Кіоски на контроль: доля торгових точок в Криму

Російський глава Криму Сергій Аксенов доручив керівникам муніципалітетів до 1 травня подати план розташування в курортних містах нестаціонарних торгових об'єктів (НТО) ‒ простіше кажучи, торгових кіосків. Російські чиновники в Криму хочуть, щоб заради забезпечення облаштування міст таких об'єктів взагалі не було, принаймні в центрі.

На думку Сергія Аксенова, робота НТО непрозора й сенсу від них для оподаткування мало. Наприкінці березня на нараді про роботу агропромислового комплексу півострова Аксенов сказав, що ці об'єкти варто віддати сільгоспвиробникам, а інших, особливо в курортних містах, бажано позбутися. Як одну з альтернатив стихійної торгівлі влада обіцяє проводити ярмарки сільгосппродукції.

​Голова асоціації «Торгівля Криму» Сергій Макеєв вважає, що кримські муніципалітети дійсно мають подбати про розташування кіосків.

‒ Після аналізу наявних НТО в окремих містах, з'ясувалося, що частина з них встановлені без документів. Зараз почали наводити в цьому плані лад. НТО не платять за землю, але їм даються преференції за соціальні зобов'язання ‒ зокрема, за підтримку місцевого виробника. Тому муніципалітети виділяють 90% точок для роботи саме з місцевими виробниками. Навіть більше, ці НТО пропонують розміщувати в спальних районах, між будинками, тобто ближче до споживача, але не на фасадних проїздах, тому що вони не підкреслюють архітектуру міста в хорошому сенсі. З іншого боку, муніципалітетам після анексії Росією дано набагато більше повноважень, ніж в «український період», і вони мають відповідати за стан міського господарства. А працюють по-старому, за звичкою.

При цьому Сергій Макеєв вважає, що малому бізнесу в Криму необхідно відстоювати свої права перед обличчям чиновницького апарату.

‒ Потрібно підприємцям об'єднуватися через некомерційні організації і вирішувати ці проблеми. Що в Україні, що в Росії, коли приходить підприємець і починає в адміністративних органах вимагати для себе преференції, це все більше схоже на корупційну взаємодію. А тут є некомерційна структура, яка об'єднує їх інтереси й вирішує ці питання. Ми взагалі з 2011 року працюємо, у нас є досвід, але не всі розуміють, що так на владу впливати легше. Це загальносвітова практика, це не політичні, а суто економічні важелі. На жаль, у нас кожен звик захищати себе сам. Що стосується сільгоспвиробників, то оптова інфраструктура слабко розвинена в Криму, тому кожен з них має зробити точку. Коли ярмарки ‒ це ще на щось схоже, а коли постійно ‒ це нераціонально. Потрібно вдосконалювати систему торгівлі.

В Ялті на початку квітня підприємці провели акцію протесту проти планів міської влади, скоротити кількість НТО без надання компенсаційних місць. Підприємці наполягають, що такі дії порушують закон і знищують їх бізнес. Напередодні початку курортного сезону влада Ялти ухвалила нову схему розміщення НТО на 7 років і на третину скоротила кількість кіосків. Фактично з 1185 зареєстрованих раніше об'єктів у схему внесли лише 861 об'єкт. При цьому ялтинська влада не виключає, що це тільки перший етап.

Ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико переконаний, що навести лад серед місцевих НТО необхідно, але дії влади критикує.

‒ Тут все треба розглядати з позиції здорового глузду. У серпні 2018 року глава Криму Аксенов публічно оголосив, що в Ялті третина торгових об'єктів працює під чорним прапором. Олексію Челпанов (голова російської адміністрації Ялти ‒ КР), чим ти займався? Чому ти влітку не наводив лад, чому не восени, навіщо розбурхувати людей перед сезоном? Люди цілком резонно бояться, що не виграють конкурс. Черговий маразм полягає в тому, що на період проведення конкурсу кіоск має бути демонтований. Навіть якщо підприємець виграє, він має кудись перевезти свій об'єкт, а це витрати грошей. Плюс зараз сезон починається, травневі свята. Ми вважаємо, що це саботаж російських реформ. Ми не побачимо ні на площах Відня, ні на Хрещатику в Києві, щоб торгували креветками з рук ‒ антисанітарія, напевно хтось отруїться. Є думка, що цей бардак в Ялті комусь вигідний.

Директор українського аналітико-дослідницького Центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко заперечує, що в плані вуличної торгівлі Ялту не можна порівнювати з Віднем і навіть з Києвом.

‒ Ситуація в Києві та у курортних містах Криму кардинально відрізняється. У столиці різновекторна діяльність ‒ і банки, і промисловість, і торгівля, і маса державних установ. Кримські ж міста за своєю природою націлені на відпочивальників, тому значна частина економіки зосереджена на обслуговуванні, на торгівлі. Тут будь-які масові заходи боротьби зі стихійною торгівлею можуть тільки нашкодити. У багатьох випадках неорганізована торгівля дублює або підстраховує, замінює офіційну, яка не може впоратися зі своїми обов'язками. Для місцевої сім'ї це заробіток, для туристів ‒ задоволення. Такий і має бути підхід: там, де влада не може забезпечити людей харчуванням або іншими послугами, має прийти малий або навіть мікробізнес.

(Текст підготував Владислав Ленцев)