«Нажитися на туристах»: чому на півострові помітно подорожчали продукти?

Російська влада визнала суттєве подорожчання продуктів в анексованому Криму. За інформацією пресслужби підконтрольного Росії уряду Криму, ціни на найменування, що входять до споживчого кошика, у другому кварталі 2020 року, у порівнянні з першим, підвищилися у відсотковому співвідношенні від 10% до 47%.

За інформацією російської влади, найсильніше подорожчали ріпчаста цибуля ‒ на 47,1%, картопля ‒ на 31,8%, морква ‒ на 24,1%, капуста ‒ на 15,5%, яблука ‒ на 31,1%, апельсини ‒ на 23,5%, виноград ‒ на 10,6%. Також зросли ціни на крупу гречану ‒ на 20,5%, рис ‒ на 11,7%, цукор-пісок ‒ на 10,8% і банани ‒ на 11,4%. Раніше підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов прогнозував, що з відкриттям вантажного залізничного руху Керченським мостом ціни на продукти на півострові чекає зниження. Про те, чому замість цього відбувається чергове подорожчання, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Експерт ринку продовольчих товарів у Криму Андрій Александров висловив Крим.Реалії думку, що загалом картина подорожчання відповідає сезонним коливанням цін.

– Перераховані товари ‒ переважно овочі свіжого врожаю. Це молода картопля, молода капуста, і не можна порівнювати їх із тими, які вже довго зберігалися. У четвертому кварталі буде зворотна ситуація: дешевшатимуть овочі, коренеплоди. Це закономірно, нічого дивного в цьому немає. У перелік потрапив також імпорт ‒ апельсини. Це не сезонний фрукт зараз, він не ходовий і не має особливого попиту. Буде новий урожай ‒ ціна впаде. Щоправда, те, що долар піднявся до рубля, спричиняє подорожчання всього імпорту. Я, до речі, не побачив у списку такий важливий продукт, як куряче м'ясо. Взагалі, найбільш серйозне подорожчання чекає нас у зв'язку з курсом долара та ціною зерна. Частково воно вже відбулося. Від зерна йде цілий ланцюжок: борошно та продукти з нього, включаючи хліб і макарони, а також та сама курятина, для якої зерно входить у кормову базу.

Фрукти й овочі: чи виросли ціни після відкриття сезону? (фотогалерея)

За оцінкою Андрія Александрова, початок вантажного залізничного сполучення мостом через Керченську протоку не міг вплинути на ціни в Криму.

– Я взагалі не можу це пов'язати. Всі контракти на постачання продуктів укладаються без участі залізниці. У Криму ритейл ‒ це всього три-чотири мережі та безліч роздрібних торговців. Мережевий роздріб у найкращому випадку може закуповувати продукти автомобільними постачаннями. Це не «Магніт» і не «П'ятірочка» з мегаконтрактами на сотні тисяч тонн ‒ на півострові є лише середній бізнес. До того ж вагонами можна постачати дуже вузький перелік продуктів: цукор, борошно, олію. А продукти ‒ тисячі найменувань товарів, і в їхньому постачанні бере участь автомобільний транспорт ‒ великі фури. Можливо, вагонами могли б доставляти харчі для російських військових, для флоту, але фактично і їхні постачальники теж використовують фури. Словом, зв'язку між цінами та пуском товарняків мостом я не бачу.

Запуск руху вантажних поїздів Керченським мостом, 30 червня 2020 року

Раніше російська влада Криму також анонсувала будівництво за участі інвестора великого оптово-логістичного центру в селищі Октябрське Красногвардійського району для постачання продуктів на півострів ‒ за задумом чиновників, це дозволило б знизити витрати на їхню доставку та дистрибуцію. Андрій Александров вважає, що таким об'єктом навряд чи скористаються дрібні ритейлери, яких у Криму більшість.

‒ Можу припустити, що такий центр збудують, але це річ у собі. Якщо ми хочемо таким чином знизити ціни в сотнях і тисячах торгових точок, то потрібно його якось пропагувати: як він працюватиме, для кого? Про будь-який бізнеспроєкт потрібно розповідати його потенційним клієнтам, але цього не відбувається. Адже такі речі треба озвучувати ще на етапі проєктування. Загалом, сам собою логістичний центр нічого не зробить: якщо бізнес ним не користуватиметься, то це просто закопані в землю державні чи приватні гроші.

Небезпечна торгівля: що відбувається на ринках Севастополя (фотогалерея)

Російський аграрний стратег Володимир Решетняк бачить серед причин коливань кримських цін як процеси, які повторюються з року в рік, так і властиві тільки 2020-му.

– В овочів із борщового набору традиційно високий сезон влітку, і ціни на них вистрілюють вгору. Тому нічого протиприродного в їхньому подорожчанні я не бачу, це специфіка ціноутворення. Що стосується гречки, рису, і цукру, я не вважаю коректними порівняння другого кварталу цього року навіть з аналогічним періодом минулого. У нас трапився форс-мажор ‒ пандемія коронавірусу. Навесні всі ці продукти тривалого зберігання скуповували на сто років вперед. До того ж цукор, наприклад, торік і позаторік коштував дешевше за бруд, на рівні собівартості. Якщо після цього він подорожчав на 10%, то в абсолютному вираженні це несуттєво. Загалом і в цілому подорожчання продуктів ‒ перманентний процес. До того ж у Криму цьогоріч відбулося зниження врожайності зернових, а весняні заморозки вдарили по фруктах.

Водночас Володимир Решетняк не бачить передумов для подальшого відчутного зростання цін на основні продукти, зокрема й на хліб і м'ясо, за винятком форс-мажорів.

Тим часом російський глава Криму Сергій Аксенов стверджує, що отримує від жителів півострова скарги на завищені ціни на продукти ‒ часом у декілька разів. На засіданні російського уряду Криму 4 серпня він закликав кримський бізнес «працювати в довгу, на свою репутацію», і не намагатися «за один місяць зірвати все, задерши ціни під стелю», тому що це, на його думку, «не по-людськи». Аксенов доручив місцевому російському уряду опрацювати механізми, щоб кримчани та туристи могли повідомляти про завищення цін, і пригрозив виробникам і постачальникам, яких викриють у такій практиці, позбавити їх державної підтримки.

З оцінками російського глави Криму згоден голова Союзу промисловців і підприємців Криму Артем Євтушенко.

–У Криму це класична практика ‒ підвищувати ціни під час курортного сезону. Цьогоріч склалося так, що на півострів фактично поїхала вся Росія, і тут варто було б зачепити туристів: вони побачили б, що в Криму можна відпочивати, що він гостинний ‒ але у нас як завжди усі вирішили нажитися на цьому. Гостей багато, попит збільшився ‒ ціни ростуть. З одного боку, це економіка, з іншого боку, мені здається, що це негативно позначиться на наступному курортному сезоні. Люди не хочуть платити великі гроші за сервіс, який Крим здатний надати.

На жаль, законодавчо врегулювати ціни неможливо, тому що ми живемо в ринковій економіці, і її сильно не зарегулюєш. До того ж, ті учасники ринку, які особливо грішать порушеннями, як правило, перебувають у сірій зоні, їх цікавить тільки заробити сьогодні, а там будь-що будь.

Артем Євтушенко

Щоб стабілізувати ціни на півострові, російська влада Сімферополя планує з 8 серпня до 30 вересня провести розширений сільськогосподарський ярмарок. Чиновники стверджують, що тут «буде представлений широкий асортимент сільськогосподарської продукції за цінами на 15-20% нижчими від ринкових», і разом із тим обіцяють дотриматись усіх санітарно-епідеміологічних заходів у зв'язку з епідемією коронавірусу.

(Текст підготував Владислав Ленцев)