Сьогодні через вироки підконтрольних Росії судів у Криму без батьків залишилися більше ніж сто дітей. Вони не побачать тата на лінійці у школі, батько не прийде на свято, він не підтримає дочку в день весілля, баба (у перекладі з кримськотатарської ‒ тато ‒ КР) не зможе обійняти сина-переможця спортивних змагань. Деякі з цих дітей не бачили своїх батьків від народження. Їхні батьки ‒ ув'язнені, яких правозахисники вважають політичними.
Мама об'єднує сім'ю, вона піклується про дітей за двох, господарює. А тепер мама ‒ ще й борець.
Крим.Реалії публікують історії дружин фігурантів кримських політичних справ. У цьому випуску йдеться про Муміне Салієву.
«Не затримали, а викрали»
Один із голосів кримських татар в ОБСЄ ‒ Муміне Салієва ‒ правозахисниця, координатор проєкту «Кримське дитинство». Ідея створити в Криму проєкт для підтримки дітей політв'язнів прийшла до неї в день затримання чоловіка.
«Коли за чоловіком зачинилися двері в день арешту, ви не повірите ‒ саме в цей момент, дивлячись на своїх дітей, я зрозуміла, що треба щось робити», ‒ згадує Муміне.
У родині Салієвих четверо дітей, їхній спільний дім батько Сейран будував дванадцять років. А закінчували його вже за підтримки кримськотатарської громадськості ‒ Сейран на той момент вже був в ув'язненні.
Сейрана Салієва звинуватили у причетності до ісламської організації «Хізб ут-Тахрір». У Росії вона заборонена й визнана терористичною, в Україні ‒ діє легально.
Сейрану 34 роки, він працював екскурсоводом, був активістом громадського об'єднання «Кримська солідарність».
«Не престижно буде говорити, що «мій тато в ФСБ працює». Діти скоро з соромом говоритимуть про це, тому що це насправді ганебна професія», ‒ говорила Муміне відразу після затримання чоловіка в 2017 році.
Вона ‒ економіст з вищою освітою, працює і навчається в аспірантурі, пише дисертацію. З дітьми допомагають мати чоловіка та старший син Саліх.
«Коли треба кудись поїхати, він доглядає: і памперс може переодягнути, і суміш може зробити. Я абсолютно спокійна, я знаю, що йому можна довірити. Така особливість ‒ він не сідає за стіл, поки я не поїла. Тільки коли він побачить, що моя тарілка порожня ‒ сідає за стіл та їсть сам. Ця особливість у чоловіка була, і ось він такий же», ‒ розповідає мама Саліха.
У травні Муміне затримали в Бахчисараї. Їй не дали нікому зателефонувати й відвезли до Центру протидії екстремізму.
Your browser doesn’t support HTML5
«Я поставила риторичне запитання: чому мені не принесли повістку додому, не вручили її цивільно? Де тут крайній захід, який вимагав саме ось такого формату затримання? Не затримали, а викрали в якійсь мірі», ‒ каже Муміне.
Жінку звинуватили в демонстрації символіки забороненої організації. На її сторінці у Facebook російські силовики нібито знайшли запис за 2013 рік із символікою, яку Росія вважає належною «Хізб ут-Тахрір». Муміне визнали винною та присудили їй штраф у тисячу рублів (близько 16 доларів), але вона не збирається припиняти активістську діяльність.
«Це закладено в нашій ментальності. Кримські татари ‒ це борці, і якщо вони ще виховані в таких сім'ях, де це передали з молоком матері, це подвійно така якась пасіонарність», ‒ вважає активістка.
Того ж дня затримали ще одну активістку «Кримської солідарності» ‒ Лутфіє Зудієву. Небайдужі кримчани зібрали й виплатили суми штрафів і для Муміне, і для Лутфіє монетами. У свою чергу, Муміне сподівається, що до кримського активізму долучиться ще більше жінок.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.