Дніпровський районний суд Києва визнав екс-депутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у скоєнні державної зради. Його засудили до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна. Кореспондент Крим.Реалії, який понад три роки стежив за процесом над Ганишем, розповідає про те, як екс-депутата затримували, судили та що тепер із ним буде.
Вирок Василю Ганишу виносили 19 листопада. Він приніс на засідання дорожню сумку з речами. Але вона йому не знадобилася.
Суддівська колегія засудила екс-депутата до 12 років позбавлення волі, але рішення ще не набуло чинності. Це станеться лише після розгляду апеляції, а поки Ганиш залишиться під домашнім арештом. Згідно з рішенням суду, окрім усього іншого він мав оплатити судові витрати на суму 5 389,5 гривень.
Суддя Оксана Бірса зачитує вирок екс-депутату Верховної Ради АРК Василю Ганишу, 19 листопада 2018 року
Оголошуючи вердикт, голова колегії суддів Оксана Бірса сказала, що провина підсудного була доведена під час слідства. За словами судді, екс-депутат брав участь у голосуванні за російську Конституцію Криму й балотувався на російських виборах до міськради Феодосії ‒ і тим самим сприяв підривній діяльності Росії на території України та здійснив державну зраду.
Історія затримання
Василь Ганиш перебував під слідством із 28 квітня 2015 року. Екс-депутата затримали українські прикордонники на пропускному пункті Каланчак, коли він намагався в'їхати на територію Херсонської області. Прізвище Ганиша було в списку 76 депутатів Верховної Ради Криму, підозрюваних у державній зраді й оголошених у розшук.
Василя Ганиша схопили, коли він їхав із Криму до міста Калуш Івано-Франківської області, де проживає його старенька мати. Західна Україна ‒ рідний регіон Ганиша, тут він народився, закінчив університет і жив до 1988 року, після чого переїхав до Криму.
На початку 2014 року Василь Ганиш був віце-мером Феодосії і членом фракції «Партії регіонів» у парламенті Криму. У подіях лютого-березня того року Ганиш активної участі не брав, у медіа його прізвище тоді майже не зустрічалося.
Через два дні після затримання, 30 квітня 2015 року, Печерський районний суд Києва заарештував Ганиша. У Лук'янівському СІЗО в нього погіршився стан здоров'я. Позначилося те, що екс-депутат хворий на ішемічну хворобу серця (у 2003 і 2008 роках він переніс операції, під час другого втручання йому замінили один із серцевих клапанів на штучний). В умовах СІЗО, за словами обвинуваченого та його адвоката, Ганишу не надавали належної медичної допомоги.
14 січня 2016 року через погіршення стану здоров'я Ганиша перевели під домашній арешт. Із цього моменту й донині він живе у свахи (матері невістки) в місті Біла Церква під Києвом.
Досудовим розслідуванням у справі Ганиша займалася Прокуратура АРК ‒ підрозділ Генеральної прокуратури України, що базується в Києві. У серпні 2015 року справу направили до суду, а в жовтні відбулося перше засідання по суті.
В обвинувальному акті, який зачитали в залі засідань, йшлося, що, за версією прокуратури, Василь Ганиш зробив три діяння, які необхідно кваліфікувати як державну зраду.
Епізод 1: участь у засіданні, де оголосили «референдум»
Перше таке діяння екс-депутата ‒ його участь у засіданні Верховної Ради АРК 6 березня 2014 року, на якому розглядали рішення про проведення референдуму про приєднання Криму до Росії.
Ганиш підтвердив, що він був на засіданні Верховної Ради АРК, де ухвалювалося рішення про проведення «референдуму». Але він стверджує, що був єдиним депутатом, який проголосував тоді проти.
Голосування 6 березня 2014 року справді відбулося з результатом: 78 ‒ за, 1 ‒ проти, це підтверджує відео з сесійної зали. У той же день Ганиш у коментарі феодосійському сайту «Кафа» сказав, що не підтримав рішення про проведення «референдуму».
Незважаючи на це, прокурори від початку наполягали, що екс-депутат вчинив злочин, створивши кворум своєю участю в засіданні Верховної Ради Криму. У листопаді 2016 року вони відмовилися від цих звинувачень, але не зняли претензії з приводу двох інших епізодів.
Епізод 2: голосування за російську Конституцію Криму
Друге діяння Ганиша, яке обвинувачі розцінюють як зраду України, ‒ голосування за Конституцію Криму, в якій півострів визнається частиною Росії. Те, що обвинувачений був присутній на засіданні парламенту, де ухвалювали цей документ, підтверджують відеосюжети «Чорноморської ТРК» і телеканалу ATR. На них видно, що того дня Василь Ганиш був присутній у залі й разом із іншими депутатами аплодував після того, як Конституція була ухвалена.
Обвинувачений підтвердив, що перебував тоді в будівлі парламенту. Але він стверджує, що не брав участі в голосуванні. За його словами, він прийшов до парламенту, щоб зустрітися з міністром соціальної політики та обговорити з ним питання виплати йому пенсії.
Однак Дніпровський суд все ж вважає, що Ганиш того дня пішов до сесійної зали, щоб віддати голос за Конституцію, в якій Крим визнається частиною Росії, і тим самим скоїв держзраду.
Епізод 3: участь у виборах до міськради
Третє діяння Ганиша, яке звинувачення вважає злочинним, ‒ це його висунення на російських виборах до міської ради Феодосії 2014 року. Він дійсно висував свою кандидатуру в окрузі № 9. Тоді Ганиш набрав усього 63 голоси й зайняв передостаннє місце.
Екс-депутат говорить, що перемога тоді й не була його метою. За словами Ганиша, його попросили висунути кандидатуру лідери феодосійського меджлісу, щоб відтягнути голоси у кандидата від Компартії Росії.
Василь Ганиш у суді, 19 листопада 2018 року
Разом із адвокатом Василь Ганиш наполягав, що балотувався на виборах до органу місцевого самоврядування, а Женевська конвенція та Європейська хартія місцевого самоврядування, в трактуванні екс-депутата та його захисника, гарантують таке право навіть у тих випадках, якщо голосування відбувається на окупованій території.
Однак Дніпровський суд вирішив, що екс-депутат, висуваючи свою кандидатуру, скоїв правопорушення. Згідно з вироком, вибори, в яких брав участь Ганиш, були незаконними, і своїми діями він «легітимізував окупаційну владу в очах виборців».
Два несподіваних повороти
15 липня 2016 року у справі Ганиша стався несподіваний поворот. Служба безпеки України заарештувала прокурорів Вадима Букрея та Сергія Хальзева, які в суді над екс-депутатом були стороною обвинувачення. СБУ оголосила, що вони вимагали хабар у Ганиша. За версією спецслужби, обидва прокурори в липні 2015 року пропонували Ганишу за 45 тисяч доларів замінити осудну йому статтю на менш тяжку, що дозволить уникнути ув'язнення.
Однак пізніше обидва прокурори вийшли на свободу під заставу, а через рік справу проти них закрили через відсутність доказів.
Ще один несподіваний поворот у справі Ганиша трапився 22 лютого 2017 року. Тоді був звільнений голова суддівської колегії Олександр Федюк, і процес почався з нуля з новим складом суддів.
Вирок, винесений у результаті Дніпровським судом, повністю влаштував прокуратуру, але розчарував Ганиша та його захисника Андрія Руденка. На думку адвоката, суд не врахував головного ‒ що його підзахисний був єдиним депутатом, який проголосував проти референдуму про статус Криму. Сам Ганиш оголосив, що домагатиметься свого виправдання в судах вищих інстанцій.
Я себе зрадником не вважаю. Для мене це приниження конкретне. Я не скоював ніякого злочину. Я був, є і буду українцемВасиль Ганиш
«Я себе зрадником не вважаю. Для мене це приниження конкретне. Я не скоював ніякого злочину. Я був, є і буду українцем. Я боротимуся за свою свободу. Час покаже. Разом із захисником будемо подавати апеляцію, а там ‒ касація та Європейський суд. Я боротимусь до кінця», ‒ сказав екс-депутат.
Василь Ганиш та його адвокат Андрій Руденко слухають вирок, 19 листопада 2018 року
Закон дає йому 30 днів на подачу апеляції. За прогнозом адвоката Руденка, суд може розпочати розгляд скарги в січні.