Дешеві продукти та зламана вентиляція: чим годують дітей у кримських школах

У місті Щолкіне (Ленінський район) після перевірки дитячих садків і шкіл порушили вісім адміністративних справ. Служба земельного та фітосанітарного нагляду Криму виявила в них порушення правил закупівлі, зберігання, а також використання продукції без маркувальних ярликів, без яких неможливо встановити виробника та дату виробництва продукції.

Подібні перевірки відбулися також у дитсадку села Мирне та школі села Добре ‒ з аналогічними результатами, до того ж виявилася нестача ваги в порціях. Ще наприкінці січня голова Державного комітету ветеринарії Криму Валерій Іванов повідомив, що в пробах молочної продукції, яку постачають до дитячих садочків, шкіл та піонерських таборів Криму, російські фахівці продовжують виявляти рослинні жири та антибіотики.

Колишній директор української школи в Євпаторії, директор київської школи №309 Ольга Тимошенко стверджує, що до 2014 року подібних казусів із продуктами для дітей не траплялося.

‒ Це було абсолютно нетипово, українська молочна продукція ‒ найкраща. Якщо й були якісь отруєння в школах або дитячих садах, то вони були пов'язані не з якістю продукції, а з застарілим технологічним обладнанням, неякісним проходженням медогляду працівниками. У школі №12 в Євпаторії отруїлися приблизно 10-12 дітей, після чого влада стала вживати заходів. Моя 13-а школа була в пілотному проекті, коли штат їдальні не були орендарями, а були в штаті школи. Тобто я сама могла контролювати технологію приготування з самого початку ‒ від постачальника до столу. Це давало можливість зробити харчування дешевим, якісним і контролювати маркування. Ветеринарна служба в Україні працювала дуже активно та жорстко, вимоги до зберігання продуктів були суворими. Ми все це виконували, питання харчування було номер один на порядку денному.

Ольга Тимошенко вважає, що питання якості шкільної їжі залежить і від місцевої влади, в чиї обов'язки входить перевірка постачальників.

У січні 2018 року працівники шкільних їдалень Керчі звернулися з листом до російського начальника податкової інспекції міста. Вони стверджували, що на школярах намагаються заощадити, змушують персонал громадського харчування готувати не за ГОСТом, а закупівельні ціни на продукти необґрунтовано завищені. До того ж, персонал шкільної їдальні повідомив про порушення трудового законодавства.

Мешканка Сімферополя, мати школярки Марина висловлює недовіру до продуктів, які дають дітям у кримських школах.

‒ Цього року моя дитина вже перейшла з початкової школи в середню, а безкоштовне харчування поширюється тільки на 1-4 класи. Потім діти харчуються самостійно, за свій кошт. Тобто можна прийти до їдальні й пообідати, купити собі щось, але діти вважають за краще брати з дому. Недовіру викликають у першу чергу запахи, моя дитина категорично відмовляється там харчуватися. Іноді було б зручно дати з собою грошей і не хвилюватися, що дитина до третьої години не поїсть. Вона вважає за краще брати з дому бутерброди, фрукти якісь, але в їдальню не ходить категорично. Я не знаю, що там відбувається, чи в продуктах проблема, чи в системі вентиляції, але це не поодинокий випадок. Більше ніж півкласу (батьки) в їдальню не пускають.

Марина згадує, що, коли її дочка навчалася в початковій школі, керівництво змінювало постачальника, через що були затримки із закупівлями.

Співголова громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова вказує на типові проблеми пострадянських шкіл.

‒ У Дніпрі приблизно рік тому відкрили лінію швидкого харчування в звичайній школі, усіх порадувало, що таке можливо. Взагалі, у нас проблема в тому, що харчоблоки дуже багато років не ремонтували. Неприємний запах може виникнути просто через відсутність нормальної вентиляції, що забилася та роками не ремонтувалася. Оскільки утриманням освітніх установ займається місцева влада, потрібно, щоб в першу чергу вона навела порядок у харчоблоках. Інше питання ‒ тендери, за якими закуповують продукти. Виграють компанії, які пропонують найнижчу ціну, причому в неї входить і утримання харчоблоку від тарілок до каструль, і зарплата працівникам, і комунальні послуги. Решта йде на продукти, а якщо на них економлять ‒ якість буде страждати однозначно.

(Текст підготував Владислав Ленцев)