Українська національна валюта – гривня – відзначає 25-річчя. 25 серпня 1996 року вийшов указ президента «Про грошову реформу в Україні». Відтак 2 вересня гривня з’явилася в обігу і впродовж 15 днів ходила паралельно з купоно-карбованцем, який поступово вилучали. Від 16 вересня того ж 1996 року гривня стала єдиним засобом платежу і залишається ним досі. За чверть століття гривня пройшла шлях «від Володимира до Володимира» – від Київського князя Володимира, який з’явився на першій одногривневій банкноті, до Володимира Вернадського, який нещодавно прикрасив тисячегривневу купюру.
Проте історія гривні, як грошової одиниці, набагато давніша – їй понад тисячу років. Більше про історію «Історична Свобода» спілкувалася з істориком та нумізматом Олександром Алфьоровим. Близько року тому ми з паном Алфьоровим говорили про городницький скарб і трохи зачепили гривневу тему.
– Перед нашою розмовою подивився довідник на сайті Інституту історії України НАНУ. Там йдеться про те, що «гривня» – це грошова одиниця, а «гривна» – це прикраса. Однак, як зазначається, «давньоруська гривна». Пропоную спростити термінологію і відразу говорити про гривню. Згода?
– Авжеж. Можна використовувати цей термін для того, щоб було простіше, в розмові.
Історик Олександр Алфьоров
– Ми від початку і до кінця пройдемо шлях цього платіжного засобу, тому відразу його уніфікуємо. Отже, де і коли з’явилася гривня?
– Насамперед необхідно зауважити, що гривня – це міра ваги. Походження назви від слова «грива», тобто «шия», «загривок». Була прикраса у вигляді шийної гривні – це срібний дріт завтовшки в палець, який одягався на шию у знатних людей і символізував їхнє багатство і статус. І заразом це був засіб, яким можна було в той чи інший спосіб розрахуватися.
Ромбики, які важили попервах 140-150 грамів, названі «київськими гривнями» за місцем перших їх знахідок
Уніфікація гривні пройшла в Х столітті, коли ми вже зустрічаємо вагові злитки. Їхня вага починається приблизно від 150 грамів, але з часом вона змінювалася. Виглядають вони у формі ромбика. Зараз вони зображені на наших банкнотах, як один зі знаків. Власне, ці ромбики, які важили попервах 140-150 грамів, названі «київськими гривнями» за місцем перших їх знахідок.
Срібна гривня часів України-Русі. Київська шестикутна гривня з періоду 11–13 століть
І цей злиток був достатньо зручний для великих торговельних операцій. За десяток гривень можна було купити раба, а 4-5 коштував кінь. Тобто це були одиниці виміру срібла, які використовувалися для уніфікації ринкових відносин.
– Невже кінь коштував більше від пів кілограма срібла?
– Безперечно. Але треба наголосити, що йдеться про бойового коня. Звісно, селянська конячка була набагато дешевша.
Гривня була товарно-грошова одиниця, щоб забезпечувати ринок при торгівлі значним рухомим та нерухомим майном
Загалом, розцінки часів Київської Русі відомі виключно високих номіналів. Гривня – це була товарно-грошова одиниця достатньо великої ваги для того, щоб забезпечувати ринок при торгівлі значним рухомим та нерухомим майном. Бо, якщо говорити про економіку Київської Русі Х століття, в селах було натуральне господарство, у містах побутував дирхем. Це арабські монети, які Арабський халіфат карбував з VIII століття і забезпечував ними по суті всю Європу. Те, що по-сучасному можна назвати «долар».
– Міжнародний платіжний засіб.
– Так. І хто з наших слухачів буває в Туреччині на відпочинку, то прекрасно знає, що турки в цих зонах беруть як ліри турецькі, так долари й євро. І приблизно така ж ситуація була в Київській Русі: можна було розрахуватися динаром європейським – срібною монетою, розміром як були донедавна дві копійки, або дирхемом, який був крупнішим і важив близько 4 грамів срібла.
Дві із 38 монет (срібники) періоду України-Русі з «Городницького скарбу». Їх датують 1010–1019 роками
– Ви кажете, «київська гривня». А які ще були, крім київської? І яка в принципі найдавніша?
– Найдавніша є київська гривня. Існує ще кілька різновидів гривні, наприклад, новгородська або чернігівська. Новгородська гривня – це продовгувата паличка на 200 грам. Чернігівська гривня – це та ж сама київська гривня, але в якої розплющені молотком кінці для того, щоб продемонструвати якість срібла.
Вгорі чернігівська гривня з періоду XII– XIII століть (срібло, 206,14 грама), а внизу литовська гривня періоду XIII-XIV століть (срібло, 106,58 грама)
Так от, київська, новгородська та чернігівська гривні названі на честь міст, де їх вперше знайшли. Але це не означає, що гривні виливали у Новгороді або в Чернігові. Гривні не карбували, а відливали у глиняних формах.
Новгородська гривня. Назва пов'язана з місцем першого знаходження такого різновиду гривень у скарбах
Крім того, існують ще гривні, які нещодавно відкрили і ввели в наукових обіг. Це литовська гривня. Вона як човник вузькобортний. Це вже 200 грамів. І це дійсно робили в Литві у ХІV столітті.
Литовська гривня з Віщенського скарбу
Були ще гривні галицько-волинські. Вони робилися на території Галицько-Волинського князівства і, очевидно, Королівства Русі та забезпечували місцевий ринок. У них вигляд цікавий – срібні палички десь з олівець довжиною, але товстіші, з палець. І при тому їх закручували у «баранки», можливо, для зручності в носінні.
Якість срібла зменшувалася – необхідно було збільшувати вагу гривні
Вага гривень поступово збільшувалася, тому що якість срібла зменшувалася – необхідно було збільшувати вагу гривні.
Із занепадом Русі – нашестя монголів і династична криза – термін «гривня» і далі згадується в джерелах, але вже суто на позначку ваги – близько 200 грамів срібла. Разом з тим «гривня» поступово замінюється іншим терміном для рахункової моделі грошової – терміном «копа». Копа – це 60. Навіть сьогодні на базарах ще можна почути цей архаїчний термін «пів копи яєць», тобто 30 штук. Так от, в обігу гривню замінює копа, яка дорівнює 60 монет. Зрештою, з ХVІ століття термін «гривня» перестає вживатися на наших територіях.
– А що відомо про те, чому карбована монета витіснила гривню з обігу?
– Гривня – це ознака достатньо великого розквіту Русі. Європа в часи Середньовіччя відчувала нестачу срібла. І ця нестача компенсувалася арабськими державами, які мали копалини, або срібним ломом, грубо кажучи, який звозили з різних місць і вкладали його в монету.
Володар, який карбував монету, вкладав в неї ціну вищу, ніж ціна срібла. Тобто грам срібної монети коштував приблизно як півтора грами срібла
Монета в добу Середньовіччя – у чому її значення? Не тільки в забезпеченні ринку, а й у тому, що володар, який карбував монету, вкладав в неї ціну вищу, ніж ціна срібла. Тобто грам срібної монети коштував приблизно як півтора грами срібла. Тому за право карбувати монету змагалися і вважали великим економічним зиском.
Срібло поступово зникає в арабських державах, але в ХІІІ столітті починають видобувати срібло на території Чехії. І з’являється ще один, так би мовити, аналог євро – празький гріш. Цю монету карбували в ХІІІ-ХІV століттях, але вона перебувала в обігу аж до XVII століття – зображення вже стиралося навіть. І ці монети витісняють незручні гривні, які стають виключно мірою ваги. Ніхто гривні вже не відливав, бо на Русі свого срібла не добували, а переплавляти монети було невигідно. Ти втрачаєш не лише на угарі, який присутній під час плавлення металу, а ще й на додаткових відсотках.
– Тобто гривня – це Х-ХІІІ століття?
Ще в Королівстві Русі можна знайти сплату гривнями за продаж маєтків і тому подібне
– З Х по ХІV століття. Ще в Королівстві Русі можна знайти сплату гривнями за продаж маєтків і тому подібне. До речі, в ХІV столітті популярним явищем стало розпиття могоричу: в документах, які фіксували купівлю-продаж двору чи маєтку, обов’язково була приписка: а «могорич пити за одну гривню» в домі такого-то при таких і таких людях. Тобто обов’язково зафіксувати цією вечерею документ і обов’язково при цьому писалося, за скільки – за пів гривні, за одну, півтори чи навіть за дві – пили могорич. Тобто фіксували купівлю-продаж.
– Це такий серйозний банкет, треба розуміти.
– Так. Одна гривня на ХІV століття – це достатньо серйозний «ресторанний вечір».
– До речі, рубль – це ж прямий нащадок гривні. Коли гривню рубали на шматки, то отримували рублі – рубану гривню.
– Так.
– На відміну від того ж карбованця, який карбували.
– У час Середньовіччя рубали не тільки гривні, але й монети. Могли відрубати четвертинку монети і сплатити за якісь недорогі наїдки. Відомо, що недорогих наїдків на той час було багато. Судячи з прислів’я «за рибу гроші», то риба взагалі нічого не коштувала, як гриби і тому подібне. Тож люди гроші справді рубали, і від цього виникла назва «рубль».
«Копійка» – це від дрібної срібної монетки, на якій було зображено вершника з «копійом»
А от копійка не пов’язана з цією системою гривень і рублів. «Копійка» – це від дрібної срібної монетки, на якій було зображено вершника з «копійом», так званого «єздца».
– Який змія штрикає?
– Так, але це вже був святий Георгій. А спочатку «єздєц» – вершник із «копійом». І ці моменти називали «копійками». А потім це трансформувалося в святого Георгія, який потім став гербом Москви. А спочатку це «єздєц з копійом». Тому «копійка».
«Дєньгі» – це від тюркського слово «теньга», що означає «гроші»
А слово «дєньга» чи «дєньгі», які використовують в Росії сьогодні, то це від тюркського слово «теньга», що означає «гроші».
– А наші «гроші» – це від чеського «гроша»?
– Так, це назва монети в нашій традиції. Бо, наприклад, європейці скажуть «динарій» на цю монету, а ми скажемо «гріш», «гроші». Тому наше слово є похідним від тієї монетної системи, а не від слова «дєньгі», не від золотоординської системи, до якої були залучені тодішні мешканці Московського та інших князівств.
– Отже, гривня виходить з обігу у ХІV столітті. А наприкінці 1917 року з’являються карбованці та шаги в УНР, а навесні 1918 року знову з’являються гривні.
Банкнота УНР номіналом 2 гривні (аверс)
Банкнота УНР номіналом 10 гривні (аверс)
Банкнота Української Народної Республіки номіналом 500 гривень, 1918 рік
– Центральна Рада намітила друк банкнот своїх у грудні 1917 року. Вони були введені в обіг у перші дні січня 1918 року.
Справа в тому, що Центральна Рада ІІІ Універсалом проголошувала по суті автономію. До цього часу Центральна Рада отримувала гроші для різних виплат із Петрограда. Але в Петрограді стався державний переворот – прийшов уряд Леніна, і виникла необхідність у грошах. Тому Центральна Рада йде на такий крок – випускає карбованці. Начебто українізована назва слова «рубль». Зрозуміло, що колись рубали гривні, але потім рубль вже карбували, він був карбованим. І це такий лояльний відхід через назву.
А от з 1 березня 1918 року повертаються до назви «гривня». Безперечно, повернення до цієї назви відбулося за часів і під впливом Михайла Грушевського.
Невдовзі замість Центральної Ради до влади приходить гетьман Павло Скоропадський, який користується гривнями, додруковує ще номінали в тисячу і дві тисячі гривень та замовляє ще карбованці. Але влада Української Держави падає, і знову постає УНР, яка використовує карбованці.
Банкноти номіналом 1000 і 2000 гривень з’явилися за правління гетьмана Павла Скоропадського
Ці колізії вплинули на уряд України, коли в 1992 році почали думати про запровадження власної національної грошової одиниці. Проте тоді стагнація в національній економіці не дозволяла сподіватися, що нові банкноти реально пожвавлять економіку. І через це в 1992 році запроваджуються купоно-карбованці. Та водночас Василь Лопата і Борис Максимов малюють перші ескізи гривень і копійок. У 1992 році починаються пробні карбування монетні, пробні купюри розглядаються.
Перші гривні зображували наших князів в українському стилі – вони були вусаті
1995 рік позначився для України тим, що всі стали мільйонерами: з’явилася в обігу купюра у мільйон купоно-карбованців або просто купонів. Та водночас почалася стабілізація економіки наприкінці 1995 року. Відтак в 1996 році ми отримали не лише нову Конституцією, а й гривню. І 1 долар на 1996 рік коштував десь 1,7 гривні. І цей курс кілька років стояв на одній позначці, поки гривня не стала 4,5-5 гривень до долара. Вже пізніше стався стрибок курсу 2008 року і потім інфляція 2013-2014 років.
– Можна сказати, що гривня переживає всі перипетії українського суспільно-політичного і економічного життя.
– Абсолютно точно! І водночас гривня відбиває наші національні, ментальні якорі. Перші гривні зображували наших князів в українському стилі – вони були вусаті. А потім з’явилися гривні, де наші князі стали бородатими в стилі російської традиції.
Зображення правителя періоду України-Русі, Київського князя Володимира Великого на банкноті однієї гривні зразка 1995 року. Він тут і вусами
Зображення Київського князя Ярослава Мудрого із вусами на банкноті двох гривень зразка 1995 року
Зображення Київського князя Володимира Великого на банкноті однієї гривні зразка 2005 року. Тут йому додали й бороду
Зображення Київського князя Ярослава Мудрого на банкноті двох гривень зразка 2004 року. Йому також додали бороду
На початку 2000-х років змінюється дизайн купюр і заразом зображення наших князів, якими ми сьогодні бачимо їх. І це зроблено спеціально для того, щоб князі стали бородатими. А князі Володимир і Ярослав були вусатими – ми знаємо їхні зображення на срібниках і златниках, на печатках, де вони вусаті.
На сріблянику правителя періоду України-Русі, Київського князя Володимира Великого видно його довгі вуса
Зображення Київського князя Ярослава Мудрого з його печатки. Він також із вусами
Натомість нам підмінюють візуалізацію, і постає образна спільність князів – що в росіян, що в українців спільні картинки. Це був достатньо підступний крок, який, в тому числі, призводить сьогодні до відповіді, ніби «ми – один народ». Саме через найпопулярніше – зображення.
Поява Мазепи на гривнях сприяла тому, що населення образ Мазепи стало сприймати зовсім по-іншому
Але з гривнями є й дуже позитивна велика справа через те, що на 10 гривнях зображений Іван Мазепа. Абсолютно одіозна персона для 1990-х років у контексті чужих ментальних якорів, які нам закидали: «Мазепа – «зрадник». Проте поява Мазепи на гривнях сприяла тому, що населення образ Мазепи стало сприймати зовсім по-іншому.
Зображення гетьмана України Івана Мазепи на банкноті 10 гривень зразка 1994 року
Банкноті 10 гривень зразка 2015 року
– Під таким кутом зору ніколи не дивився на гроші. А, слухаючи вас, згадав, що на перших одногривневих купюрах було зображення Херсонесу, а потім воно змінилося на зображення якоїсь київської старовини. Мабуть, це справді символічно: Херсонес, а він же Крим уособлює, спочатку зник з одногривневої купюри.
Зображення Херсонесу на грошах було нашою ідеологічною зброєю
– Абсолютно правильно! І я тут згадую, скільки було навіжених людей, які казали, що не можна руїни на грошах – це до біди! Зображення Херсонесу на грошах було великою ідеологічною перемогою, нашою ідеологічною зброєю. Князь Володимир прийняв хрещення в Херсонесі та контролював частину Криму – Тмутаракань.
Зображення руїн Херсонеса на одногривневій банкноті зразка 1992 року
Зображення руїн Херсонеса на одногривневій банкноті зразка 1995 року
Гроші як найпопулярніші зображення мають нести ідеологічну складову. Зараз у нас одна тисяча гривень – це Вернадський. Хоча ми в Україні відзначали 100 років Української революції, 100-річчя українських визвольних змагань. Але влада, коли ухвалювала рішення у 2015–2016 роках щодо цієї купюри, побоялася зобразити там, наприклад, Скоропадського чи Петлюру. Політичних героїв взагалі перестали зображувати.
– Це не тільки в Україні, між іншим.
– Так. Але, наприклад, нові банкноти – 2 тисячі і 5 тисяч гривень. Їх приготували вже кілька років тому. На них будуть, очевидно, Крушельницька і Довженко. Тобто є ось такі орієнтири. І в 2018 році вже їх готували, розуміючи, що буде інфляція подальша. Якої не сталося.
– Будемо сподіватися, що нові банкноти ми бачимо чим пізніше.