Зимове сонце над Гогерджін-Юваси: туристичними маршрутами Криму (фотогалерея)
Залиті зимовим сонцем Гогерджін-Юваси. Внизу – село Білокам'яне
Характерні соти в скелі – результат тривалого вивітрювання. Вчені вважають, що спочатку вапнякова порода руйнувалася під впливом перепадів температури, осушення та зволоження. Потім порода оброблялася дрібними піщинками, принесеними вітром
Такого ж походження і сусідня скеля Уч-Кая
До гроту під Уч-Кая заглянуло променисте сонце
Мисливець поки нікого не підстрелив
Стріляна гільза холостого автоматного патрона. Того дня на Уч-Кая можна було зібрати добру жменю таких гільз
На протилежному боці в легкому ранковому тумані – скеля Курбан-Кая (з кримськотатарської – «Жертовна скеля»). Туристи-пішоходи прозвали її Кубишкою, щоб таким чином відрізняти від ще від однієї Курбан-Кая поблизу селища Щебетовка в Східному Криму
Кубишка – останець характерної форми висотою понад 379 метрів над рівнем моря. Вона сформована вапняковими породами, які багаті збереженими фрагментами фауни палеогенового періоду (66-23 млн років тому)
На кущі барбарису збереглися ягоди
Найближчий до Гогерджін-Юваси житловий сільський будинок із присадибною ділянкою
На «діагоналях» природи
Чимало жителів Білокам'яного мають свої теплиці, в яких вирощують ранні овочі та зелень
На вуличці без назви
Руїни будинків на передгірній околиці села
Мечеть Білокам'яного. Біля неї – кінцева автобусна зупинка