Європейський союз заборонив в'їзд на свою територію і вирішив заморозити активи 78 білоруських чиновників та 8 компаній. Список четвертого пакету санкцій ЄС опублікували 21 червня, і з цього моменту санкції набули чинності. Після Євросоюзу санкції стосовно фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із режимом Лукашенка, запровадили США, Канада і Велика Британія. Експерти вітають такий крок, покладаючи більше сподівань на секторальні санкції, які мають бути затверджені невдовзі. Вони зазначають, що білоруська політична криза «перестала бути внутрішньою проблемою, ставши регіональною», а «люди в Білорусі тепер відчувають, що вони не самі». МЗС Білорусі, коментуючи четвертий пакет санкцій, назвало це «ворожими діями та тиском на суверенну державу».
На сайті Міністерства фінансів США 21 червня опубліковано оновлення спеціального списку санкцій, до якого потрапили 16 громадян Білорусі і п’ять держустанов.
«Ми вжили скоординованих санкційних дій у відповідь на примусову посадку 23 травня комерційного рейсу авіакомпанії Ryanair, що здійснювався між двома державами-членами ЄС, і на політично мотивований арешт журналіста Романа Протасевича і його супутниці Софії Сапеги, а також на тривалу атаку на права людини і основні свободи. Ми віддані підтримці демократичних устремлінь народу Білорусі, що придушуються протягом довгого часу, і виступаємо разом, щоб змусити режим заплатити за своє кричуще нехтування міжнародними зобов’язаннями», – йдеться в спільній заяві Європейського союзу, Сполучених Штатів, Канади та Великої Британії.
Вони вимагають негайно звільнити всіх політв’язнів і почати політичний діалог між владою і представниками демократичної опозиції і громадянського суспільства за сприяння ОБСЄ.
«Білорусь об’єднує! Сьогодні ЄС, США, Канада та Велика Британія об’єднали свої зусилля, щоб дати хоробру і оперативну реакцію на режим Лукашенка. Люди в Білорусі відчувають, що зараз вони не самотні. Весь світ спостерігає за нами. Це надихає нас продовжувати нашу боротьбу за свободу та справедливість», – написав у Facebook Франак Вячорка, радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.
Хто потрапив під санкції?
Якщо раніше дії Заходу щодо покарання офіційного Мінська були символічнішими, частково полягали у візових та фінансових обмеженнях для деяких чиновників, то зараз вони більше орієнтовані на економіку.
Раніше санкції застосовувались до окремих приватних підприємців чи бізнесів. Тепер по-іншому. Оголошено, що на саміті ЄС 24-25 червня будуть ухвалені секторальні санкції. США, Канада та Велика Британія також планують вжити подібних заходів. Іншими словами, ці санкції вражають цілі сектори економіки (переробка нафти, видобуток калію, банківський сектор). Під час попередніх криз між офіційним Мінськом та Заходом такого не було. У цьому сенсі нинішні санкції є безпрецедентними, вважають білоруські експерти.
До нового списку додані Комітет держбезпеки, Головне управління у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС (ГУБОПіК), внутрішні війська МВС, управління внутрішніх справ Брестського облвиконкому та Центр ізоляції правопорушень у провулку Окрестіна в Мінську.
Під санкції потрапили такі компанії, як «МАЗ», «БелАЗ», «Белаеронавігація», Bremino Group, Globalcustom, «Нова нафтова компанія», Logex і Sohra. Серед фізичних осіб – судді, слідчі, прокурори, депутати, представники державних медіа, адміністрація деяких вишів, чиновники і бізнесмени.
Ось деякі з фізичних осіб, які потрапили, зокрема, до списку санкцій США:
- Микола Карпенков – командувач внутрішніми військами, заступник міністра внутрішніх справ, колишній начальник ГУБОПіК,
- Наталія Ейсмонт – прессекретарка Лукашенка (на фото, що нагорі),
- Наталія Качанова – голова Ради Республіки Національних зборів,
- Андрій Швед – генпрокурор Білорусі,
- Іван Тертель – голова КДБ,
- Михайло Гриб – начальник УВС Мінміськвиконкому,
а також деякі члени Центральної виборчої комісії.
Сім’я і друзі
Кілька членів родини Олександра Лукашенка також потрапили до списку, як і наближені до нього особи.
- Дмитро Лукашенко – середній син Олександра Лукашенка. Бізнесмен, голова Президентського спортивного клубу. Через цю організацію він веде бізнес і контролює низку компаній.
- Лілія Лукашенко – невістка Лукашенка, дружина його старшого сина, Віктора, пов’язана з низкою компаній, близьких до Олександра Лукашенка, а саме з Dana Holding / Dana Astra. Зокрема, довгий час вона працювала там заступником директора. Dana Holding належить двом кіпрським компаніям, основними власниками Dana Astra є сербські підприємці брати Карич.
Лілія Лукашенко з родиною
- Михайло Гуцерієв – один із бізнесменів, близьких до Олександра Лукашенка, які потрапили до списку. Російський олігарх, голова ради директорів групи Safmar і нафтогазової компанії «Русснефть», оцінює свій особистий капітал у два мільярди доларів. Із 2000–х років дружить із Лукашенком: тоді він став президентом «Славнефти», а потім почав будувати нафтобази і автозаправні станції в Білорусі. Гуцерієв також має бізнес-інтереси в Білорусі, він є одним із інвесторів VP Capital. У Мінську Гуцерієв побудував готель «Ренесанс» і базу відпочинку в Красносельскому (Мінська область), інвестував у копальню, яку споруджують у Любані (Мінська область).
Михайло Гуцерієв у центрі, зліва від Олександра Лукашенка
Реакції експертів
Нинішні санкції можуть стати поштовхом до запуску складних контрольованих процесів, які сприятимуть ерозії білоруської соціальної моделі, вважає політичний експерт Радіо Свобода із Мінська Валерій Карбалевич. На його думку, санкції, запроваджені ЄС та США, є набагато жорсткішими, ніж усі попередні, і «ці санкції накликав сам Лукашенко, а не опозиція».
За словами Карбалевича, білоруські чиновники та державні ЗМІ неодноразово звинувачували опозицію у закликах до Заходу запровадити санкції. Мовляв, як можна вимагати покарання для власної країни.
«Але ці звернення мало вплинули на рішення ЄС та США, оскільки ті керувались власними інтересами, – каже експерт. Цього ж разу, за його словами, «допомогла» білоруська влада. – Рішення Лукашенка посадити літак разом із Романом Протасевичем зламало стоп-кран».
Верховний представник ЄС у закордонних справах та політиці безпеки Жозеп Боррель сказав:
«У випадку Білорусі, якби літак не був викрадений, ми б не обговорювали економічні санкції. Ця подія викликала відповідь».
Зараз білоруське питання зі суто гуманітарного (порушення прав людини владою) перетворилося на проблему міжнародної безпеки, зокрема, авіаційної безпеки. Провідні світові держави дійшли висновку, що якщо «порушник конвенції» не буде покараний зараз, подібні випадки можуть продовжуватися.
«Таким чином, сам Лукашенко спричинив жорсткі санкції. Те, чого опозиція безуспішно намагалася досягти, офіційний Мінськ дуже успішно реалізував», – каже Карбалевич.
Анатолій Котов, член Народного антикризового керівництва, відповідальний за зовнішню політику і торгівлю, колишній співробітник адміністрації президента Білорусі, каже Радіо Свобода, що існує три міфи про санкції: «санкції не працюють, санкції штовхають Білорусь в обійми Росії, санкції болючі не для режиму, а для пересічних білорусів». Усі ці міфи, за його словами, використовуються як європейцями, так і білоруською пропагандою.
На його думку, персональні санкції і навіть санкції проти окремих компаній не змінюють ситуацію в глобальному масштабі.
«Але секторальні санкції – це інша справа, вони серйозніші. Ніхто не може підрахувати, яким буде економічний ефект від галузевих санкцій.
І цих санкцій ще можна уникнути, – вважає Котов. – Досить виконати три умови: звільнити всіх політичних в’язнів, порушити кримінальні справи проти фальсифікаторів та виконавців репресій та провести нові вибори».
Павло Слюнкін, експерт Європейської ради з міжнародних відносин, колишній білоруський дипломат, у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що білоруська політична криза перестала бути внутрішньою, вона вже стала регіональною проблемою.
«Усе, що було дотепер, – це символічніші санкції. Зараз зроблено більш серйозний крок, але насправді – це лише перший крок».
За словами експерта, що стосується секторальних санкцій, це буде «новим явищем у білорусько-європейських відносинах».
Офіційний Мінськ порівнює санкції з «нападом Гітлера»
Міністерство закордонних справ Білорусі, коментуючи запровадження нових санкцій проти влади Білорусі з боку ЄС, США, Великої Британії та Канади, називає їх «ворожими діями та тиском на суверенну державу», «контрпродуктивними і гріховними».
МЗС зазначає, що «чергова агресія санкцій була розв'язана групою західних країн у День пам'яті та скорботи 22 червня.
«80 років тому «об'єднана Європа» на чолі з гітлерівською Німеччиною напала на Радянський Союз. У 21-му столітті білоруський народ знову став полігоном для незадоволених амбіцій щодо верховенства європейських політиків. Білоруська держава здатна зробити все можливе для захисту своїх громадян та бізнесу. Санкції та обмеження не матимуть бажаного ефекту, якого сподіваються їхні замовники», – мовиться в заяві білоруського зовнішньополітичного відомства.
«Заходи у відповідь, які нас змушує вжити ЄС, можуть мати не менш негативний вплив на сфери нашої взаємодії та, зрештою, на інтереси громадян та компаній західних країн, які зробили недружні кроки на шляху до нашої держави», – йдеться в заяві, без уточнень, про які саме кроки йдеться.
Реакції ринку
22 червня, після новини попереднього дня про запровадження нових санкцій проти винних у репресіях у Білорусі, місцевий рубль поступився всім основним іноземним валютам.
За даними Білоруської валютно-фондової біржі, долар виріс на пів копійки – до 2,5 рубля. Євро зміцнився істотніше – більш ніж на копійку – до 3,01 рубля. Торги російським рублем закінчились незначним зростанням до 3,4673 білоруського рубля за 100 російських рублів.
Також 22 червня стало відомо, що акції групи Safmar, які належать уже згаданому вище учаснику «санкційних списків» – російському бізнесмену Михайлу Гуцерієву – почали стрімко падати на біржі.
Раніше, у жовтні, листопаді та грудні, Європейський союз запровадив три пакети санкцій проти білоруської влади. Обмежувальні заходи застосовуються до чиновників, а також до деяких підприємств. Загалом до санкційного списку тоді входили 84 особи, яким заборонений в'їзд до ЄС. До списку потрапили Олександр Лукашенко, його син Віктор Лукашенко, голова ЦВК Лідія Ярмошина, голова Слідчого комітету Іван Наскевич та інші правоохоронці, а також судді та члени виборчих комісій.
Наприкінці травня Міністерство закордонних справ України повідомило, що завершило підготовку санкційного пакету, спрямованого проти громадян Білорусі, які підтримують режим Олександра Лукашенка. Матеріали про санкції були передані на розгляд Ради національної безпеки та оборони.