«Кримська влада та екологія не сумісні»: активісти ‒ про нову ініціативу чиновників

Російське міністерство екології та природних ресурсів Криму почало розробку «Стратегії екологічної безпеки». Метою розробки, за повідомленням чиновників, є запобігання негативним змінам навколишнього середовища, зумовленим господарською та іншою діяльністю, а також природними явищами.

Депутат російського парламенту Криму, проросійський політик і громадський діяч Сергій Шувайников у коментарі Крим.Реалії скептично оцінив перспективи ефективності нової стратегії.

Сергій Шувайников, архівне фото

«На моїй пам'яті дуже багато розроблялося документів для збереження природи та екологічної безпеки Криму. На жаль, результати реалізації цих документів нікому не відомі. Судячи з того, що більшість природоохоронних та екологічних проблем не вирішені й залишаються на колишньому рівні, в інших випадках ситуація навіть погіршується, я сумніваюся, що планована до розробки стратегія покращить загальну ситуацію», ‒ поділився своєю думкою депутат.

За його словами, у Криму складна екологічна ситуація, що погіршується роботами з будівництва інфраструктури та різних споруд, кількістю звалищ на півострові та збільшенням кількості транспортних засобів.

«Достатньо тільки фактів останнього часу ‒ збільшення кількості кар'єрів у передгірному Криму, техногенна катастрофа в Армянську, знищення величезної кількості повноцінних дерев вздовж будівництва траси «Таврида», не рекультивовані стихійні сміттєзвалища в степу, передгір'ях та на Південному березі, відсутність якісних КОС (каналізаційно-очістних споруд ‒ КР) і системне забруднення прибережних вод у курортних містах і селищах. До цього треба додати, що під питанням ‒ плани розвитку заповідних територій та ООПТ (особливо охоронюваних природних територій ‒ КР). Я вже не кажу про якість повітря, яким ми дихаємо в Сімферополі, необхідно створювати екологічну поліцію й половину старих автомашин відсилати на утилізацію або (автовласників ‒ КР) жорстко карати штрафами», ‒ розповів Шувайников.

Депутат російського парламенту Криму зазначив, що в Криму також зафіксовані проблеми з якістю продуктів.

«Відсутні екологічний і санітарний контроль продуктів, як у магазинах, так у їдальнях і кафе. Скільки людей мені скаржилися на отруєння після споживання їжі в їдальнях, після кавунів і динь, куплених у магазинах і в місцях стихійної торгівлі. А це тільки те, що на поверхні... Ситуація з екологією Криму як була трагічною, так і залишилася, і закривати на це очі можуть тільки чиновники з Мінприроди. Інакше у них просто роботи не буде. І ще: чому міністерство потурбувалося про створення «Стратегії екологічної безпеки Криму» до кінця своєї каденції? Чому її не почали розробляти п'ять років тому? Виходить, тоді були інші цілі й завдання?», ‒ сказав депутат.

Кримський бізнесмен Олег Зубков вважає необхідною розробку такого документа, але зазначає, що за минулі п'ять років вирішення екологічних проблем «залишалося на рівні розмов».

Олег Зубков

«Те, що Мінприроди розробляє «Стратегію екологічної безпеки Криму», це дуже добре, це їхня робота. Безумовно, це дуже важливий і потрібний документ. Хотілося б, щоб у цій стратегії знайшлося місце для пункту про закриття екологічно шкідливих виробництв у Криму, таких, як завод «Титан», а також знайшлося місце для вирішення проблем із каналізуванням кримських прибережних міст і вирішення питань сміттєпереробки. А то поки п'ять років у «російському Криму» переважно з цього приводу триває порожня балаканина», ‒ розповів Крим.Реалії бізнесмен.

Російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму, вважає, що однією стратегією проблем не вирішити, на його думку, потрібна системна робота, зокрема й виховна.

Олександр Горний

«Якщо чесно, то складно зрозуміти, що і як вони хочуть зробити. Дуже нагадує гасло ‒ боротимемося за все хороше проти всього поганого. Для природи Криму є два вкрай негативні чинники: це кримські чиновники та звичайні громадяни. Одні відкривають кар'єри і схвалюють проєкти, які завдають шкоди природі Криму, інші максимально несвідомі й теж мало думають про екологію. Я б починав не з компанійщини, а системної роботи, зокрема ‒ в школах, дитсадках, потім вже пізно. Що стосується цієї історії, то є великі сумніви, виходячи з учасників наради та їхньої неоднозначної репутації. Якщо чесно, то не вірю», ‒ повідомив Крим.Реалії блогер.

На думку активістки руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмової, стратегія знадобилася кримським чиновникам для отримання нових траншів із бюджету сусідньої Росії.

Еміне Ібраїмова

«Про яку екологію можна говорити, якщо заради траси «Таврида» вирубали стільки дерев, а півострів заради щебінки просто перерили? Пляжі заливають стоки каналізації. Поняття «кримська влада» та «екологія» не сумісні. Екологічна програма ‒ це чергова «пральня» для відмивання федеральних коштів. А після цього самого екологічного «прання» у чиєїсь тещі або матері з'являться чергові апартаменти або маєток за мільйони доларів. Міст і «Таврида» вже такого кешу не дають. Потрібні нові форми й методи з видобутку грошей для особистого збагачення. Влада зараз у творчому пошуку», ‒ наголосила активістка.

Подібної думки дотримується і екс-представник президента України в АРК Борис Бабін, він також вважає, що стратегія створюється для отримання коштів із Москви, а реальні проблеми екології залишаться не вирішеними.

Борис Бабін

«У першу чергу, звісно, така «стратегія» дозволить збагатитися чиновникам окупаційної адміністрації. Це якщо «стратегія» передбачає суттєве фінансування з Москви (а інакше це взагалі буде чисто пропагандистським документом). Основні екологічні проблеми Криму пов'язані з хижацьким природокористуванням при промисловому видобутку піску та артезіанських вод, забрудненням від військових об'єктів, підприємств хімії Перекопу та антропогенних викидів у море. Все це окупанти не змінять», ‒ повідомив у коментарі Крим.Реалії Борис Бабін.

Обсяг накопичених побутових відходів на всіх сміттєвих полігонах Криму досяг 55 мільйонів кубометрів. У п'яти містах Криму зафіксований підвищений рівень забруднення атмосфери. Показники перевищують норму в Керчі, Красноперекопську, Сімферополі, Ялті, а також у Армянську, раніше постраждалому від викидів із заводу «Кримський титан». У Криму діють 63 кар'єра, ще стільки ж планують розробити, а рекультивації потребують 24 кар'єра.

Крим.Реалії готові надати можливість висловитися всім згаданим у матеріалі сторонам, зокрема й представникам чинної на півострові та в Ялті влади.