«У Крим зараз вкладати небезпечно»: чи врятують кримських готельєрів пільгові кредити?

Російське громадське об'єднання «Опора Росії» звернулося до уряду Росії з пропозицією підтримати туристичну галузь в окупованому Криму. Як пише видання «Коммерсант», активісти, зокрема, просять знизити процентну ставку по кредитах на будівництво готелів до 3%.

Крім того, в «Опорі Росії» пропонують знизити для готельєрів податки на нерухомість і землю, а також тарифи на електроенергію. Необхідність таких заходів підтримки для Криму активісти у своєму листі обґрунтовують високою конкуренцією з боку турецьких готелів. За даними «Коммерсанта», в російському уряді на пропозицію поки не відреагували.

До моменту підготовки цього матеріалу об'єднання «Опора Росії» не відповіло на запити журналістів Крим.Реалії щодо більш докладного опису цих пропозицій. Віцепрезидент Російського союзу туріндустрії Юрій Барзикін вважає, що проблеми із рентабельністю не властиві лише анексованому Криму.

– Я на початку 2000-х працював у Краснодарському краї віцегубернатором. Звісно, підтримують там туризм і на федеральному рівні, коли були прийняті програми розвитку, зокрема і з підготовки до Олімпіади, і в цілому курортних територій. Так, це повертається – не можна сказати, що сторицею. І Підмосков'я, і Краснодарський край, і Примор'я відчувають ті ж проблеми, що і Крим: під час переходу на кадастрову оцінку багаторазово зростають земельні платежі, податки на майно, тарифи. Під час сезонних робіт наші готелі, пансіонати завантажені декілька місяців, а взимку порожньо. Середньорічне навантаження виходить 50%, може, трохи вище. Цього недостатньо для забезпечення відповідної рентабельності, окупності, тим більше сплати податків і тарифів, які нам цілий рік нараховують.

Юрій Барзикін зазначає, як голова Комітету з підприємництва у сфері туризму Торгово-промислової палати разом із колегами підготував нові пропозиції до уряду, зокрема, щоб землі рекреаційного призначення включили до переліку ділянок для оцінки кадастрової вартості з коефіцієнтом 0,5.

– Залишити половину вартості, а податок їм рахувати 0,3%, як для земель сільськогосподарського призначення. Для нас курортні землі, території рекреаційні – все одно, що нива для сільгоспвиробника. Ну і, звичайно, треба знизити податок на додану вартість: з 20%, хоч як не працювало б підприємство, все одно воно буде в мінусі. Хоча б у два рази. Практика така є: ми бачимо це в Примор'ї, низці інших територій, де держава, тимчасово вводячи ті чи інші пільги, дає імпульс для розвитку. Так, готель можна побудувати – а потім як його експлуатувати? Як віддавати навіть 3%? Це теж питання не пусте, і окупність вже за горизонтом: ні 10, ні 15, ні навіть більше років. Ці питання внесені в план реалізації стратегії розвитку туризму до 2025 року, встановлено дати і відповідальні – Міністерство економічного розвитку і Ростуризм.

Юрій Барзикін визнає, що західні санкції негативно впливають на розвиток туризму в Криму, і у випадку з зарубіжними інвесторами, і у випадку з російськими. Віцепрезидент Російського союзу туріндустрії вважає, що в такій ситуації державі варто запропонувати останнім пільги для роботи в окупованому Криму.

Український економічний експерт Сергій Фурса переконаний, що в анексований Крим не зайдуть якісні російські інвестори.

Сергій Фурса

- Санкції, дійсно, аргумент, і нормальний інвестор не вкладатиме. Інша справа, що є цілий сегмент людей, яким все одно, і на санкції вони не звертають уваги. Вони можуть заробляти та інвестувати у Крим. Але коли ми говоримо про якісного інвестора, такі, звичайно, не прийдуть.

Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов пропонує підтримувати готельєрів із чітким розрахунком.

- Звісно, користь тут очевидна: чим дешевші кредити, тим простіше цим займатися. Але я б ще хотів зазначити, що в галузевих організаціях роботодавців при саморегуляції є така форма, як квотування. Коли економічний розрахунок показує, що на цій території необхідна ось така кількість готелів три зірки, п'ять зірок, і вище цієї квоти нічого не будується. Можна дати багато кредитів, питання в контрольованій забудові. Для чого будуємо, яка аудиторія? Сьогодні в Криму готелі в чотири-п'ять зірок у дефіциті: є приблизно десяток п'ятизіркових, сорок чотиризіркових, а попит високий. Тому в них ціни вище турецьких. Якщо на будь-якій території безконтрольно вести забудову, можна побудувати те, чого не треба – як Детройт сьогодні. Можна виділити купу кредитів і забудувати фавелами узбережжя – так місто-курорт помре.

Олександр Бурдонов вважає, що для розвитку туристичного бізнесу в Криму варто ввести систему патентування.

– Дати патенти на здачу житла туристам найлегші – 500 рублів на місяць з номера. Мінімальна звітність, мінімальний контроль, і не чіпати їх. Але при отриманні патенту у них не виникає проблем із реєстрацією, вони виходять з тіні, для них нічим це не загрожує. При реєстрації вони повинні внести характеристики своїх засобів розміщення для публічного доступу на спеціальному порталі. Тоді турист може подивитися будь-який об'єкт розміщення, і в результаті він поїде туди, де ціна відповідає якості. Так усе б і розвивалося. Це можна зробити буквально розчерком пера.

Керівник «Асоціації індустрії гостинності України», ексміністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв впевнений, що на півострові неможливо ефективно розвивати туризм до деокупації.

Олександр Лієв

– До кримських отельєрів обов'язково потрібно застосовувати пільгові ставки з кредитування, і, звісно ж, вони допоможуть розвитку туристичної інфраструктури – це буде вкрай актуально після повернення Криму в українську юрисдикцію. Думаю, саме так варто розвивати туризм на півострові. Поки ж Крим окупований, і проблеми із нестачею ліжко-місць немає – скоріше є проблеми із заповнюваністю існуючого готельного номерного фонду. Більш того, немає проблем і щодо вартості кредитних ресурсів. Є досить багато великих російських власників, які мають сьогодні нерухомість в Криму, але вони вкладають свої гроші в регіонах Росії або в Європі. У Криму їм зараз вкладати невигідно, небезпечно, а головне, економічно недоцільно. Тому проблеми із дорожнечею кредитів, яка стримувала б індустрію, не існує.

За словами Олександра Лієва, який вивчав турецький досвід, в цій країні працює велике туристичне міністерство і окремий банк для кредитування нових готелів або курортів, який наповнюється за рахунок туристичного збору і штрафів за порушення вимог до цих об'єктів. При цьому, вже побудований за пільговими умовами готель за умови порушення інвестиційних зобов'язань власником може перейти у державну власність з відносно невеликою компенсацією.

(Текст підготував Владислав Ленцев)