Територія «беззаконня та курортна глушина» – активісти про імідж Криму

Колаж

Російська влада Криму розпочала розробку концепції розвитку іміджу регіону. Планується, що це буде комплексний документ на основі спільної роботи відповідних відомств і муніципалітетів.

Як повідомив на своїй сторінці у фейсбуці заступник міністра внутрішньої політики та інформації російського уряду Криму Кирило Нагорняк, розвиток іміджу Криму «неможливий без спільної праці всіх міністерств, відомств і муніципальних утворень».

«Образ регіону формує не лише туризм та інформація у ЗМІ, а й екологія, культурно-історичний розвиток регіону, соціальна захищеність громадян, політична стабільність, інвестиційна привабливість, візуальне сприйняття міст і сіл та багато іншого», – зазначив Нагорняк.

Заступник міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму Кирило Нагорняк

Заступник міністра стверджує, що у концепції розвитку іміджу Криму буде заплановано, «як висвітлювати досягнення Криму в основних сферах діяльності та реалізовувати його науковий, культурний, історичний і туристичний потенціал у короткій та довгостроковій перспективі».

У підконтрольному Москві міністерстві економічного розвитку Криму заявили, що «займаються зміцненням іміджу Криму на міжнародному рівні». Чиновники стверджують, що з початку 2021 року провели «24 заходи різного рівня та масштабу». Як приклад такої роботи згадують форум «Час для експорту», який у Криму називають «міжнародним», стверджуючи, що у заході взяли участь представники з Вірменії, Білорусі, Казахстану та Узбекистану.

Влада також згадує поїздки кримських груп до Білорусі, Узбекистану та Вірменії. Як заявив міністр економічного розвитку Криму Дмитро Шеряко, «підсумком візитів до цих країн стали підписані експортні контракти у сферах виноробства і туризму». На його думку, такі заходи «зміцнюють імідж Криму на міжнародній арені».

Кримські експерти по-різному оцінюють ініціативу російської влади Криму та ставлять під сумнів заяви чиновників про успіхи у діяльності щодо підвищення іміджу анексованого півострова. Кримськотатарський громадський діяч Заїр Смедля у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що Кримському півострову вже сформували імідж регіону, де «панує свавілля чиновників і силовиків».

Кримськотатарський активіст Заїр Смедля

Починати треба з елементарних речей – не порушувати будь-які права та свободи і не брати того, що тобі не належить
Заїр Смедля

«Не знаю, хто стоїть раніше – кінь чи віз, хто кому підпорядковується при формуванні іміджу, але можу сказати, що досить-таки успішно Криму сформували імідж місця, де панує свавілля чиновників і силовиків, де суди працюють для надання виду законності свавіллю. Неважко здогадатися, що такий імідж півострова сформувався завдяки тим, хто в гонитві за миттєвою наживою знищує унікальні пам'ятки історичного та культурного значення, неповторну та своєрідну природу півострова, гребе величезний капітал, у той час коли основна частина населення позбавлена всіх прав та свобод і змушена животіти, рахуючи гроші. Якщо комусь із осіб, зацікавлених формуванням позитивного іміджу Криму, хочеться справді його змінити, починати треба з елементарних речей – не порушувати будь-які права та свободи і не брати того, що тобі не належить, незалежно від того, як давно ти це встиг привласнити», – розповів громадський активіст.

На думку кримської активістки Тетяни Сергєєвої, наразі Крим продовжує зазнавати іміджевих втрат.

Криму не потрібен якийсь вигаданий імідж. Це півострів з багатовіковою історією, сповнений легенд і традицій
Тетяна Сергєєва

«Криму не потрібен якийсь вигаданий імідж. Це півострів з багатовіковою історією, сповнений легенд і традицій. Історично багата територія, що дбайливо зберігає власну тонку унікальність крізь століття. Крим завжди був колискою науки, культури, мистецтва, творчої наснаги та прикладом любові до своєї землі. Відсутність глибоких знань і гідної освіти у кадрів мінінформу, ігнорування думки фахівців та професіоналів, на жаль, не перший рік веде до втрати іміджу регіону на всіх рівнях, перетворюючи його на посередній витратний матеріал, витрачаючи бюджет на нескінченні концепції, що не мають на увазі нічого конкретного корисного для регіону і зміцнення його позицій у світовому просторі», – прокоментувала ситуацію Крим.Реалії активістка.

Про що мовчать камені. Подорож найдавнішими фортецями Криму (фотогалерея)

Кримська активістка Наталія Кириченко вважає, що зараз Крим має «імідж відсталого регіону з убогим сервісом».

Крим має імідж відсталого регіону з убогим сервісом. Поки що виходило все на «попередників» валити
Наталія Кириченко

«Скільки можна казати і нічого не робити? Що стосується наших кримських чиновників – роками! Незалежно, в якій країні ми перебуваємо. Я спостерігаю вже третю. Тільки в СРСР були помітні напрямки, в яких розвивався курорт. Це санаторії, дитячі табори відпочинку, турбази. А зараз? Крим має імідж відсталого регіону з убогим сервісом. Поки що виходило все на «попередників» валити. За 7 років, які ми бачимо зміни? Мільярди вкладень в інфраструктуру, дороги, дорогі готелі. А що кажуть гості? «Не поїдемо до Криму! Сервісу там немає! Санаторії доведені або доводяться до вбитого стану та йдуть у власність «потрібним людям». Дитячі табори у Судаку всі ліквідовані! Тепер це апартаменти для заможних людей або кар'єри», – повідомила свою думку в коментарі Крим.Реалії активістка.

Наталія Кириченко

За словами Наталії Кириченко, вона не вірить в успішність ініціативи російської влади щодо покращення іміджу регіону.

Особливий «шарм» іміджу Криму додають паркани. На ПБК вже моря з дороги не видно
Наталія Кириченко

«Особливий «шарм» іміджу Криму додають паркани. На ПБК вже моря з дороги не видно. До пляжу потрапити – треба кілометри парканів об'їжджати. Вся водоохоронна та заповідна зони забудовуються багатоповерхівками й таунхаусами. Все, чим міг похвалитися Крим курортний – це природа і море. З кожним роком ця іміджева складова стає скромнішою. Про що вони збиралися поговорити? Як за державні гроші роками, десятиліттями нічого не робити і при цьому не піти по етапу? Не потрібно чиновникам займатися іміджем півострова. Це не по кишені платникам податків», – наголосила активістка.

Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова вважає, що Крим перетворився на «курортну глушину».

Займатимуться іміджем, точніше, освоюватимуть черговий бюджет на це ті, хто цю розруху і створив
Еміне Ібраїмова

«Крим перекопаний, весь у кар'єрах і котлованах, зі знесеними горами, не зрозуміло для кого і навіщо прокладеною через весь півострів залізницею, вирубаними реліктовими лісами – ось такий імідж у Криму, і навряд чи його щось врятує. Перелопачений незайманий Коктебель вже не відновити, як і багато інших колись первозданних місць Кримського півострова. Вирубані реліктові ліси не замінити туями. Огороджене парканами узбережжя і битком забиті, залишені з панського плеча пляжі, зарослі амброзією узбіччя доріг – залишать про себе бридкі враження у відпочивальників. Усе це говорить про те, що Крим, на жаль, став російською курортною глушиною. Поготів, що займатимуться іміджем, точніше, освоюватимуть черговий бюджет на це ті, хто цю розруху і створив», – поділилася своїми спостереженнями з Крим. Реалії активістка.

Архітектор, громадська активістка Ольга Вечер, яка має досвід роботи в Громадській палаті Росії, вважає, що масова забудова Криму позбавляє його іміджу курорту і оздоровниці.

«Нехай ці чинуші чесно визнають, що вони своїми злочинними діями створюють імідж Криму як спального району Росії. Замість того, щоб оголосити всьому світові, що Крим – унікальний історико-культурний центр і неперевершена природно-кліматична оздоровниця (яку вони своїми руками вбивають). І при цьому ще блюзнірствують зі своїми вишукуваннями щодо іміджу багатостраждального Криму», – розповіла Крим.Реалії громадська активістка.

На думку кримських громадських активістів, туристична сфера Криму зазнала значних іміджевих втрат внаслідок катастрофічних повеней влітку цього року, що завдали людських жертв і величезних збитків.

Кримські активісти зазначають, що «надмірне звучання теми екстремізму в Криму грає не на користь туристичному іміджу півострова».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.