«Що може протиставити Україна? Правду» – Ємець про участь української делегації в ПАРЄ

Після демаршу, пов'язаного з рішенням ПАРЄ повернути делегацію Росії без звільнення Криму і припинення війни на Донбасі, Україна вирішила повернутися на цей майданчик. Таке рішення ухвалив профільний комітет Верховної Ради, який контролює та очолює, як і інші комітети, партія Володимира Зеленського «Слуга народу». Раніше нова очільниця делегації Єлизавета Ясько заявляла, що з Росією треба говорити – і вона знає, як це робити.

Чому Україна вирішила повернутися? Як відреагують інші делегації країн Європи, які підтримують Україну? Та яку роль ПАРЄ може зіграти у пошуках миру на Донбасі?

Про це в етері Радіо Донбас.Реалії говорили колишній народний депутат України, колишній член української делегації в ПАРЄ Леонід Ємець, народна депутатка України від фракції «Слуга народу» Марина Бардіна та депутат Верховної Ради від фракції «Європейська солідарність», член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко.

– Леоніде, ви розумієте, чому українська делегація хоче повернутися в ПАРЄ?

Леонід Ємець: Рішення вже ухвалене. І треба виходити з того, що навряд чи його скасують. Тому українська делегація поїде. І це означає, що перед нею стоять завдання не рефлексувати на тему, чи треба було їхати, а що робити вже там на місці. Що б я точно рекомендував усім членам української делегації – це забути про політичні дискусії, протистояння українського характеру в Україні. Там у нас є один інтерес – український, і представляти його мають усі політичні сили.

– Ви відповіли досить дипломатично, що українським депутатам доведеться працювати, згуртуватися. Але чи не виглядає це дивно, на ваш погляд? Від участі відмовилися на знак протесту проти повернення російської делегації. Російська делегація продовжує там працювати, Україна повертається.

Леонід Ємець: Демарш тоді виглядав таким чином. Це були останні дні сесії. Росію повернули всупереч правилам і принципам самої Парламентської асамблеї. Принцип був дуже простим – країна, яка не виконує рішення, отримує санкції. Допоки вона не виконає рішення ПАРЄ, буде під санкціями. А коли прийняли рішення, що скасовується сама можливість накладати санкції за невиконання рішень, тоді виникло питання, а для чого взагалі потрібна ця інституція, яка нездатна притягнути до відповідальності своїх же суб’єктів, які не виконують власні рішення. І тоді з'явилося питання, куди взагалі буде рухатися далі ПАРЄ.

Це ж не лише був демарш України. Низка країн просто заявила, що на цей момент, зважаючи на концептуальну зміну роботи й підходу до ПАРЄ, ми повертаємося до власних урядів, президентів, народів, щоб сформувати в кожної країни свою позицію з цього приводу. І разом з коаліцією 17 партнерів, їх було більше, але підписалося 17 країн, прийняти спільну позицію. Україна мала шанс очолити цей рух і повернути Раду Європи до тих базових принципів і цінностей, на яких вона була заснована.

На жаль, на цьому відбулися вибори в Україні, й це питання зійшло нанівець. А інші країни, які тоді орієнтувалися на Україну, в якийсь момент сказали, що окей, у вас там перевибори. Потім українська делегація взагалі не приїхала на першу сесію. Я вважаю, що це була стратегічна помилка. Тому що тоді відбувалося формування керівних органів, і це було вже за участі Росії. І там, де Україна на кожен аргумент Росії мала давати докази, контраргументи, не могла їх надавати за відсутності.

Леонід Ємець, колишній народний депутат України, колишній член української делегації в ПАРЄ

– Марино, навіщо Україні повертатися в ПАРЄ?

Марина Бардіна: Рада Європи була і лишається для нас важливим стратегічним міжнародним органом, який покликаний на захист прав людини. Зважаючи на всі процеси, які відбуваються у світі, на повернення російської делегації в ПАРЄ, ми приймаємо рішення долучатися до цього правозахисного процесу і разом з іншими країнами відстоювати права людини у світі.

– Марино, вам не здається, що позиція України виглядає непослідовно?

Марина Бардіна: Критика завжди існує. Ми не брали участі в попередній сесії, нас критикували. Ми вирішили повернутися, представляти країну зараз, нас знову критикують.

Марина Бардіна, народна депутатка України від фракції «Слуга народу»

– Я не критикую, я питаю, що змінилося? Росія лишається в ПАРЄ.

Марина Бардіна: Врахуймо обставини, які були під час першої сесії ПАРЄ і які зараз. Перша сесія була продовженням демаршу української делегації, який відбувся в червні, коли була безумовно повернута російська делегація. Зараз ми не стоїмо осторонь роботи у міжнародних інституціях. Така правозахисна структура, де представлені парламентарі низки країн, є важливою для нашої української дипломатії. Ми готувалися цей час і зараз повертаємося з порядком денним, з певними намірами по роботі не лише стосовно анексії Криму, окупації частини українських територій, але безпосередньо апелюючи до прав людини в інших сферах.

– Леоніде, в чому може бути перевага в української делегації? Російська делегація більша і її вплив набагато більший.

Леонід Ємець: У них є медіа. Ви ввімкнете в Страсбурзі телевізор – побачите щонайменше три російських канали, два з них англійською мовою, які будуть постійно нести російську пропаганду. Натомість жодного українського каналу. У них є гроші, спецслужби. Спецслужби надають їм інформацію, хто, де, в кого яка слабкість. Кожен український делегат має розуміти, що за ним стежать з ранку до вечора і він не може зробити якусь дурню, бо це одразу стане відомо.

– А ви відчували, що за вами стежать, коли там працювали?

Леонід Ємець: Це не приховано, це все досить явно та зрозуміло. Росія веде неймовірно шалений тиск за власні інтереси.

Що може протиставити Україна? Правду. І цього буваєш більш ніж достатньо. Тому що у нас є конкретні докази російської агресії навіть не проти України, а проти світового порядку.

– Олексію, як ви відреагували на рішення парламентського комітету повернутися в ПАРЄ?

Олексій Гончаренко: Я вважаю, що не потрібно було йти з ПАРЄ у жовтні. На мій погляд, це було помилкою. Це важливий міжнародний майданчик.

Мені здається, що влада зайняла дивну позицію. Спочатку заявила, що ми не їдемо, і такий демарш був би можливий, але тоді його потрібно було триматися до кінця. А тепер ми вже їдемо. Треба було їхати в жовтні, а через те, що ми не поїхали, ми втратили позиції у багатьох ключових комітетах, втратили доповіді. І тепер у січні нам доведеться починати знову роботу, яку Україна вже зробила давно.

– Олексію, ви спілкувалися з іншими делегатами, європейськими депутатами. Як вони можуть сприйняти таку непослідовність України?

Олексій Гончаренко: Переважна більшість там буде радіти поверненню України. Тому що відсутність України дійсно їх напружувала. І там, в Європі, нікому не подобаються такі моменти. До речі, дійсно був можливий бойкот – якби він був не тільки з боку України. Є така група «Балтік плюс», це країни Балтії, Грузія та Україна. Мені здається, був момент, коли можна було спробувати досягти солідарного бойкоту, тоді це була сильна позиція.

А так, як нам вдалося зробити у червні після повернення Росії, коли українська делегація покинула закінчення тієї літньої сесії. Нас тоді підтримали ці країни, а також шведи, британці та інші. Ось так була б сильна позиція, але ми до цього не дійшли і новій владі не вдалося досягти з ними таких домовленостей.

Олексій Гончаренко, депутат Верховної Ради від фракції «Європейська солідарність», член української делегації в ПАРЄ

– Леоніде, найбільш розповсюджене питання до нас жителів з ОРДЛО та вільного Донбасу – «Як досягти миру?». Чи може ПАРЄ стати певною платформою для пошуку варіантів миру на Донбасі?

Леонід Ємець: Депутати росіяни, які туди приїхали, власної позиції не мають, вони представляють інтереси керівної партії Путіна, мають заготовки. Тому говорити, що з ними можливий діалог – ні. Це монолог.

Україна несе й говорить правду, яка не подобається Росії, а всі інші делегації сприймають так чи інакше інформацію, яку отримують.

Для наших громадян, які живуть на Донбасі, є конкретна відповідь. Є такий суд – Європейський суд з прав людини. І громадянин, зокрема України, має право звернутися до цього суду для захисту своїх прав. На окупованих територіях, які формально юридично є українськими, Україна як держава мала б, за міжнародним правом, нести відповідальність за все, що там відбувається. Але контролює цю територію Росія. І ПАРЄ через свою резолюцію дала можливість Європейському суду з прав людини у своїх рішеннях виходити з позиції, що відповідальною стороною є Росія. І саме Росія буде відшкодовувати всі збитки, завдані нашим громадянам на цих територіях. Це і є вклад ПАРЄ у вирішення цього конфлікту.