Анатолій Шарій тікав до ЄС із України нібито як переслідуваний журналіст під час президенства Віктора Януковича і зрештою отримав притулок у Литві. У подальшому слідчі органи хотіли повернути його в Україну – вже за президенства і Петра Порошенка, і Володимира Зеленського. Шлях для можливого повернення Шарія на батьківщину, де на нього очікують обвинувачення, висунуті СБУ, відкрило рішення Литви про позбавлення Шарія статусу біженця.
Звинувачення
СБУ називає Анатолія Шарія «пропагандистом» і обвинувачує у протиправній діяльності на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. За версією слідства, він від 2012 року через соцмережі, ЗМІ і російські телевізійні канали сприяв державним і неурядовим структурам Росії у проведенні спеціальних інформаційних операцій.
«Пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно і цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив і подій на сході країни. Метою було загострення і дестабілізація суспільно-політичної і соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів. Такі протиправні дії Анатолія Шарія активно використовували російські ЗМІ, зокрема, телеканали основної пропагандистської державної компанії ВДТРК («Россия 24», «Россия 1»), телеканал Міністерства оборони Росії «Звезда» тощо», – мовиться у повідомленні Служби безпеки України.
Після того, як стало відомо про оголошення підозри, Шарій написав у твітері: «Дякую СБУ за надання підозри шляхом публікації пропагандистського ролика в телеграмі за статтею «Державна зрада». Тепер мені не треба зайвий раз доводити в ЄС, що всі справи на мене – чиста політика».
Пропагандист чи блогер?
Найбільш відомим серед користувачів є доробок Анатолія Шарія на ютуб-каналі, названому його ж іменем.
Нині він має 2,45 мільйона підписників. Крім того, блогер поширює свої ідеї і через профіль у фейсбуці, сторінку «Шарий NET», сайт sharij.net, профіль в інстаграмі і профіль у твітері.
За інформацією ресурсу alexa.com, який аналізує аудиторію сайтів, найбільшу популярність сайт Шарія має серед росіян. Часопис «Український тиждень» також повідомляв, що найбільшу популярність Шарій має в Росії.
Шарій став відомим як блогер після Революції гідності 2014 року, коли намагався подавати свій погляд на події Майдану і війни на сході України, які часто повторювали тези російських державних ЗМІ.
«Подивився на відео загибелі Небесної сотні. В принципі, яка там сотня, група дебілів, яка пішла під кулі, претенденти на премію Дарвіна, загалом це майдануті, їх не шкода, їм так і треба», – говорить на початку свого другого відео на ютуб-каналі Анатолій Шарій.
У подальших відео він послідовно називає війну на Донбасі «громадянською», не визнаючи присутності російських військових.
«Я розумію, що без їхньої підтримки (Росії – ред.) все б швидко закінчилось в цих республіках. Але я вважаю, що це внутрішній конфлікт України, громадянська війна», – наголошує він.
Поряд із тим український портал військової тематики mil.in.ua викриває фейки Шарія про війну на Донбасі. У розслідуванні мовиться, що блогер із 2014 року систематично дезінформує у своїх відео, зокрема видаючи російську військову техніку за українську.
Анатолі Шарій у своєму влозі
У квітні 2014 року на своєму ютуб-каналі він назвав жителів західної України людьми «другого сорту», «полукровками» і «онуками помічників наймитів».
При цьому Анатолій Шарій відкидає закиди, що він є проросійським блогером, і заявляє, що каже правду, яку в Україні не хочуть чути.
Партія Шарія
У 2019-му, напередодні парламентських виборів, широко стало відомо про Партію Шарія. Але створили структуру у 2015-му, а в 2019-му її перейменували.
Очолює її Ольга Бондаренко (Шарій) – дружина Анатолія Шарія.
Шарій мав намір балотуватися на виборах до Верховної Ради, але ЦВК відмовила у реєстрації, бо він не проживав на території України більше ніж 5 років.
Партія отримала 2,23% (327 тисяч) голосів виборців.
Під час президентських виборів 2019 року Шарій на своєму ютуб-каналі критикував Петра Порошенка, а пізніше формально підтримав Олександра Вілкула.
Партія також узяла участь у місцевих виборах 2020 року. Під час кампанії Анатолій Шарій став частим гостем в ефірах пулу телеканалів «112 Україна», Newsone і ZIK. Зрештою, політсила отримала 38 мандатів депутатів міських рад, 6 – обласного рівня і стільки ж районного.
Кримінальні справи і втеча
У 2012 році Анатолій Шарій полишив територію України. Тоді проти нього розслідували дві кримінальні справи.
Перша – щодо стрілянини з травматичної зброї у ресторані «Макдональдз», де у нього виник конфлікт із іншим чоловіком, який к результаті зазнав поранення.
Друга – про нібито інсценування замаху на самого себе. За версію Анатолія Шарія, у липні 2011 року невідомий вистрілив з обріза по його автомобілю. Слідство висунуло підозру в тому, що він сам стріляв по своїй машині, інсценувавши злочин.
Через те, що Шарій на той момент працював у виданні «Обозреватель» і займався, зокрема, розслідуваннями зловживань у міліції, він заявляв, що справи проти нього – це переслідування з боку правоохоронців.
Анатолій Шарій, 2012 рік
Після цього він виїхав з України і попросив політичного притулку у Литві.
У 2013 році Шарія заарештував Інтерпол у Нідерландах за запитом України, але суд цієї країни відмовив у його видачі. Згодом Шарій знову опинився у Литві.
У 2015 році Литва ініціювала повторну перевірку його справи і статусу біженця.
2019 року Анатолій Шарій став власником будинку площею 230 квадратних метрів на березі моря в містечку Рода-де-Бара в Каталонії (Іспанія), вартість якого складає близько мільйона євро. Цю інформацію як резултат журналістського розслідування оприлюднив ресурс «Слідство.Інфо».
У квітні 2019 році та у 2020-му суди в Києві скасували рішення про розшук Шарія у названих двох справах і відправили їх на дорозслідування. Запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою також скасували.
І от 1 червня 2021 року з'явилася інформація, що Литва позбавила блогера Анатолія Шарія статусу біженця і оголосила його персоною нон-ґрата.
Із чого Шарій починав
Анатолій Шарій народився 1978-го у Києві, закінчив у столиці середню школу. Щодо подальшої його освіти перевірених даних немає. Але у відповідь на запитання про те, ким був до роботи журналістом, Шарій написав: «Я закінчував інститут розвідки при Київському танковому інженерно-технічному училищі. Я розвідник:)».
Пізніше, в одному з інтерв’ю, Анатолій Шарій розповідав, що в юні роки страждав на ігроманію, через що виносив речі з дому і навіть хотів заподіяти собі смерть.
Із 2005 року Шарій почав працювати журналістом у виданнях: «Натали», «Единственная», «Поліна». Згодом працював у газеті «Сегодня», співпрацював із російським таблоїдом «Московський комсомолець».
Із 2008 року працював у виданнях «From-UA» та «Обозреватель». В останньому Шарій працював редактором відділу розслідувань до 2012 року, доки не виїхав з України.