«В обвинувачення криза жанру»: про російський суд над проукраїнським кримчанином Олегом Приходьком

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Донупродовжує розглядати справу проукраїнського активіста з Криму Олега Приходька. У жовтні 2019 року ФСБ Росії за підсумками обшуку звинуватила його в підготовці до терористичного акту та незаконному виготовленні вибухових речовин: за версією силовиків, активіст нібито збирався підірвати адміністрацію Сак.

Пізніше до цього додалося звинувачення в підготовці до підпалу російського консульства у Львові ‒ все це, як стверджує слідство, «з метою впливу на ухвалення органами влади Російської Федерації рішення про необхідність входження Республіки Крим до складу України». Сам Олег Приходько та його захист ці звинувачення відкидають і говорять про політичний характер переслідування. До цього активіста притягували до відповідальності в адміністративній справі за те, що він нібито «пропагує та публічно демонструє нацистську атрибутику й символіку». Про перебіг нинішніх судових засідань йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Адвокат Назім Шейхмамбетов розповів Крим.Реалії, у чому вбачає ознаки фальсифікації російської справи проти Олега Приходька.

‒ Коли я вивчив первинні матеріали, то тільки утвердився в цій позиції. Під час того, як сторона обвинувачення оприлюднювала свої докази, ми зафіксували ще низку ознак фальсифікації і надамо їх, у свою чергу, в дебатах. Сказати, що справа шита білими нитками ‒ це нічого не сказати. Як би не викручувалося державне обвинувачення, у них нічого не виходить. Приховані свідки ‒ криза жанру. Видно, що ці люди абсолютно не підготовлені, вони говорять щось і не можуть це підтвердити. Причому під час процесу прокурор, мабуть, зрозумів, що вони дискредитують докази обвинувачення, і відмовився від шести свідків... На обшук, коли в Олега Приходька в гаражі знайшли злощасну вибухівку, силовики приїхали відразу із вибухотехніками, а його сусідній гараж ‒ двері у двері від цього ‒ зовсім відмовилися оглядати: мовляв, цього достатньо. Але чому б не обшукати все?

Назім Шейхмамбетов

Назім Шейхмамбетов вважає, що російські силовики просто не знали про другий гараж Олега Приходька, а самі діяли за заздалегідь підготовленим сценарієм і не зорієнтувалися на місці. Українське видання «Ґрати» цитує фрагмент допиту стороною захисту оперативного співробітника російської ФСБ у Криму Володимира Стецика, який проводив обшук у гаражі Олега Приходька, де, за версією слідства, була виявлена саморобна вибухівка. Адвокат поставив такі запитання:

«Чи відомо вам що-небудь про підготовку підсудним теракту? Чи відомо вам що-небудь про придбання підсудним боєприпасів або зброї? Чи відомо вам про вивчення підсудним інструкцій або відео про приготування саморобного вибухового пристрою? Чи відомо вам про пошук підсудним осіб для здійснення теракту?»

На всі ці запитання Володимир Стецик відповів: «Ні».

Адвокат Назім Шейхмамбетов вказує й на інші нестиковки.

‒ Наступного дня силовики знову проводять обшук в Олега Приходька у будинку, але не беруть із собою вибухотехніків. Але чому, якщо, за їхньою версією, він зберігав вибухівку? Також під час обшуку у нього виявили чотири вимкнені мобільні телефони, але співробітник ФСБ вилучив тільки один. Під час надання свідчень у суді він сказав, що жоден з них не вмикав, а якимось чином візуально визначив, що йому потрібний саме цей. І за неймовірним збігом саме ! Ми вважаємо це категоричним доказом того, що листування сфальсифіковане. Мабуть, у тих, хто це зробив, стався технічний збій, що й викликав відставання.

Дочь Олега Приходько: Обвинение против отца «шито белыми нитками» (видео)

За словами Назіма Шейхмамбетова, захист подав клопотання про те, щоб суд витребував у мобільних операторів усі технічні відомості про це листування.

‒ Нам здається, що перевірка місця розташування доведе: цей телефон не зберігали вдома в Олега Приходька до того, як він був знайдений силовиками під час обшуку... Взагалі, складається враження, що ця справа покликана доповнити фарбами наступну картину: мовляв, у Криму все добре, будуються дороги, мечеті, церкви, українські та кримськотатарські центри, але окремі маргінальні елементи з-поміж кримських татар, українців, «націоналістів» нібито все псують. А як саме подати це в матеріалах справи, ніхто й не заморочується.

Тим часом російський суд, в якому розглядається ця справа, за клопотанням адвоката зобов'язав адміністрацію СІЗО-1 Ростова-на-Дону, де тримають Олега Приходька, передати посилку з ліками для кримчанина. Як зазначив захист, кримчанин має захворювання сечостатевої системи, а медикаменти, надіслані йому дружиною, передані не були, незважаючи на те, що він має право на посилки і надання медичної допомоги. Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник стверджує, що в цьому ізоляторі склалися вкрай несприятливі для здоров'я ув'язнених умови.

‒ В умовах епідемії коронавірусу їх не забезпечили засобами захисту. У найкращому випадку ув'язненим давали маски під час етапування на судові засідання, а вже там вони не отримували жодних засобів. Друга проблема ‒ обмежені можливості спілкування з адвокатом. Для цих цілей виділили спеціальні приміщення, де розмовляти можна тільки через скло і під наглядом адміністрації, що порушує принцип конфіденційності. Передачі в СІЗО дуже сильно обмежили, і ті, хто страждає від різних захворювань, не отримують нормальні продукти й ліки ‒ так що краще їм точно не стане. Лікар і так їх нормально не оглядав, а тут ще обмеження через епідемію коронавірусу. У найкращому випадку з будь-якого приводу ув'язненим дають анальгін, і на цьому все. Ми надіслали всі ці відомості до Ради Європи.

Ольга Скрипник

До того ж правозахисники запропонували українському МЗС внести пункт про порушення Росією прав ув'язнених кримчан до проєкту нової резолюції Генасамблеї ООН.

Раніше в ефірі Радіо Крим.Реалії журналіст і головний редактор видання «Ґрати» Антон Наумлюк висловив думку про подібність справи Олега Приходька з іншими політичними переслідуваннями в Криму.

«Й у справі Олега Сенцова та його групи, й у справі Володимира Балуха, й у справі Приходька є виявлені під час обшуку вибухові речовини. У Сенцова це були частини пістолета і гранати, у Балуха та Приходька ‒ вибухівка. Всі троє заперечували, що це належить їм, і стверджували, що співробітники ФСБ підкинули докази під час обшуків. Загалом прямих доказів ‒ відбитків пальців, слідів ДНК ‒ які б безпосередньо зв'язали обвинувачених з цими предметами, у суді так і не представили. Це технічні подібності, що відкривають завісу над методиками спецслужб. З ідеологічної точки зору, всі кримінальні справи такого характеру мають на меті не тільки усунути конкретних людей з активною проукраїнською позицією, а й створити відповідний інформаційний контекст. Так, Олег Сенцов уособлював «націоналістів», якими Росія лякала кримчан у 2014 році».

Антон Наумлюк

На думку Антона Наумлюка, Володимир Балух та Олег Приходько в очах російської влади уособлюють демонстративну незгоду з їх присутністю на півострові: «Вони говорять українською, вони не приймають російське громадянство, яке їм намагаються нав'язати». При цьому з подібним мирним протестом російська влада бореться як з екстремізмом і тероризмом, додав журналіст.

(Текст підготував Владислав Ленцев)