Кримськотатарський правозахисник Абдурешит Джеппаров подав до російського Верховного суду Криму скаргу на ухвалу суду, якою його оштрафували на 45 тисяч рублів за дискредитацію російської армії. Про справжні та формальні причини переслідування, ознаки фабрикації протоколу та особливості розгляду справи в суді першої інстанції – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Суть справи
25 квітня 2023 року в будинку Джеппарова відбувся черговий обшук, після якого його заарештували на 12 діб за нібито непокору законним вимогам поліцейських. Приблизно через місяць він дізнався, що в день арешту на нього склали ще два протоколи про адміністративні правопорушення за публікації на Facebook-сторінці Qirim Gayesi («Кримська ідея»). Один – за дискредитацію російської армії. Другий – за зловживання свободою слова в Інтернеті.
Сам громадський діяч причетність до публікацій заперечує. Тим часом на сторінці Qirim Gayesi було опубліковано повідомлення, що Джеппаров справді стояв біля витоків створення ініціативи, проте до інформаційного порядку денного від імені об'єднання давно не має жодного стосунку. Надалі там з'явилося ще одне повідомлення, як і раніше, доступне на сторінці «Кримської ідеї», в якому зазначається, що ця сторінка припиняє свою діяльність, щоб не стати інструментом переслідування невинних людей.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Російський суд оштрафував кримського правозахисника Джеппарова на 45 тисяч рублів за публікацію Qirim GayesiПравозахисник Абдурешит Джеппаров упевнений, що тиск на незалежний канал інформації про ситуацію в Криму був однією з ключових цілей репресій проти нього. Другою метою, на його думку, було подальше залякування активних представників кримськотатарського народу. Саме з цим він пов'язує демонстративне нахабство та недбалість фабрикації цих двох адміністративних справ. Зокрема, обидва протоколи було складено без нього та його адвоката, з позначкою, що він нібито відмовився підписувати ці документи.
Позиція обвинувачення
Згідно з відомостями з протоколу про дискредитацію російської армії, за день до обшуку у Джеппарова оперативники Центру протидії екстремізму виявили на сторінці Qirim Gayesi контент, який їм здався публічними висловлюваннями, що ганьблять російські збройні сили. Правоохоронці побачили склад правопорушення у згадці про спеціальну в'язницю для цивільних заручників із новоокупованих територій, про кримінальні справи та тортури щодо мешканців із цих територій, а також у твердженні, що «46 дітей-сиріт із Херсона було вивезено до Криму. Їхнє місцеперебування, стан здоров'я та умови догляду ретельно приховують. Ще понад 100 українських дітей утримують у кримських санаторіях під приводом втрати зв'язку з батьками».
Абдурешит Джеппаров
Як доказ, що автором цих висловлювань є саме Абдурешит Джеппаров, правоохоронці представили бейдж із написом «Абдурешит Джеппаров Qirim Gayesi», який вони знайшли під час обшуку. Доказ був посилений поясненнями «понятих». Згідно з їхніми письмовими свідченнями, начальник сімферопольських «ешників» Руслан Шамбазов запитав у правозахисника: «Група у фейсбуці Qirim Gayesi, вона ж «Кримська ідея» теж ваша? На що той відповів ствердно».
Позиція захисту
У суді Джеппаров та його адвокат будували захист на двох аргументах. Перший із них стосувався того, що правозахисник не має стосунку до публікацій на цій сторінці. На підтвердження суду було подано не лише заяву ініціативи про це, а й скріншоти роздруківок публікацій, зроблених у період з 25 квітня до 7 травня, коли Абдурешит Джеппаров відбував адміністративний арешт і жодним чином сторінку вести не міг.
Другий аргумент стосувався процесуальних порушень – складання протоколу «заднім числом» без відома активіста. Згідно зі свідченнями Джеппарова в суді, про те, що на нього складено ще якісь адмінпротоколи, він дізнався лише після отримання повістки до суду. Свідчення двох «представників громадськості» про те, що він відмовився давати пояснення та підписувати протокол, сторона захисту вважає сфабрикованими.
Судовий розгляд
Під час розгляду в першій інстанції суддя Оксана Карчевська змушена була викликати на допит двох понятих. Один із них, Соболєв В.М. у суді дав свідчення, що був присутній на обшуку в будинку Джеппарова, але надалі його не бачив. Коли постало питання, де був правозахисник під час складання протоколу, від підпису якого нібито відмовився, понятий «поплив» і став скаржитися на проблеми з пам'яттю.
Понятий «поплив» і став скаржитися на проблеми з пам'яттю
Другий понятий, Дейнека С.А., двічі на засідання не з'явився. Вперше через затори на дорогах, вдруге – через те, що був за межами Криму. І суд, незважаючи на відсутність законних підстав, просто оголосив його свідчення, які нічого нового у встановленні істини не дали.
Однак перед початком заключного засідання знову з'явився свідок Соболєв В.М., який до цього не зміг згадати, чи був присутній Джеппаров під час складання протоколу проти нього. Тепер Соболєв подав до суду письмову заяву з бажанням дати додаткові свідчення, оскільки «детально згадав обставини». Необхідність у своєму додатковому допиті свідок пояснив тим, що на попередньому засіданні «розгубився і хвилювався, тому що відвідував суд уперше». У своїх додаткових свідченнях свідок чітко розповів усе в тому порядку, як було написано в матеріалах справи.
Суддя Карчевська прийняла ці пояснення Соболєва і включила оновлені свідчення свідка до доказів, «оскільки вони повністю узгоджуються з поясненнями посадової особи (з Центру протидії екстремізму МВС РФ– ред.) Філатова Р.Д. та іншими матеріалами». Таким чином, питання про процесуальні порушення та складання протоколу без самого «порушника» було подолано.
Поліція МВС України. Ілюстративне фото
З питанням про те, чи має стосунок Джеппаров до сторінки «Кримська ідея», суд практично не розбирався. Судді вистачило того, що так зазначено у поясненнях співробітників ЦПЕ та письмових свідченнях «представників громадськості». Аргументи захисту про публікації на сторінці у період, коли правозахисник перебував під арештом, суд відхилив, оскільки вони «не належать до події правопорушення». Наскільки такий підхід відповідає принципу рівності сторін у суді – питання риторичне. Чи побачить апеляційна інстанція хоч якісь порушення, нестиковки або відхилення – теж із галузі питань, відповідь на яке для кримчан абсолютно очевидна.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.