Постійне чергування кораблів у Чорному морі становить загрозу Україні, заявляють у Військово-морських силах України. З бойових кораблів російські війська обстрілюють ракетами всю українську територію, існує можливість прямого бойового зіткнення в Чорноморському басейні. Чи може Росія посилити свій Чорноморський флот кораблями з інших флотів? І чи їй це потрібно? Які кораблі будуються для ЧФ і коли можуть бути введені в дію?
Росія не має можливості посилити Чорноморський флот, проте він усе ще становить загрозу для України. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) 28 липня сказав речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук.
«Зараз це (посилення – КР) неможливе, по-перше, через те, що закрита (протока – КР) Босфор Турецькою Республікою. Тобто поповнити корабельний склад зовні вони можуть за рахунок інших флотів, наприклад, Балтійського чи Північного. Залишається ще Каспійська флотилія – те, що поблизу має сполучення через Волго-Донський канал. Але зараз геополітична ситуація там теж не найпростіша, враховуючи кількість сусідів та їхній склад. Тому в принципі звідти переводити кораблі до Азово-Чорноморського регіону вони теж навряд чи будуть. І все, що вони могли оперативно витягнути, вони витягли», – сказав Плетенчук.
Представник Військово-морських сил України також розповів, що зазвичай у Чорному морі перебуває від семи до 11 бойових кораблів та від одного до трьох суден прикордонних військ. За словами Плетенчука, таке постійне чергування кораблів у Чорному морі становить загрозу Україні. І не лише тому, що за допомогою бойових кораблів російські війська обстрілюють ракетами всю Україну, а й через можливість прямого бойового зіткнення в Чорному морі.
Кораблі Чорноморського флоту Росії в Севастополі, Крим. Архівне фото
«Що стосується можливих бойових зіткнень безпосередньо в акваторії Чорного моря, це також загроза з боку Чорноморського флоту Російської Федерації», – сказав Плетенчук.
Альтернативний шлях
Альтернативним шляхом перекидання військових кораблів, наприклад, з Балтійського флоту є Волго-Балтійський водний шлях. Перші ділянки цієї системи каналів почали будувати ще на початку 19 століття. Волго-Балт проходить через Рибінське водосховище до Череповця, річку Шексна, Біле озеро, річку Ковжа, Маріїнський канал, річку Витегра, Онезький канал, Онезьке озеро, річку Свір, Ладозьке озеро та річку Нева.
Довжина колії становить приблизно 1100 км, глибина судноплавного фарватеру – не менше 4 метрів, що забезпечує прохід суден водотоннажністю до 5000 тонн. Продовженням Волго-Балтійського шляху є Біломорсько-Балтійський канал, що з'єднує Онезьке озеро з Білим морем.
А щоб із річки Волга потрапити до Азовського моря, існує Волго-Донський канал завдовжки 101 кілометр. На побудованому в 1952 році каналі 13 шлюзів, а його габаритна глибина – 4,5 метри. Габарити шлюзових камер – 145х18 метрів.
Російський десантний катер проєкту «Дюгонь» з Каспійської флотилії під час проходу Азовським морем, 14 квітня 2021 року
Таким чином, кораблі та судна, осідання яких не перевищує 4 метри, а довжина – 145 метрів, можуть з Балтійського та Каспійського морів потрапити до Азовського та Чорного морів.
Які кораблі Росія могла б перекинути
У складі російських Балтійського флоту та Каспійської флотилії є низка кораблів, які за своїми габаритами можуть здійснити прохід Волго-Балтійським шляхом і Волго-Донським каналом.
Так, у складі Балтійського флоту є корвети проєкту 20380(20385) типу «Стерегущий» – багатоцільові корвети 2-го рангу з керованим ракетним озброєнням ближньої та дальньої морської зони. За офіційною класифікацією НАТО – це фрегати. Введені в дію у 2006-2012 роках.
Президент Росії Володимир Путін на борту корвета «Совершенный» проєкту 20380, пришвартованого в бухті Аякс під Владивостоком, 6 вересня 2017 року. Корвети проєкту 20380 є і на Балтійському флоті РФ
На Балтиці чотири таких корвети, з них три в строю, один у ремонті та модернізації. Корвети проєкту 20380 призначені: для дій у ближній морській зоні держави, ведення боротьби з надводними кораблями та підводними човнами супротивника; для артилерійської підтримки морського десанту під час морських десантних операцій шляхом завдання ракетно-артилерійських ударів по кораблях і суднах у морі та базах; для патрулювання зони відповідальності з метою блокади.
Повна водотоннажність корвета 2250 тонн (2430 тонн на пр. 20385), довжина 104,5 м (106,3 м – пр. 20385), осадка – 3,7 метра.
З ракетного озброєння цих корветів варто виділити протикорабельні ракети Х-35У «Уран» – на проєкті 20380. На проєкті 20385 встановлено УКСК - універсальний корабельний стрільбовий комплекс 3С14, що дозволяє стріляти ракетами сімейств «Калібр», «Онікс» і «Циркон».
Носії крилатих ракет «Калібр» – малі ракетні кораблі Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті, архівне фото
Ракетами вищезгаданих типів Росія постійно обстрілює українські міста.
Іншими кораблями Балтфлоту, які могли б посилити російське угруповання в Чорному морі, є малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» – серія російських багатоцільових малих ракетно-артилерійських кораблів (МРК) 3-го рангу малої водотоннажності з керованим ракетним
озброєнням ближньої морської зони класу «річка-море». Офіційне призначення кораблів цього проєкту – охорона та захист економічної зони держави у внутрішніх морських басейнах.
Малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М» у Нафтовій гавані Севастополя
Габаритні розміри МРК набагато менші, ніж у корветів: повна водотоннажність 949 т, довжина – 74,1 м, осадка – 2,6 м.
На Балтійському флоті два такі кораблі, і вони можуть нести ракети типу «Калібр» чи «Онікс».
Також у складі Балтфлоту є 3 малі ракетні кораблі проєкту 22800 «Каракурт» – це серія російських багатоцільових малих ракетно-артилерійських кораблів (МРК) 3-го рангу з керованим ракетним озброєнням ближньої морської зони ВМФ Росії, за іншою класифікацією – це малі корвети.
Їхня повна водотоннажність – 870 т, довжина – 67,0 м, ширина – 11,0 м, осадка – 4,0 м. Ракетне озброєння аналогічне проєкту 21631 «Буян-М» – це «Калібр» або «Онікс».
У складі Каспійської флотилії є 3 МРК проєкту 21631 «Буян-М», які також можуть бути перекинуті в Азовське та Чорне моря.
Цікавіші два сторожові кораблі (фрегати) проєкту 11661К «Гепард». У Каспійській флотилії є два такі фрегати – «Татарстан» і «Дагестан» водотоннажністю трохи більше 2000 тонн, з протикорабельним ракетним комплексом «Уран». Мало того, на «Дагестані» є й стандартна 8-ланкова пускова установка для ракет «Калібр».
Каспійська флотилія на параді
Крім того, на Балтфлоті та в Каспійській флотилії є низка десантних і патрульних катерів, які можуть здійснити перехід каналами як самостійно, так і зануреними на баржі.
Про будівництво нових кораблів для ЧФ та доцільність перекидання з інших флотів
На практиці про перекидання з Балтики до Чорного моря кораблів невідомо. Нестабільна глибина фарватеру в річках при великій довжині кораблів може бути небезпечна посадкою на мілину – це стосується тільки корветів проєкту 20380 (20385). Водночас, Волгою, а також з Каспійського в Чорне море менш габаритні кораблі й катери багато разів проходили успішно.
У квітні 2022 року Росія намагалася перекинути в Чорне море з Каспійського найновіший патрульний корабель проєкту 22460 «Расул Гамзатов», по суті – невеликий корвет. Але при зіткненні з буксиром було розбито гвинтомоторну групу і корабель надовго став у ремонт.
У російському Зеленодольську, що на Волзі в Республіці Татарстан, будують військові кораблі на суднобудівному заводі ім. Горького. Зокрема, проєкту 21631 «Буян-М» – для Балтійського та Чорноморського флотів РФ. Після будівництва кораблі перекидають у Балтійське та Чорне моря по системі каналів і річок.
У травні нинішнього року російські ЗМІ повідомляли з посиланням на джерела в Міноборони, що до кінця року до складу ЧФ мають увійти чотири нові бойові одиниці, які будуються на чорноморських верфях і суднобудівних заводах у Росії (мабуть, мається на увазі завод у Зеленодольську – авт.).
Йдеться про малі ракетні кораблі (МРК) проєкту 22800 і про патрульний корабель проєкту 22160, сказав військовий історик Дмитро Болтенков. «Три малі ракетні кораблі проєкту 22800 будували в Керчі, з яких головний – «Циклон» – уже в строю. Наступні два – «Аскольд» та «Амур». Їх, мабуть, передаватимуть флоту. І є велика ймовірність, що один корабель буде з тих, що будуються у Зеленодольську», – розповів він.
Як відомо, МРК «Циклон» прийняли до складу ЧФ РФ 12 липня, і про його характеристики та бойові можливості Крим.Реалії докладно розповідали.
Церемонія спуску на воду малого ракентного корабля проєкту 22800 «Циклон» на суднобудівному заводі «Залив», Керч, Крим, 2020 рік
Тепер про доцільність перекидання додаткових російських кораблів у Чорне море. Якщо дивитися з боку ослаблення при цьому корабельних угруповань у Балтійському та Каспійському морях, то перекидання 2-3 одиниць значно розстановку сил не змінило. А ось чи змогло б це вплинути на обстановку на Чорноморському театрі воєнних дій – це інше питання.
Після того, як Україна почала застосовувати морські безпілотники для атак на російські військові кораблі, бойові можливості Чорноморського флоту суттєво знизилися. Зменшився в рази за площею і морський район, де кораблі ЧФ можуть відносно безпечно перебувати без ризику зазнати ударів цих безпілотників, а також крилатих ракет західного виробництва Storm Shadow/SСALP та українських «Нептун».
Демонстрація крилатої ракети Storm Shadow/Scalp на міжнародному авіасалоні в Ле-Бурже, на північ від Парижа, Франція, 19 червня 2023 року
В умовах бойової обстановки, що змінилася, роль МРК і фрегатів Чорноморського флоту зводиться останнім часом, переважно, до запуску «Калібрів» по цілях на території материкової України. І ці пуски здійснюють останніми місяцями значно рідше, ніж, наприклад, минулого року.
Причина – у зменшенні складських запасів цього типу ракет, у тому, що російський оборонпром не встигає виробляти нові у достатній кількості. Так, за даними джерел РБК-Україна у військових колах, на 3 червня у росіян залишався запас ракет «Калібр» – 150 одиниць.
Також після припинення дії «зернової угоди» Чорноморський флот почав виконувати оголошені російським керівництвом завдання щодо контролю судноплавства в Чорному морі. Для забезпечення їх виконання наявного корабельного складу вистачає.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.