Скупчення російського регулярного війська у Криму та свідчення розслідувальної групи Conflict Intelligence Team про великий військовий табір Росії за 150 та 250 кілометрів від кордону з Україною – поблизу Воронежа та Острогозька, відповідно: останні кілька тижнів розмови про можливу ескалацію на Донбасі вийшли на міжнародний рівень, підкріпилися так званими військовими навчаннями Росії у прикордонних областях та на анексованому півострові і, зрештою, завершилися обговоренням можливого нападу на Україну з повітря.
Насправді ж, російські гібридні сили не перший рік обстрілюють позиції ЗСУ «з висоти». Проте роблять це не з літаків, а з безпілотників, які переносять та скидають боєприпаси на територію, контрольовану офіційною українською владою.
Чому не так важливо побачити літак, як відбити перший удар випущених ним крилатих ракет? За допомогою експертів Радіо Донбас.Реалії відповідає на головні питання про Протиповітряну оборону (ППО) України.
1. Чи готова Україна на відбиття можливої атаки з повітря, та на що здатна вітчизняна протиповітряна оборона
Експерт-глядач військового порталу Defence Express Олег Катков:
«Наразі Україна має всі засоби протиповітряної оборони, які включають у себе як літаки-винищувачі (МіГ-29 та Су-27), так і зенітно-ракетні комплекси, починаючи від комплексів С-300ПС та С-300В, закінчуючи тими ж «Буками». На нижньому рівні є вже більш армійські комплекси протиповітряної оборони, як-то «Оса». Проте, проблема в тому, що згідно з візією Повітряних сил ЗСУ, всі ці комплекси мають кінцевий строк експлуатації, який закінчується в осяжній перспективі – до 2030 року. У нас залишилося всього дев’ять років до того, як літаки та зенітно-ракетні комплекси мають бути зняті з озброєння. Але їхнє лавиноподібне зняття з озброєння через вичерпання ресурсу почнеться ще раніше – з 2025 року».
2. Наскільки потужними є українські системи радіоелектронного огляду, та чи зможе Україна вчасно побачити літаки іншої держави
Експерт-оглядач військового порталу Defence Express Олег Катков:
«Загальна максимальна дальність роботи РЛС та радіотехнічних комплексів розвідки, які фіксують роботу літаків, впираються у відстань 400-450 кілометрів, але насправді все залежить від висоти польоту цілі. Якщо літак чи крилата ракета противника летить над землею, їх буде видно десь на відстані 40-50, максимум 60, кілометрів. Якщо ми говоримо про літак, який летить на висоті 15 тисяч кілометрів, то його буде видно за 400 кілометрів. Питання «побачити» не є проблемою. Справжня проблема у тому, що, якщо відбувається повітряна атака, то вона відбувається іншими засобами.
Тим часом на Донбасі весною цього року вперше зафіксували російську радіолокаційну станцію «Каста-2Е1»
На першому етапі літаки противника навіть не входять у зону ураження зенітно-ракетних комплексів. У найгіршому сценарії, з відстані 500 кілометрів від кордону з Україною російські стратегічні бомбардувальники будуть випускати крилаті ракети. Одночасно з цим йтиме використання оперативно-тактичних ракетних комплексів, типу «Іскандер», які також використовують крилаті або балістичні ракети. Тому питання стоїть не у тому, щоб побачити, що десь летить бомбардувальник, а у тому, щоб відбити перший повітряний напад. Тому що саме перший повітряний напад буде направлений на те, щоб повністю вивести з ладу всю систему української протиповітряної оборони».
3. Як російські гібридні сили вже зараз з повітря атакують українських військових на передовій Донбасу
Ветеран, керівник військового відділу фонду «Повернись живим» Андрій Римарук:
«За допомогою БПЛА – безпілотників. Але, найперше, давайте поділимо їх на цивільні та військові. Якщо ми говоримо про цивільні коптери, то ворог застосовує їх на Донбасі для розвідки, коригування вогню і скидання боєприпасів з повітря. Чому так? Тому що цивільні коптери легко придбати та легко оснащувати системами скидання, які також продаються у магазинах та використовуються, зокрема, аграріями під час поливу та удобрення полів. Бойовики активно привозять такі засоби з Росії.
Україна має, чим відповісти російським гібридним силам. На озброєнні ЗСУ є, зокрема, ударний безпілотник Bayraktar
Та зараз збільшення фактів скидання ворожих боєприпасів на позиції ЗСУ пов’язане, найперше, з поліпшенням погодних умов. Бойовики і раніше так робили – просто весною та влітку їм простіше працювати з повітря. До того, ж ті ж безпілотники-камікадзе Росія застосовувала ще у Сирії. Серед українських військових є дуже вправні пілоти, які можуть прямо у повітрі боротися з ворожими БПЛА. Ми збиваємо їх також, зокрема, за допомогою стрілецької зброї».
4. Яка військово-технічна допомога потрібна Україні у цьому контексті
Експерт-оглядач військового порталу Defence Express Олег Катков:
«Нам бракує коштів для оновлення авіації та протиповітряної оборони на західні зразки. Для розуміння порядку цифр: та ж сама Польша зараз відстоює перед Сеймом план до 2035 року, згідно з яким на авіацію та протиповітряну оборону Варшава має виділити щонайменше 50 мільярдів доларів. У нас немає таких можливостей, тому те, що ми можемо, –вирішувати питання шляхом модернізації авіаційного парку силами власних підприємств, створювати власний ЗРК. А також працювати над тим, щоб країни-партнери надали Україні сучасні літаків та засоби ППО на безоплатній основі або завдяки довготривалому кредитуванню».