«Зради України з мого боку немає»: за що голову виборчкому Криму хочуть судити в Києві

Михайло Малишев

Голова підконтрольного Росії виборчкому Криму Михайло Малишев оголошений у розшук на материковій частині України. Про можливість його заочного засудження в Києві стало відомо напередодні російських виборів до місцевих рад півострова, які відбуваються 8 вересня. У чому звинувачують голову виборчкому Криму і що йому загрожує, читайте в нашому матеріалі.

Питання до Михайла Малишева в українського слідства є ще з 2014 року. Вони пов'язані з його роллю в організації та проведенні «референдуму» в Криму, за результатами якого відбулася російська анексія півострова. Оскільки цей «референдум» був призначений і проведений всупереч українському законодавству, влада України не визнає його, а слідчі органи розцінюють як злочин проти держави.

У цьому кримінальному провадженні довгий час не було змін. 4 вересня в відомстві повідомили, що якщо голова виборчкому Криму сам не прийде до слідчих, його можуть засудити заочно, оскільки суд узгодив цю процедуру.

Три статті на 15 років

За інформацією Прокуратури АРК, Михайлу Малишеву висунута підозра за трьома статтями Кримінального кодексу України. Він підозрюється у зраді (стаття 111 Кримінального кодексу України), посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110 Кримінального кодексу України) і вчинення дій, спрямованих на захоплення державної влади (стаття 109 Кримінального кодексу України). Санкції цих статей передбачають покарання від п'яти до 15 років позбавлення волі. Всі ці статті ставлять йому в провину у зв'язку з його діяльністю на посаді спочатку голови виборчкому АРК 2014 року, а потім виборчкому Криму в російських реаліях.

Михайло Малишев з лютого минулого року оголошений у розшук Службою безпеки України як особа, яка переховується від органів влади. За інформацією сайту МВС України, він розшукується за трьома згаданими статтями та підлягає затриманню.


До того ж, тепер Прокуратура АРК отримала санкцію суду на заочне засудження розшукуваного. «Суд задовольнив клопотання Прокуратури АРК і дозволив здійснити спеціальне досудове розслідування щодо голови виборчкому Криму, який ухиляється від кримінальної відповідальності. Таким чином, суд дав дозвіл на притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності при його фактичній відсутності», ‒ повідомили у відомстві.

Коли може розпочатися судовий розгляд у цій справі, поки залишається невідомим. У Прокуратурі АРК, поки готувався матеріал, нам не змогли дати пояснень з цього питання.

«Присягу українській державі не давав»

Я народився в Радянському Союзі, частиною якого тоді був і Крим. Під час військової служби присягав Радянському Союзу


Михайло Малишев говорить, що не має наміру захищати свої інтереси в українському суді, якщо процедура його заочного засудження відбудеться. «Я зі скепсисом ставлюся до існування цієї фейкової Прокуратури АРК. Тому ніяких кроків я робити не буду, тому що вважаю абсурдними всі звинувачення, які сьогодні походять з цього органу. Я народився в Радянському Союзі, частиною якого тоді був і Крим. Під час військової служби присягав Радянському Союзу. Будь-яких присяг українській державі не давав і будь-якої зради України з мого боку немає. А те, що я очолював Виборчу комісію АРК під час референдуму, то я вважаю, що це було волевиявлення кримчан і я його виконував: мав відношення до його підготовки та проведення», ‒ сказав він Крим.Реалії.

Михайло Малишев


До появи свого прізвища серед розшукуваних СБУ голова виборчкому Криму ставиться «абсолютно спокійно», оскільки не має «необхідності та бажання відвідувати материкову частину України». Михайло Малишев також запросив слідчих, які ініціювали кримінальне провадження та розшук щодо нього, «поспілкуватися в Сімферополі».

«Я нікуди не ховався. Якби була призначена якась винагорода, я б узяв участь, розповів би, де перебуваю і що роблю. Але думаю, що їм це відомо», ‒ сказав він.

Появу інформації про можливість його заочного засудження Михайло Малишев пов'язує з російськими виборами до кримського парламенту та місцевих рад, які відбуваються на півострові 8 вересня. Влади України, країн Європи та Заходу, нагадаємо, не визнають вибори в російські органи влади на півострові. У Прокуратурі АРК розцінюють їх як порушення українського законодавства та закликають кримчан відмовитися від участі в них, а організаторів голосування попереджають про кримінальну відповідальність.

На рахунку Михайла Малишева майбутні вибори будуть вже четвертими, без урахування «референдуму», в російських реаліях.

Людина з квоти Аксенова

Михайло Малишев керує кримським Виборчкомом більше ніж 15 років. До російської анексії Криму він очолював Виборчу комісію АРК, 2014 року керував комісією кримського парламенту з проведення «референдуму». Потім отримав посаду голови виборчкому Криму вже в російській системі влади півострова.

Михайлу Малишеву вдалося втриматися на своїй посаді двічі: спочатку 2014 року, а потім ‒ у травні цього року, коли склад відомства змінювали у зв'язку із закінченням терміну його повноважень. Михайло Малишев залишився в новому Виборчкомі Криму за квотою глави підконтрольного Росії кримського уряду Сергія Аксенова.

Колишній член команди Аксенова, російський громадський активіст Володимир Гарначук стверджує, що Виборчком Криму працює на інтереси нинішніх керівників кримської влади. «Хто буде в Виборчкомі, взагалі не має жодного значення. Там усе повністю підконтрольне (кримській владі ‒ КР), і будуть результати, які необхідні. Нинішній Виборчком ‒ це спадок ще української Партії регіонів, він не є незалежним, а обслуговує інтереси Аксенова, Константинова та їхніх колег із федерального уряду. Я бачив ізсередини, як це все працює. Це не вибори, це фальсифікація», ‒ говорив він раніше Крим.Реалії.

Володимир Гарначук


Сергій Аксенов і спікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов на виборах 8 вересня балотуються в депутати кримського парламенту від російської партії влади «Единая Россия». Вони, як і Михайло Малишев, розшукуються СБУ.

Довідка: російська влада планує провести в Криму вибори депутатів кримського парламенту та місцевих рад 8 вересня 2019 року. В Україні, США, ЄС і низці країн світу не визнають законність проведення Росією виборів на анексованому півострові.​