Група батьків з анексованого Криму звернулася до лідера кримського відділення партії «Коммунисты России» Леоніда Грача та президента сусідньої Росії Володимира Путіна із закликом допомогти відродити на півострові шкільну освіту українською мовою й «повернути українську гімназію» в Сімферополі. Такий матеріал опублікований у партійній газеті «Искра правды» від 20 лютого.
У тексті звернення, зокрема, йдеться про те, що після 2014 року російська влада в Криму закрила українські школи, українську газету та український театр, а загалом у Криму «розпочався етноцид українців, порушуються їхні права на спілкування, культуру, віросповідання». Автори ставлять запитання, «як діти зможуть говорити рідною українською мовою, якщо в Криму немає шкіл, підручників і вчителів, які могли б вільно викладати». У 2019 році Кримська правозахисна група повідомляла, що на півострові не залишилося жодної української школи. Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримська юристка та правозахисниця Ленура Енгулатова розповіла Крим.Реалії, перед якими труднощами постають батьки школярів при спробах організувати для своїх дітей навчання рідною мовою.
‒ Згідно з чинним законодавством про освіту, всі рідні мови вважаються самодостатніми і рівними за своїм статусом. Будь-який батько може написати заяву про те, щоб його дитина мала право навчатися повністю рідною мовою у школі, або ж вивчати її окремо як предмет.
Такі звернення у нас зазвичай починаються в лютому і тривають до вересня, коли батьки спершу в усній формі просять організувати такий клас, а вже директор або завуч починають переконувати їх, якщо йдеться про кримськотатарську або українську, нібито дитині буде складно навчатися рідною мовою, тим більше попереду ЄДІ російською. Ми ж просимо батьків написати заяву на навчання рідною мовою хоча б у початковій школі, з першого до четвертого класу включно. Взагалі, у Росії немає національних шкіл ‒ після дев'ятого класу всі навчаються російською.
Стенд зі списком імен людей, за чиєї підтримки була створена українська гімназія в Сімферополі
Ленура Енгулатова зазначає, що при цьому в Криму щороку офіційно випускають вчителів для викладання українською та кримськотатарською мовами.
Люди десь бояться виявляти свою ідентичність, і навіть елементарно організувати навчання та позаурочні заняття з української мови й літератури проблематичноЛенура Енгулатова
‒ Тому для того, щоб захистити свої права, ми завжди радимо писати заяви. Буквально нещодавно стикалися з тим, що батькам відмовляли і відкритим текстом говорили переходити в іншу школу з кримськотатарською мовою навчання. З українською мовою ситуація набагато гірша, оскільки люди десь бояться виявляти свою ідентичність, і навіть елементарно організувати навчання та позаурочні заняття з української мови й літератури проблематично. Наприклад, директор говорить, що у школі немає таких предметів, отже, відкрити факультатив неможливо. Формально у нас проголошується право на навчання рідною мовою, і законодавство навіть не регулює мінімальну кількість охочих учнів, щоб відкрити клас. Буде це три заяви, одна чи двадцять вісім ‒ не важливо, адміністрація зобов'язана реагувати.
Листівка із зображенням української гімназії в Сімферополі, 2014 рік
За інформацією російського Міністерства освіти Криму, на півострові працюють 15 шкіл з кримськотатарською мовою навчання та одна школа з українською мовою, а також 27 шкіл, де працюють 126 класів з кримськотатарською мовою навчання і 5 шкіл, де працюють 8 класів з українською мовою навчання. Однак, за інформацією Кримської правозахисної групи, у школах, які офіційно заявлені як школи з кримськотатарською мовою навчання, навчання ведеться як кримськотатарською, так і російською.
Представниця Українського культурного центру в Сімферополі Олена Попова розмірковує, чому серед батьків є небагато охочих писати заяви про навчання українською.
Я думаю, перша причина ‒ страх і небажання батьків створювати своїм дітям труднощі в навчанні, друга ‒ апатія й недовіра, які зв'язують рукиОлена Попова
‒ На сайті російського Міносвіти Криму є статистика за 2018-2019 рік, і з неї випливає, що кількість дітей, які вивчають українську мову, скорочується, так само як і кількість шкіл з українськими класами ‒ так що динаміка тут зворотна. Дітей з українським корінням, які, може, хотіли б навчатися українською, багато, але не вистачає ініціативи для відкриття цих класів. Для цього потрібно, щоб батьки написали заяви і щоб адміністрація школи на це відгукнулася ‒ але ми не бачимо у людей такого бажання. Я думаю, перша причина ‒ страх і небажання батьків створювати своїм дітям труднощі в навчанні, друга ‒ апатія й недовіра, які зв'язують руки.
Олена Попова
Колишній директор української школи в Євпаторії Ольга Тимошенко стверджує, що проти навчання українською та кримськотатарською мовами в Криму існують негласні вказівки російських чиновників.
‒ У київській школі, куди я перейшла працювати після 2014 року, навчається екстерном досить багато кримських дітей ‒ до 60 осіб на рік. Вони приїжджають і розповідають, як просять адміністрацію своїх навчальних закладів відкривати українські класи або факультативи, але ці ініціативи відкидаються, оскільки всі директори хочуть доповідати своєму начальству, ніби всі бажають навчатися тільки російською.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Школи Криму: без права на рідну мову
Відмовляють під абсолютно різними приводами ‒ я знаю все це зокрема зі слів батьків, які приїжджають сюди навчати своїх дітей. Якщо в Криму навіть відновлять українську гімназію, то це буде фарисейство чистої води. Ми розуміємо, для чого це робитиметься ‒ я ніколи не повірю в щирість такого кроку з боку російської влади. Може, це привід зібрати всіх українських дітей в одній школі, щоб шукати серед них загрози.
Ольга Тимошенко
Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова бачить у публічних закликах відкрити українську гімназію в Криму політичне підґрунтя.
Зараз російська влада веде якусь гру, в якій вона, з одного боку, як і раніше, не підкоряється резолюції ООН, але, з іншого боку, тут ніби як самі люди просятьВалентина Потапова
‒ Шість років навмисно знищувати все українське в Криму і раптом з'являється якась група батьків, яка просить комуністів припинити етнокультурний геноцид українців. Це, м'яко кажучи, дивно. Ще в 2017 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію з вимогою до Росії забезпечити навчання українською та кримськотатарською мовами в Криму. Мені здається, зараз російська влада веде якусь гру, в якій вона, з одного боку, як і раніше, не підкоряється резолюції ООН, але, з іншого боку, тут ніби як самі люди просять. Мені це нагадує Радянський Союз, коли у нас багато речей робилися «на прохання трудящих». Звичайно, ми хочемо, щоб українська мова повернулася в Крим, щоб прочинилися ці двері і щоб зник страх у зв'язку з цим. Але чи не стане ця школа майданчиком для російської пропаганди ‒ дуже велике запитання.
Валентина Потапова
Валентина Потапова вказує на те, що в російських державних освітніх стандартах викладання можна зустріти тези про включеність української літератури в російську культуру, тобто про підпорядковане становище українського народу щодо російського.
(Текст підготував Владислав Ленцев)