде. Ми не будемо займатися зараз деклараціями та говорити конкретні кроки. Чому? Тому що якщо в «Блоці Петра Порошенка» були й Мустафа Джемілєв, і Рефат Чубаров, які просували теми і кримськотатарської автономії, і деокупації Криму, і ці теми не зайшли до Верховної Ради, жодного разу там не розглядалася ‒ то або не було політичної волі щось зробити, або були якісь інші перешкоди, про які ми не знаємо зараз. Тому давати якісь конкретні обіцянки чи говорити про конкретні кроки, не розібравшись, що ж могло перешкодити, ми не можемо.
‒ Чи є у «Слуги народу» стратегія деокупації Криму?
‒ Буде розроблятися нова концепція деокупації, тому що старі вже не працюють. Нові закони, які стосуються кримчан, які живуть на півострові зараз, які стали переселенцями, які зараз знаходяться в місцях позбавлення волі в Росії або під політичним переслідуванням, які воювали в зоні АТО й стали добровольцями, яких кинула держава ‒ всі ці моменти ми будемо не просто обговорювати. Я не знаю, наскільки мені вдасться підтримувати цю тему, і я в принципі збираюся займатися саме нею... На мій погляд, питання про зміну статусу Криму на кримськотатарську національно-територіальну автономію має розглядатися не після деокупації, тому що ми не знаємо, коли вона відбудеться, а зараз ‒ для того, щоб були долучені інші механізми, які могли б вплинути або тиснути на Росію, створюючи їй великі незручності. Якби така автономія була введена в Конституцію до окупації Криму, можливо, й окупації б не було... Але поки ми не вивчимо ось цю конкретику ‒ ми говоримо, що ми хочемо, ми будемо робити, ми будемо до цього прагнути. Але яким чином ми до цього прийдемо та які ще механізми для цього будуть задіяні, ми зараз не можемо сказати, поки не вивчимо той базис, на якому стоїмо, на якому знаходяться відносини України та Криму. Щодо Криму взагалі є багато законів, які принципово застаріли, які потрібно переробляти.
Ліза Богуцька
‒ Наприклад?
‒ Наприклад, закон про вільну економічну зону «Крим», який стали критикувати вже в перший місяць після ухвалення, що потрібно його вже прибрати. Партія «Слуга народу» теж, природно, за скасування цього закону.
‒ Яка ваша позиція щодо постачання електроенергії та води до Криму?
Воду я б залишила як механізм регулювання наших взаємин
‒ Крим поки що більш-менш сам себе забезпечує електрикою, зараз там будуються газотурбінні електростанції. Якщо зараз повноцінно Росія почне видобувати газ на шельфі Чорного моря, то вона повністю забезпечить електрикою. А води дійсно в Криму немає. У цьому велика біда. Чи подавати воду до Криму? Я думаю, що це єдина ниточка, яка може якось впливати на наші взаємини материкової України з окупованою територією. Тобто ми можемо Росію стримувати ось цим каналом. Якщо ми дамо воду в Крим, то тоді взагалі не зможемо говорити, що там робиться не так. Росії повністю на нас буде плювати. З іншого боку, те, що там не розвиваються землеробство та скотарство, б'є зараз в інфраструктуру Криму. Багато хто говорить, що ось ми зараз висушимо й потім не відновимо ‒ але дозвольте, а що там було до Північно-Кримського каналу? Північ Криму була сухою, але коли пішла вода, ці території швидко стали оброблятися, там серйозно розвивалося сільське господарство. Тобто воду я б залишила як механізм регулювання наших взаємин ‒ ні в якому разі не подавати. Я проти цього. Вода ‒ це важливий елемент, але є маса інших.
‒ Яких?
‒ Це навчання кримських студентів, які закінчили російські школи в Криму, в наших українських вишах. Це документальний оборот тих людей, які роблять паспорти, свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб тощо, хочуть реєструватися тут, в Україні... Я за те, щоб були врегульовані ці відносини. Механізм має бути розроблений, і він зараз розробляється, готується ‒ яким чином ось ці гуманітарні зв'язки все-таки б не губилися. Багато кримчан хочуть, але не можуть виїхати, комусь нікуди їхати. Я маю сказати тим, хто збирається сюди поїхати й думає, що будуть відкриті всі двері, ‒ їх тут ніхто не чекає. Вам не дадуть житла, роботи. Максимально, що можуть зробити, ‒ це безкоштовна юридична допомога, яка вас відішле зареєструватися в бюро з працевлаштування та самому орендувати собі житло. З цим стикаються точно так само переселенці з Донбасу. За цей період держава розробила закон про переселенців, який абсолютно морально застарів, його необхідно переробляти. Зараз у «Слузі народу» все це обговорюється. Я вам кажу про свою позицію, але в результаті дискусії буде вироблена якась стратегія, її опишуть у законі, закон обговорюватимуть у Верховній Раді. Є труднощі, з якими нічого не було зроблено за останні п'ять років.
Кримчани на виборах до Верховної Ради України 2019 року
В цьому році в рядах української влади може посилитися команда кримчан. Про намір боротися за мандати народних депутатів на майбутніх парламентських виборах уже оголосили близько десяти політиків, чиновників і громадських діячів – вихідців з Криму.
За партійними списками до Верховної Ради України балотуються п'ять членів Меджлісу кримськотатарського народу: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз (партія Петра Порошенка «Європейська солідарність»), голова Меджлісу Рефат Чубаров (партія «Сила і честь» Ігоря Смешка), Гаяна Юксель (Партія зелених України), член Меджлісу кримськотатарського народу і Світового конгресу кримських татар Абмажит Сулейманов («Народний Рух України»).
На вибори до Верховної Ради йдуть не тільки представники Меджлісу кримськотатарського народу. Серед них – українська журналістка і державний діяч кримськотатарського походження, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар (партія «Українська стратегія Гройсмана»), делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров, координатор ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева і виконавчий директор благодійного фонду «ВостокSOS» Олександра Дворецька (всі троє – від партії «Голос» Святослава Вакарчука), блогер і дизайнер з Криму Ліза Богуцька (партія Володимира Зеленського «Слуга народу»), кримчанин, колишній народний депутат України, бізнесмен Андрій Сенченко («Сила права»), громадський діяч, волонтер, переселенка з Криму Наталія Лютикова («Народний Рух України»).
Також читайте інтерв'ю з кандидатами в народні депутати України, пов'язаними з Кримом:
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Представляти кримчан ‒ велика честь»
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Ми маємо бути голосом окупованих територій»
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Ми підготували стратегію повернення Криму» БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Створення кримськотатарської автономії – шлях до деокупації Криму»(Текст підготував Владислав Ленцев)