Російська влада Криму заявила про новий підрахунок: цього разу рахують збитки від припинення в 2015 році постачання електроенергії на анексований Росією півострів. Про це спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов повідомив уже після того, як підконтрольний Росії Арбітражний суд Криму вирішив вимагати від України 152 мільярди рублів за припинення постачання води Північно-Кримським каналом.
Російські ЗМІ повідомляють, що підконтрольна Росії «Громадська палата Криму» подала також позов про компенсацію жителям Криму «моральної шкоди» через водну блокаду, попередньо – більше ніж на 3 трильйони рублів.
«Третій позов готують кримські промислові підприємства, там сума збитків попередньо складає близько 2 трильйонів рублів», – пише російське інформагентство «РИА Новости».
Блекаут у Криму, архівне фото
Наскільки обґрунтовані та перспективні ці вимоги? На кого вони розраховані і чи пов'язана їх актуалізація з регулярними ударами по російських військових об'єктах у Криму? В ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив про це з українським та кримським політиком, керівником ГО «Сила права» Андрієм Сенченком і кримською політологинею Євгенією Горюновою.
Водна та енергетична блокада своє завдання виконали, вважає український та кримський політик, голова ГО «Сила права» Андрій Сенченко. У 2014 році він працював заступником голови адміністрації президента України і разом із херсонськими фермерами перекривав Північно-Кримський канал.
«Завдання водної блокади було не допустити масового переселення громадян держави-агресора на територію окупованого півострова. Незважаючи на кілька тисяч «понаїхавших» ми досягли успіху. Плани Кремля були масштабнішими. Вони, за різними оцінками, мали намір переселити до 3 мільйонів громадян своєї країни з глибинки у наш окупований Росією Крим», – вважає Андрій Сенченко.
Андрій Сенченко
Енергетична блокада могла бути успішнішою, створивши великі труднощі для Кремля «у частині утримання окупованого півострова та розвитку там військової інфраструктури», зазначає політик. На його думку, українська влада могла діяти більш рішуче.
«Чесно кажучи, на мій погляд, тих людей, хто затягував з енергетичною блокадою і мав намір торгувати з окупованим Кримом, ще чекає оцінка їхніх дій у суді, і будуть вироки на цю тему», – зазначив Андрій Сенченко.
Підірвана опора ЛЕП, доступ до якої блокували активісти акції громадянської блокади Криму, 2015 рік
Води в Криму було достатньо навіть у посушливі роки для забезпечення потреб населення, упевнений Сенченко. Для забезпечення потреб людей на півострові вистачало і власної генерації електроенергії, зазначив він. Дефіцит виник через те, що Росія створила у Криму безліч військових об'єктів.
Реалістичність судових позовів до України та використання судових рішень у можливих повоєнних переговорах з Україною Сенченко вважає «абсурдною».
Кримська політологиня Євгенія Горюнова називає Володимира Константинова рупором антиукраїнської пропаганди у Криму.
Євгенія Горюнова
На її думку, всі заяви Константинова скеровані виключно на кримчан, які готові йому вірити.
Жодних юридичних наслідків ці рішення не матимутьЄвгенія Горюнова
«Ті люди, які вірять Константинову, вони сприймають так, як каже Розвожаєв чи Аксьонов – «все збили». Не важливо чим, «Аскольдом», «Москвою», судноремонтним заводом. Вони настільки зомбовані, що у все вірять. Це те нечисленне коло тих, хто сприймає Константинова», – каже Євгенія Горюнова.
«Все це абсурдно і незаконно. Для тих, хто може хоч трохи подумати, для людей, які мають голову, зрозуміло, що це все безглуздо. Просто піаркартинка про те, як Константинов «каратиме Україну»... Вони можуть ухвалити рішення про те, що інопланетяни напали, будь-яке абсурдне рішення. Це в їхніх руках, нехай ухвалюють. Жодних юридичних наслідків ці рішення не матимуть», – заявила Євгенія Горюнова.
«Громадянська блокада Криму»
20 вересня 2015 року розпочалася акція «Громадянська блокада Криму» з блокування вантажного транспорту, що прямував з материкової частини України до Криму з продуктами і товарами, ініційована лідерами кримських татар. Координатором акції став кримськотатарський бізнесмен і політик, власник телеканалу ATR Ленур Іслямов. За словами організаторів, ця блокада стала першим етапом запланованих дій, у листопаді 2015 року розпочався другий її етап – енергетичний. У середині січня 2016 року організатори акції оголосили, що блокада Криму змінила формат.
Російська влада Криму постійно засуджує блокаду Криму і вимагає її припинення.