Швидкохідні, маневрені, полегшені, високої прохідності – це все про багі. Ці автомобілі часто фігурують на фото та відео з фронту, проте офіційно такої техніки на озброєні немає. Звідки беруться «бандеромобілі» в лавах української армії та які їхні плюси й мінуси?
У листопаді 2022 року боєць ЗСУ з позивним «Мадяр» опублікував відео, на якому він разом із побратимом виїжджали забирати на відкритому полі збитий російський безпілотник «Элерон». Буквально через чотири хвилини після зупинки бійців біля безпілотника російська армія почала їх обстрілювати з артилерії. Завдяки мобільності та маневреності квадроциклу, на якому були українські військовослужбовці, їм вдалося оперативно покинути місце обстрілу і вижити.
«Дві-три хвилини достатньо ворогу, щоб відкрити вогонь по конкретних позиціях і зробити купу клопоту. У цих випадках багі чи квадроцикли – найбільш зручний транспорт, бо ти необмежений дверима, дахами, ременями чи ще якимись конструкційними особливостями. Єдиний мінус – жодні окуляри не захистять вас від величезної кількості пилу. Але ж тут обираємо між двох бід – і вибір очевидний, коли це зручно, це безпечно, це зрозуміліше», – зазначив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії командир штурмового підрозділу «Мадяр».
Боєць ЗСУ із позивним «Мадяр» з побратимами на тлі з багі та квадроциклом
Швидкохідні, полегшені, високої прохідності – окрім квадроциклів, такими ж властивостями володіють і автомобілі багі. Колись вони були створені для розваг, як спортивні авто, а зараз вони дуже затребувані на фронті.
«Війна показала, що на ринку існує величезна ніша, яка порожня в Україні. В нас немає серійного виробництва таких машин, які сьогодні конче необхідні військовим. Адже для розвідки, для ССО, для протитанкових підрозділів потрібні машини, які компактні, низькі, прохідні і – найголовніше – недорогі. Тому що дуже важливо, щоб вони дуже легко маскувалися. Також ми знаємо, що термін служби чи життя автомобіля на передку дуже часто становить навіть не дні, а години, і багі в цьому сенсі стали нам гарною альтернативою», – пояснив під час розмови з Крим.Реалії автомобільний оглядач Сергій Волощенко.
Сергій Волощенко поруч з багі VOLS
Перше офіційно відоме застосування багі у військовому конфлікті було у 1990-1991 роках у Перській затоці під час операції «Буря в пустелі». Їх використовували американські та британські солдати. Це були тримісні Fast Attack Vehicle. Після цього досвід перейняли й інші розвинені армії світу: Ізраїль, Австрія, Австралія, Франція, Об’єднані Арабські Емірати. У США, наприклад, сьогодні на озброєнні перебуває понад десять різних видів багі. В Україні цю нішу поки що заповнюють волонтерські зразки, говорить автооглядач Сергій Волощенко.
«Більшість з них зроблені з дешевих комплектуючих – це вісімка, дев’ятка, це двигуни від Volkswagen, які в принципі у будь якому селі може відремонтувати будь який механік – це по-перше. По-друге – це вартість, багі навіть з урахуванням всіх комплектуючих і робіт – все одно в рази дешевше, ніж повноцінний позашляховик», – прокоментував Сергій Волощенко.
Сергій Волощенко під час тестування багі CTRL
Перші військові багі в українській армії почали з’являтися із 2014 року. З повномасштабним російським вторгненням попит на такі автомобілі різко виріс. «Мадяр» із товаришами по службі перепробував багато мілітарі-автомобілів, але зазначає, що перевага багі саме в тому, що вони легкі і маленьких габаритів. Якщо такий автомобіль застряг у болоті, лише кілька бійців з легкістю можуть виштовхати його. Із класичним позашляховиком так не вийде.
«На відміну від класичного автомобіля, ми окопуємо багі фактично силами двох-трьох бійців за 15-20 хвилин. Дуже швидко окопуємо. Нам всього лиш треба підкопати до рівня коліс, щоб сховати від пошкодження осколками – колеса, радіатор, моторний відсік», – зазначив під час розмови «Мадяр».
Боєць із позивним «Мадяр» за кермом багі в Херсонській області
Ще переваги маленького та спритного транспорту – це його маневреність та швидкохідність. Народні умільці робити квадроцикли ще не навчилися, а от багі збирають по всій Україні: у Чернівцях, Рівному, Коломиї, Черкасах.
«В нас автівки дуже різного призначення, більшість із них – це все таки розвідувальні машини для хлопців з дронами, яким треба виїхати трошки вперед. Бо артилерія б’є на 20 кілометрів, а дрони літають на 5. Є автівки з мінометами, які виїжджають, нізвідки з’явився міномет і нізвідки зник. Є автівки з протитанковими системами. Вони всі дуже різні… Це далеко не всім підходить, конкретне призначення, конкретні хлопці, які вміють цим користуватись, тому що в тих місцях, де сідають найкрутіші джипи – вона теж може застрягнути», – прокоментував Крим.Реалії виробник багі CTRL Віталій Бризгалов.
Віталій Бризгалов організував команду майстрів та за 9 місяців війни вже зібрав пів сотні багі, а назвали їх CTRL. Майже конвеєрне виробництво облаштували у невеликому гаражі.
Віталій Бризгалов, виробник багі CTRL
«Що ж тут сказати, якщо ми робимо автівок більше, ніж всі автозаводи зараз в Україні. Ми своїм прикладом показуємо те, що можна робити автівки без надвеликих інвестицій. Тобто не потрібно два мільярди доларів у розробку автівки, як це звикли робити звичайні автозаводи. Тобто можна взяти і зробити», – говорить Віталій Бризгалов.
У процесі збірки задіяно трохи менше за 20 осіб. Але перед тим, як взятися за роботу, ще в березні, Віталій із колегами створили креслення багі. Тепер безкоштовно діляться ними з усіма охочими, хто також хоче допомагати українській армії. За основу цих автівок взяли радянські автомобілі ВАЗ. Але на виході, окрім двигуна та коліс, від старих автомобілів більше нічого не залишається. Нова рама, інша підвіска, система охолодження – все замінено і модернізовано.
Процес виробництва багі CTRL у Кривому Розі
Враховуючи, що всі донори для цих багі з віком не менше за 30 років, їх двигунам доводиться проводити капремонт. На момент нашого візиту цим займався переселенець Василь Куліш. Він родом із Великої Олександрівки Херсонської області. Під російською окупацією пробув близько місяця, потім вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію.
«Через блокпости виходили, вивозив сім’ю. Дружина, діти, всі родичі. Всі діти були в машині мого сина, а в мене були ще дорослих сім осіб. Загалом нас виїхало тринадцять людей», – розповів під час бесіди автомеханік Василь Куліш.
Василь Куліш, автомеханік
Василь володів магазином автозапчастин та станцією техобслуговування, тож ремесло автомеханіка знає добре.
«Я сам починав як автослюсар, а потім став власником станції технічного обслуговування. Там, у Великій Олександрівці, цим же й займався – ремонтом автомобілів та двигунів. Займаюся тим, що подобається», – зазначив Василь Куліш.
Процес виробництва багі CTRL у Кривому Розі
Ходовою частиною автомобілів займався Анатолій Сидоров, він також біженець із раніше окупованої Херсонщини.
«В ходовій частині ми ремонтуємо або повністю замінюємо верхні та нижні важелі, тяги, маятник, рульове оснащення, замінюємо «пальці», наконечники. Якщо зіпсувались пильовики чи шарова – вони теж йдуть під заміну. Все змащуємо, переробляємо, щоб все працювало так, як треба», – пояснив у розмові автомайстер Анатолій Сидоров.
Анатолій Сидоров, автомеханік
Анатолій родом із Нововознесенського, до війни був невеликим фермером, обробляв землю. Російські військові забрали у нього два легкові автомобілі та сильно побили. Після цього чоловік втік на підконтрольну Україні територію, до Кривого Рогу.
«Прийшли додому, зайшли до хати, а я спокійно сидів у кухні. Кажу їм: «Що вам треба?», – а вони прикладом від автомата по колінах набили мені та й все. А що я їм зроблю? Вони обдивилися по хаті, але що їм треба було, не казали. Можливо, хтось здав мене, бо я багато інформації передавав для ЗСУ», – пригадав Анатолій Сидоров.
Процес виробництва багі CTRL у Кривому Розі
Багато чоловіків у цьому гаражі також постраждали від російського вторгнення. Але не захотіли розповідати свої історії, а мовчки продовжили виконувати свою роботу. Кожен автомобіль, який виїжджає з гаража – це унікальна машина, створена під конкретні завдання та побажання бійців, які його використовуватимуть.
«По більшості автівок ми від початку знаємо, яке в них буде застосування. Якщо це якийсь протитанковий комплекс, де на даху розміщується багато ваги, то стабільність автівки доводиться покращувати. Ми додатково встановлюємо активні стабілізатори і посилюємо пружини. Якщо це автівка йде під мінометний розрахунок, де ззаду будуть постійно возити додаткові 200-250 кілограмів, то ми змінюємо стандартні пружини на посилені. До речі, їх для нас виготовляють на заводі у Вінниці, і вони мають можливість робити їх для нас такими, як ми тільки забажаємо. Ми відразу замовляємо саме ті, які нам підходять під конкретну вагу», – розповів Віталій Бризгалов.
Віталій Бризгалов, виробник багі CTRL
Шини на багі встановлюють теж українського виробництва з Білої Церкви. Вони призначені для українського позашляховика ЛуАЗ, але Віталій каже, що і для багі вони підійшли ідеально.
«Дуже жорстка гума, яка навіть при повному проколі не сідає. За рахунок жорсткого борта воно тримає автівку, і можна їхати далі», – переконує Віталій Бризгалов.
Тест-драйв багі CTRL у Кривому Розі
В автопарку підрозділу військовослужбовця із позивним «Мадяр» лише заводські екземпляри багі. До гаражних збирань поки що придивляються.
«Недоцільно купувати й дешеву китайську техніку. Зверніть увагу, я даю вам інтерв’ю, перебуваючи в багі, а чого я в ньому зараз сиджу? Бо він стоїть без роботи. Бо на ньому 700 кілометрів пробігу, а той «недодилер» одеський, який нам їх продав за гроші донаторів, він не може забезпечити достойний сервіс. Багі проїхало до тисячі кілометрів у бойових умовах, і в нього одночасно з відсіку пічки полився антифриз з маслом і ще якоюсь білою рідиною. А ремонтувати його немає на чому. Знаєте, що будемо робити? Я вам скажу! Зараз будемо ставити в нього двигун від Audi. Наша пісня гарна й нова. Мені не потрібно, щоб цей пластик виглядав симпатично чи фотоестетично – мені потрібно, щоб воно їхало», – пояснює боєць ЗСУ «Мадяр».
Боєць ЗСУ із позивним «Мадяр» у Херсоні, в перші дні звільнення міста
Варіант автомобіля «контрол» йому не підходить – у підрозділу запит на більш потужні та місткі конструкції.
«За основу треба брати повнопривідний автомобіль. Це для того, щоб потім не видумувати якесь ноу-хау, для того, щоб крутилося 4 колеса, з двома колесами у болоті тут нема чого робити. Відповідно до прогнозів, зима не буде лютою, це наш такий суб’єктивний аналіз, не буде -20, вона буде в діапазоні в середньому від -5 до +5. Про що це свідчить? Що та сльота і те метрове болото метрове – воно буде протягом всієї зимової кампанії. Сюди пхатись не з повним приводом – це просто небезпечно. Машина на передньому чи на задньому приводі зупиниться при першій добрій калабані», – зазначив у розмові боєць ЗСУ «Мадяр».
Повний привід, на думку Сергія Волощенка, – це ще не панацея. Гарний досвідчений водій може показати клас і на задньому приводі.
«Багато чого залежить від шин. Якщо поставити зубасті шини, то задньопривідний багі з незалежною підвіскою, в якого гарний кліренс, він проїжджає перепони дуже яскраво, майже не поступаючись позашляховикам. Але питання в тому, що везуть ці авто? Якщо це вже чотири пасажири, якщо ще й додаткове навантаження, то в таких випадках дійсно потрібен повний привід», – пояснив автооглядач Сергій Волощенко.
Сергій Волощенко поруч із багі «Мамай»
Також варто враховувати ненадійність ВАЗівських двигунів. Їх доведеться обслуговувати серйозно та часто. Благо – комплектуючі та запчастини є у будь-якому автомагазині. Експерти кажуть, що офіційно на озброєнні ЗСУ такі авто з’являться ще не скоро. Цей процес тривалий та дуже затратний. Творці таких машин це розуміють і продовжують допомагати армії тим, чим можуть.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.