Державне бюро розслідувань працює над 12 провадженнями щодо ймовірних зловживань з боку попереднього керівництва держави, зокрема, п’ятого президента Петра Порошенка. Це підтвердила Радіо Свобода речниця відомства Анжеліка Іванова. Раніше директор бюро Роман Труба говорив про 11. Водночас у Генпрокуратурі заявляли, що у всіх провадженнях Порошенко фігурує виключно як свідок.
Справа про телеканал «Прямий»
Допит у понеділок стосувався провадження про можливе ухиляння від сплати податків під час купівлі-продажу ТОВ «Телеканал «Прямий», відкритого за заявою чиновника часів Януковича Андрія Портнова.
Your browser doesn’t support HTML5
Порошенка допитали в ДБР про «Прямий» – під супровід протестів (відео)
На брифінгу після його завершення колишній президент, а нині обраний депутат нового скликання Верховної Ради Петро Порошенко назвав провадження «поверненням до часів Януковича» і висловив недовіру ДБР.
«Ми маємо справу зі спробою рейдерського захоплення «Прямого каналу». Ініціатором цього є пан Портнов, заступник голови адміністрації президента Януковича, учасник підготовки законів 16 січня, проти чого стояла Революція гідності. На сьогоднішні за його заявою з абсолютними припущеннями, які не мають нічого спільного з правдою, більше трьох місяців ДБР робить спробу тероризувати журналістів. Ще раз наголошую, що я не маю жодного стосунку до власності або до управління «Прямим каналом», – заявив він і додав, що Портнов отримує інформацію про ці провадження через витік інформації з ДБР.
Коментуючи це питання в ефірі телеканалу «112 Україна», Андрій Портнов заперечив, що володіє таємною інформацією, заявивши, що озвучувані ним дані йому відомі, насамперед, як заявнику.
«Справа в тому, що Порошенко, будучи членом Партії регіонів, працюючи в уряді Азарова-Януковича, увійшов у змову з іншим членом Партії регіонів, заступником Януковича у фракції Партії регіоніви (Володимиром – ред.) Макєєнком, і оформив на нього як на підставну особу акції телеканалу «Тоніс», який потім перейменували на телеканал «Прямий». Ця компанія оформлена на кіпрський офшор, і моя заява стосується тільки того, де, коли і за яких обставин обидва фігуранти одне одному це продали, чому не на території України, чому вони не заплатили податки, де вони взяли гроші, і чому сума ймовірної угоди (вартість каналу) у сотні разів менша, ніж це оцінюють експерти», – сказав Портнов.
Директор ДБР Роман Труба, у свою чергу, анонсував наступний допит Петра Порошенка у цій справі із застосуванням поліграфу. Той погодився – якщо допит відбудеться у прямому ефірі телеканалу «Прямий».
Справа про «Кузню на Рибальському»
Окрім того, адвокат Порошенка Ігор Головань зазначив, що його підзахисний також цього дня давав додаткові пояснення в іншій справі, ініційованій Андрієм Портновим.
Минулого року стало відомо про продаж оборонного заводу «Кузня на Рибальському» – одного із підприємств, контрольний пакет акції якого належав інвестиційному фондові Петра Порошенка – групі «ТАС» Сергія Тігіпка.
У тексті своєї заяви Портнов стверджує, що підприємство продали кіпрській офшорній фірмі Тігіпка, і припускає, що фактична зміна власника не відбулася, і нібито «Кузнею» й надалі керує Порошенко.
Справа про «справу полонених моряків»
Те, що ДБР цікавлять обставини полону Росією 24 українських моряків, підтвердив і сам Петро Порошенко на брифінгу.
«Справа моряків – вивчення підстав для направлення в рамках звичайної ротації кораблів українських ВМС для того, щоб замінити кораблі в Азовському морі вздовж Маріупольського узбережжя, які забезпечують захист Маріуполя з моря через українську Керченську протоку для деокупації Азовського моря і Керченської протоки. По-друге, це мій наказ як головнокомандувача про контрнаступ у червні 2014 року, внаслідок якого було звільнено дві третини окупованого Донбасу, і на сьогодні ДБР намагається знайти там порушення», – цитують його слова на сайті «Європейської солідарності».
Минулого місяця морякам продовжили термін утримання під вартою
Відомо, що це провадження почали, знову-таки, за заявою Андрія Портнова, яку він також оприлюднив онлайн. Портнов припускає, що наказ здійснити перехід українських моряків через Керченську протоку був продиктований бажанням скликати РНБО, запровадити воєнний стан і тим самим відкласти президентські вибори на невизначений час (в результаті, воєнний стан був запроваджений на місяць, що не вплинуло на початок передвиборчої кампанії, але також тоді, зокрема, звучали ідеї про двомісячний воєнний стан, який би автоматично «відсунув» вибори).
Справи про суддів
Йдеться, зокрема, про провадження щодо Вищої ради правосуддя. Воно також відкрите за заявою Андрія Портнова через зміну Петром Порошенком процедури призначення членів ВРП під час проведення відповідного конкурсу, дозволивши президенту призначати членів ради поза конкурсом, якщо конкурсна комісія не пропонує достатньо кандидатів.
Окрім того, судді Окружного адміністративного суду Києва звернулися до ГПУ і ДБР із заявою про тиск через заяви Петра Порошенка після їхнього рішення у справі «Приватбанку».
Як раніше повідомляло Радіо Свобода, також є два епізоди, що розслідує ДБР щодо Порошенка, вони стосуються несвоєчасного призначення ним суддів на посади та можливого втручання у роботу Апеляційного суду міста Києва.
Справа про втечу судді Чауса
«Громадське» пише, що Петро Порошенко фігурує у справі про вивезення до Молдови судді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів (які виявили під час обшуку закопаними у скляних банках на його подвір’ї).
«За поширеною в ЗМІ інформацією, до організації незаконного вивезення судді може бути причетне колишнє керівництво держави. Зараз відбувається досудове розслідування, зокрема перевірка оприлюднених фактів», – мовиться у заяві прес-служби ДБР 19 липня (без вказування імен чи конкретних посад ймовірних фігурантів).
Справа про призначення Гройсмана
Провадження відкрито за зверненням народних депутатів Нестора Шуфрича та Василя Німченка. У ньому йдеться про те, що посадові особи, які займають особливо відповідальне становище в Україні, на думку парламентарів-заявників, зловживали службовим становищем та внесли подання на призначення прем'єр-міністра за відсутності коаліції у Верховній Раді.
Володимир Гройсман та Петро Порошенко, архівне фото
За даними «Дзеркала тижня», депутати прямо звинуватили в порушенні закону експрезидента Петра Порошенка, який вніс це подання, спікера парламенту Андрія Парубія та самого Володимира Гройсмана.
Одразу кілька депутатів підтвердили журналістам програми«Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»), що їх викликають на допити у цій справі.
Справа про Мальдіви і «фальшивий паспорт»
На початку серпня ДБР оголосило про старт перевірки можливих фактів організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього президента України.
«Слідчі ДБР перевірять інформацію щодо організації колишнім президентом України незаконного переправлення через державний кордон України з використанням завідомо підроблених документів. Крім того, буде з’ясовано можливе внесення службовими особами державних митних і прикордонних органів до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою забезпечення перетину кордону», – йдеться в повідомленні.
Імені колишнього президента у повідомленні не вказано, проте Радіо Свобода стало відомо, що йдеться про Петра Порошенка. Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який писали журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») у своєму розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка».
Журналісти програми припустили, що президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками могли літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортний і митний контролі.
Водночас Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, «зі своїм паспортом, з відповідною реєстрацією у прикордонників».
Справа про ситуативну кімнату
Секретар РНБО Олександр Данилюк 28 травня опублікував відео порожнього приміщення ситуативної кімнати Адміністрації президента і заявив, що після зміни влади звідти вивезли всю техніку, включно із «серверами, на яких зберігалася секретна інформація».
Після цього прессекретар експрезидента Петра Порошенка Святослав Цеголко заперечив, що на серверах із ситуативної кімнати була конфіденційна інформація. За його словами, усю техніку орендував власним коштом Порошенко, і її, відповідно, повернули орендодавцю.
29 травня Державне бюро розслідувань (ДБР) заявило, що розпочало досудове розслідування щодо факту зникнення моніторів та серверів секретної інформації з Адміністрації президента за статтею про «втрату документів, що містять державну таємницю». Як зазначили у прес-службі відомства, слідство щодо цього провадження триває.
Справа про «Івушку»
Також є провадження щодо можливих порушень при скасуванні розпоряджень місцевих адміністрацій щодо земельних питань, а також протиправного заволодіння базою «Івушка» Українського товариства сліпих у селищі Козин на Київщині, де в експрезидента є будинок.
Людей із плакатами про «Івушку» можна було побачити днями на одному з мітингів під стінами ДБР під час чергового приїзду туди Порошенка. Раніше цих же людей начебто бачили і під час інциденту із застрибуванням на машину Порошенка.
Your browser doesn’t support HTML5
Момент нападу на автомобіль Порошенка – відео
«Українська правда» виявила, що будучи депутатом сьомого скликання, Петро Порошенко направив три депутатські запити – до МВС та ГПУ – і всі вони стосувалися «Івушки», але текстів запитів на сайті Ради немає.
«Журналісти програми «Без цензури», що виходила на державному Першому національному телеканалі, звинувачували саме Порошенка у спробі захоплення «Івушки». Сам відеосюжет нам знайти не вдалося, але варто зазначити, що на той час всі державні медіа контролювалися «регіоналами». За версією інших видань, за «віджимом» бази міг стояти тодішній селищний голова Козина Валерій Гартік», – йдеться у матеріалі.
Тим часом, за інформацією видання «Наші гроші», у 2015-у товариство незрячих відсудило базу відпочинку назад.