У ніч із 14 на 15 вересня був скоєний напад на найбільший нафтопереробний комплекс компанії Saudi Aramco в Саудівській Аравії, імовірно, за допомогою безпілотників єменських повстанців. Виведення заводу з ладу спричинило те, що найближчим часом на світовому ринку не вистачатиме приблизно 5% сирої нафти.
Уже на початку торгів 16 вересня ціни на нафту зросли до позначки майже в 72 долари за барель, тобто з кінця минулого тижня подорожчання склало 19,6%. Це рекорд моментального зростання з 1988 року. Водночас, російська економіка, яка серед іншого фінансує федеральними бюджетними коштами анексований Крим, значно залежить від цін на нафту на світовому ринку через свій експортно орієнтований характер.
Партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутихін пояснює, наскільки насправді серйозні перебої в постачанні з Саудівської Аравії.
Михайло Крутихін
На ринку нафти усього три значних гравці: це США, Саудівська Аравія та Росія. Вони видобувають і використовують або експортують приблизно по 10 мільйонів барелів на добу
– На ринку нафти усього три значних гравці: це США, Саудівська Аравія та Росія. Вони видобувають і використовують або експортують приблизно по 10 мільйонів барелів на добу. Саудівська Аравія ‒ це приблизно 10% від усього світового споживання нафти. Постачання скоротилися наполовину: 5,7 мільйона барелів свого експорту вона втратила. Але саудівці обіцяють, що скоро виправлять цю ситуацію, а поки викидають на ринок запаси нафти, вже підготовлені до експорту. У Саудівській Аравії таких запасів приблизно на 37 днів. До того ж, обіцяли допомогти Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати та США, оскільки президент висловив готовність підтримати світову торгівлю нафтою. Після того, як ціна злетіла на 11 доларів, вона знову скоротилася, і надбавка до ціни минулого тижня склала 5 із лишком доларів. Зараз, до вечора, це вже 7 доларів: нібито Іран захопив саудівський танкер.
Михайло Крутихін підкреслює, що на цьому тлі експерти поки не можуть передбачити позначку, на якій стабілізуються світові ціни на нафту, однак стверджує, що в Росії вже з'явилися підозрілі спекулянти.
‒ Якщо ціни на нафту підвищуються, збільшуються надходження до російського федерального бюджету. А ще за кілька днів до того, що сталося, 10-11 вересня з'явилися якісь фізичні особи, які, мабуть, знаючи про те, що станеться, почали активно скуповувати нафтові ф'ючерси на російській фондовій біржі на шалені суми. Коли ціна підвищилася, це принесло багатомільярдні прибутки для тих, хто був у курсі, що готується терористична акція в Перській затоці. У будь-якій країні це була б кримінальна справа, але в Росії такі фокуси проходять абсолютно спокійно.
Російський економіст Сергій Хестанов вважає, що від підвищених цін на нафту російська економіка не отримає прямої вигоди.
Сергій Хестанов
Російські економічні суб'єкти майже не відчувають зростання ціни на нафту, а влада чекає негативних подій і дуже наполегливо збирає резерви
– Рубль, дійсно, дещо зміцнився на тлі різкого зростання вартості нафти з ранку. Але це зростання виявилося набагато меншим, ніж багато хто припускав, тому що обсяг видобутку, який зник із ринку, досить великий. Це може говорити про надлишок пропозиції нафти. Водночас, учасники російського валютного ринку в якийсь великий ріст грошового потоку, у зв'язку з ростом цін на нафту, особливо не вірять. Тому стрибок цін має швидше психологічний характер, і навряд чи він збережеться довго. По-друге, російська економіка вже кілька років живе в умовах жорсткого застосування бюджетного правила, коли всі додаткові прибутки, отримані від підвищених цін на нафту, використовуються для поповнення резервів. Російські економічні суб'єкти майже не відчувають зростання ціни на нафту, а влада чекає негативних подій і дуже наполегливо збирає резерви.
У «Газете.ru» 16 вересня вийшов аналітичний матеріал, в якому не названий редакцією автор висловлює думку, що навіть дуже дорога нафта на світовому ринку не допоможе російській економіці:
«Формально високі ціни на нафту Росії безсумнівно вигідніші, ніж низькі. Але вже ніякі нафтові ціни (а вже з'явилися аларміські прогнози, що через нафтовий колапс у Саудівській Аравії ми можемо побачити й 100 доларів за барель) не здатні розбуркати нашу економіку, яку з різних сторін душать втручання силовиків у бізнес, низька довіра інвесторів до інститутів держави, задавлений падінням прибутків споживчий попит. Навіть більше, є загроза, що при такому гігантському профіциті бюджету та зростанні цін на нафту чиновники зовсім розслабляться і Росія знову відкладе давно назрілі й перезрілі структурні економічні реформи. Іноді здається, що надлишок грошей у державній скарбниці для економічного розвитку Росії навіть гірший за їхній дефіцит. Наша держава посилено продовжує збирати гроші на «чорний день», не роблячи нічого, щоб у нашій економіці хоч коли-небудь нарешті настали світлі дні».
Український економічний експерт Сергій Фурса, навпаки, вважає, що російська влада в ситуації, що склалася діє розумно.
‒ Під час минулої кризи в 2008 році, Росії справді дуже допомогли великі накопичення і резерви Центробанку. Президент Володимир Путін просто запам'ятав, що йому треба мати в кризу великі резерви, і в передчутті нових криз накопичує їх. Це абсолютно нормально, тут немає нічого неправильного. Це правильна політика, ці гроші не повинні витрачатися, тому що тоді вони провокують інфляційні процеси і ніяк не допомагають економіці.
Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов упевнений, що кримчани поки не помітять ефекту від підвищених цін на нафту.
Олексій Стародубов
– Це, швидше, тимчасове явище, і я не впевнений у тому, що це системний показник у тому, що ціна на нафту зростатиме й надалі. Зараз стався сплеск, пов'язаний із форс-мажором, але він буде швидко усунутий. Для російської економіки це непогано, але я не думаю, що вони формують бюджет на наступний рік з урахуванням такої тенденції. Тому я не думаю, що це якось вплине на життя кримчан. Для резервів російської держави такий сплеск на ринку нафти ‒ це, звісно, плюс, там буде більше грошей. А говорити про те, що це вплине на формування бюджету на наступний рік, передчасно.
(Текст підготував Владислав Ленцев)