«Умови для бізнесу, якому не потрібно платити податки». Чи скасує Київ свою вільну економічну зону в Криму?

У травні 2021 року може бути скасована вільна економічна зона «Крим», яка була введена Україною після анексії Кримського півострова. Про це в ефірі програми «Питання національної безпеки» Центру журналістських розслідувань повідомив Народний депутат України Рустем Умеров.

Закон, який створив у Криму вільну економічну зону, був ухвалений Верховною Радою України у серпні 2014 року. Переселенці з Криму, громадські активісти, правозахисники та Меджліс кримськотатарського народу виступають з послідовною критикою цього документа: з одного боку, за їхньою оцінкою, він став підставою для появи низки дискримінаційних норм щодо переселенців з Криму та жителів півострова, з іншого ‒ спростив ведення бізнесу на тимчасово окупованій території, яка при цьому перебуває під санкціями. Росія створила на півострові свою вільну економічну зону з метою залучення інвестицій. Про те, які проблеми створив український закон кримчанам та які шанси на його скасування, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова Центру журналістських розслідувань Валентина Самар розповіла Крим.Реалії, за яких саме обставин ухвалювався закон «Про вільну економічну зону «Крим».

‒ Відразу ж після окупації Криму Верховна Рада України ухвалила достатнього якісний закон «Про гарантії прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях», і він був вчасним. Однак цей закон ухвалювався дуже швидко, і там ще мав бути розділ, який регулював би економічні взаємини на території Криму, щоб юридичні та фізичні особи розуміли, що вони можуть робити, чого не можуть тощо. Щоб не ухвалювати цей розділ поспіхом, вирішили дати доручення Кабміну в місячний термін підготувати якісний законопроєкт, який би регулював економічні взаємини з окупованою територією. Однак тодішній прем'єр Арсеній Яценюк проігнорував це, і замість урядового законопроєкту до парламенту зайшов проєкт Сергія Терьохіна та Ксенії Ляпіної.

Валентина Самар

Валентина Самар переконана, що закон «Про ВЕЗ «Крим» був продавлений у Верховній Раді України в інтересах великого українського бізнесу.

‒ Для нас це було шоком. Закон створював хороші умови для бізнесу, якому не потрібно було платити податки. Їх, звичайно, неможливо було адмініструвати ‒ і це правильно, здавалося б. Але на той момент наші країни-партнери вже ввели економічні обмеження щодо Криму, з'явилися і персональні санкції щодо людей, причетних до окупації Криму та порушень прав людини, і секторальні. А тут у нас вільна економічна зона, яка має на меті залучення інвестицій на окуповану Росією територію! Пояснювалося це тим, що таким чином Україна хоче допомогти своїм громадянам зберегти свої активи. Однак за цим законом пішли підзаконні акти: постанова Національного банку України №699 та постанова Кабінету міністрів №1035, з якими потім правозахисники боролися в українських судах.

Менеджерка з адвокації Центру прав людини «ZMINA» Олена Луньова пояснює, про які саме дискримінаційні, за її оцінкою, норми йдеться.

‒ Те, за що закон «Про ВЕЗ «Крим» дуже критикують, це, безумовно, статус нерезидента для кримчан для отримання банківських послуг. Зараз залишилися тільки податкові та митні формальності, але й цього насправді вистачає. Кримчани з джерелом прибутку на тимчасово окупованій території ‒ наприклад, вони отримали спадок ‒ мають сплатити більше податків як нерезиденти, а це несправедливо. Українці в Криму та українці на підконтрольній українському уряду території ‒ це одні й ті ж громадяни. Також закон «Про ВЕЗ «Крим» приніс неприємний сюрприз, коли ми говоримо про перетин адміністративного кордону. Був введений список дозволених для перевезення речей, і це несправедливо, що норми для державного кордону використовуються всередині країни. Мало того, цей список застарілий: там є друкарська машинка, але не сучасні речі.

Валентина Самар вважає, що ці обмеження дискримінаційні, що їх можна розцінювати як злочини проти громадян України.

‒ У підсумку саме громадяни України виявилися потерпілими від дії цього закону, люди пройшли через пекло визнання своїх прав на материковій Україні. Давайте просто визнаємо, що вільна економічна зона в Криму в українському варіанті зовсім фейкова. Закон «Про ВЕЗ «Крим» пролобіював великий бізнес, який хотів не втратити активи, а в діях тих, хто імплементував цей закон, на мій погляд, є ознаки злочину. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, такі правопорушення, як дискримінація жителів окупованих територій, це військові злочини. А бізнес у Криму тепер де-факто існує у двох юрисдикціях ‒ в українській та в російській.

Валентина Самар вказує на те, що українська вільна економічна зона «Крим» полегшує роботу підприємств та іншого бізнесу Дмитра Фірташа, Рината Ахметова, Юрія Косюка та інших в анексованому Криму. Голова Центру журналістських розслідувань вважає, що одного скасування закону «Про ВЕЗ «Крим» недостатньо ‒ необхідно ухвалити правки до низки нормативних актів, щоб виключити дискримінацію і синхронізувати обмеження щодо півострова з новим санкційним законодавством.

Тим часом законопроєкт про скасування вільної економічної зони в Криму вже отримав схвалення низки державних органів та правозахисників, ‒ зазначає один з його авторів, секретар комітету Верховної Ради України з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України Рустем Умеров.

‒ Я працюю над цим проєктом вже півтора року: ми почали якраз перед пандемією коронавірусу, під час виїзного засідання комітету в Херсонській області. Ми вирішили створити групу щодо скасування ВЕЗ «Крим» у комітеті з прав людини, який я тоді очолив. З того моменту в нас фізично не було можливості зустрічатися з усіма колегами, але ми провели більше ніж 15 зустрічей з центральними органами виконавчої влади. Триває координація з ними, з робочими групами, правозахисниками, громадськими організаціями. Ми хочемо скасувати це нерезидентство українських громадян. Потрібно вирівняти норми, щоб у нас не було проблем ні з точки зору прав людини, ні з точки зору господарської діяльності. Зараз я не бачу таких великих проблем для ухвалення нашого законопроєкту.

Рустем Умеров

За словами Рустема Умерова, поки жодна з фракцій нинішньої Верховної Ради не виступила проти скасування вільної економічної зони «Крим».

‒ Зараз триває робота з податковим комітетом, і на цьому тижні ми якраз ще збираємо рекомендації, щоб внести усі необхідні правки й потім відіслати на розгляд у цей комітет. Як тільки ми внесемо законопроєкт до порядку денного, тоді й побачимо, який результат отримаємо. Але зараз я вважаю, що більшість підтримує нашу ініціативу.

Журналісти Крим.Реалії попередньо домовилися про інтерв'ю з колишнім народним депутатом та одним з авторів закону «Про ВЕЗ «Крим» Сергієм Терьохіним, проте в підсумку на момент підготовки матеріалу він не знайшов можливості надати свої коментарі. Таку можливість редакція залишає за ним, і в разі, якщо він нею скористається, буде доповнений цей матеріал або опублікований новий.

(Текст підготував Владислав Ленцев)