Україна на 30-у річницю Незалежності очікує на візит Вселенського патріарха Варфоломія. Захід готують майже рік. Релігійного лідера запросили президент та прем’єр-міністр. Проти візиту активно виступають представники Московського патріархату. Чого вони хочуть досягти, яка їхня мета і чому їхні вимоги не зовсім законні?
Вселенський патріарх Варфоломій I під час візиту до України. Київ, 25 липня 2008 року
Запрошення
Президент України Володимир Зеленський, на відміну від свого попередника Петра Порошенка, на початку своєї каденції не демонстрував великої зацікавленості релігійними питаннями. І це цілком зрозуміло, адже його рейтинг перевищував сукупний рейтинг усіх українських церков. Але з часом Зеленський був просто змушений брати до уваги релігійний чинник.
Багато хто вважав, що завдяки лобіюванню Сергія Трофімова (ексзаступник голови Офісу президента, близький до митрополита Онуфрія) політика Зеленського буде прихильною до Московського патріархату. Тому для багатьох оглядачів було дивом запрошення президентом патріарха Варфоломія відвідати Україну, оголошене 16 жовтня минулого року.
Під час зустрічі президента України Володимира Зеленського і Вселенського патріарха Варфоломія. Константинополь/Стамбул (Туреччина), 16 жовтня 2020 року
Через два з половиною місяці, 1 грудня, запрошення патріарху також передав і прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час відвідин Патріаршого храму Святого Георгія Вселенського патріархату, в якому патріарх Варфоломій провів богослужіння. Стамбул, 1 грудня 2020 року
За два тижні, з нагоди річниці Об’єднавчого собору, на якому було створено Православну церкву України (ПЦУ), Варфоломія запросив також і митрополит Епіфаній.
Глава Православної церкви України митрополит Епіфаній (праворуч) в момент отримання від Вселенського патріарха Варфоломія томосу про автокефалію. Стамбул, 6 січня 2019 року
Вже на весні, на зустрічі з українською парламентською делегацією на Фанарі, Варфоломій підтвердив намір завітати до України. Наприкінці червня вже цього року до патріарха Варфоломія також завітав п’ятий президент Петро Порошенко.
П’ятий президент України Перто Порошенко з дружиною Мариною Порошенко під час зустрічі зі Вселенським патріархом Варфоломієм. Стамбул, 20 червня 2021 року
Реакція Московського патріархату
Сама зустріч експрезидента з главою Вселенського патріархату та реакція на майбутній приїзд і змусили мене почати аналізувати поведінку УПЦ (МП).
В УПЦ (МП) не приховують, що розчаровані тим, що їм не вдалося перетягнути Зеленського – через того ж Трофімова – на свій бік
У середовищі Московського патріархату почали з’являтися коментарі про те, що від візиту більше виграє не Зеленський, а Порошенко. І, мовляв, теперішній президент не зможе перехопити ініціативу в релігійному питанні у президента попереднього. Російські ЗМІ взагалі подали зустріч Порошенка з Варфоломієм як «Зеленському вказали на реального господаря України».
За цим всім стоїть стратегічне намагання зіштовхнути лобами Порошенка з Зеленським. І через ось такі коментарі дискредитувати Вселенського патріарха в очах нинішнього президента України.
В УПЦ (Московського патріархату) не приховують, що розчаровані тим, що їм не вдалося перетягнути Зеленського – через того ж Трофімова – на свій бік. Тому вони намагаються в такий опосередкований спосіб відвернути від президента Варфоломія, граючи на несприйнятті Зеленським Порошенка. Це, можна сказати, стратегічна мета Московського патріархату в Україні.
Голова УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
Загалом у Московському патріархаті почали протестувати проти цьогорічного візиту одразу після запрошення, ще до того, як Варфоломій підтвердив участь. Просто по датах: 16 жовтня Зеленський запрошує Варфоломія до України, а вже 18 жовтня керуючий справами УПЦ (МП) митрополит Антоній (Паканич) категорично заявляє, що його церква проти візиту Варфоломія та лякає усіх глобальним релігійним протистоянням. Подібні заяви регулярно повторюються.
Це нагадує заяви тієї ж самої Московської патріархії 20-річної давнини, коли РПЦ протестувала проти візиту папи Римського Івана Павла ІІ до України. Як тоді, так і тепер, Московський патріархат позиціонує себе релігійним монополістом, з яким всі мають рахуватися і узгоджувати свої дії. Хоча єдиним суб’єктом, з ким мають узгоджувати свою релігійну діяльність іноземні духовні лідери – є держава Україна.
Другий президент України Леонід Кучма разом із дітьми під час зустрічі папи Римського Івана Павла Другого. Київ, 23 червня 2001 року
Папа Римський Іван Павло Другий під час візиту до України. Львів, 27 червня 2001 року
Більше того, ні зараз, ні 20 років тому, іноземні духовні лідери не їдуть на запрошення УПЦ (МП) та не збираються проводити спільні релігійні дії з нею. А отже усі ці протести і заяви є нічим іншим, як втручанням у діяльність інших релігійних організацій.
Яке ваше діло, хто до кого їде, якщо вас це не стосується?
У випадку з візитом папи Римського – греко- та римо-католиків, у випадку з приїздом патріарха Варфоломія – запрошуючої сторони, тобто ПЦУ. До речі, таке втручання прямо заборонено Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» (ст. 5).
Ну навіть логічно подумати, а яке ваше діло, хто до кого їде, якщо вас це не стосується? Ну, це якби голова, скажімо, Черкаської ОДА обурювався і протестував, що президент чи прем’єр приїздять з офіційним візитом, до прикладу, до сусідньої Полтавської ОДА. Це нонсенс! Але саме таким нонсеном є протести УПЦ (МП) проти візиту патріарха Варфоломія, який не до них їде.
Вселенський патріарх Варфоломій I під час візиту до України. Київ, 25 липня 2008 року
Вселенський патріарх Варфоломій (другий зліва), президент України Віктор Ющенко (четвертий зліва), його дружина Катерина (друга справа) та представники церкви відвідують пам’ятник жертвам Голодомору-геноциду в Україні у 1932 –1933 роках. Київ, 26 липня 2008 року
Причини
За банальними причинами релігійної конкуренції, бажанням позиціонуватися монополістом і головним суб’єктом, з яким усі мають узгоджувати свою діяльність, Московський патріархат приховує глибшу причину – прямо скажемо – несвідомого страху від таких візитів.
Коли до України приїздить папа чи патріарх то це свідчить, що Україна поліконфесійна країна, а не вотчина Московської патріархії. Це руйнує міф про канонічну територію РПЦ. Бо виходить, що тут є і греко-католики, і римо-католики. З якими теж треба рахуватися.
Це визнання України територією ПЦУ. А отже Московський патріархат тут у гостях
А у випадку з ПЦУ, то й взагалі виходить, що Варфоломій приїздить на запрошення очільника автокефальної церкви. На міжцерковному дипломатичному рівні це визнання України територією ПЦУ.
А отже Московський патріархат тут у гостях. Вони більше не володарі, а лише другорядні православні єпископи, з якими навіть не зустрічатиметься перший за честю православний ієрарх. Це для них страшенна образа. Увесь час вони жили, самостверджуючись своїм статусом, аж раптом все обернулося навпаки. І вчорашні невизнані стали визнані, а «канонічні» – неканонічними.
Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року
Підготовка
Звичайно, що попри потужну інформаційну кампанію щодо протидії візиту, УПЦ (МП) активно готується до акцій тут на місці.
У Московському патріархаті, схоже, непогано навчилися освоювати кошти на привезення з регіонів вірян
Вже обговорюють ідею хресної ходи на день Незалежності, щоби привернути увагу і продемонструвати власну міць. У Московському патріархаті, схоже, непогано навчилися освоювати кошти на привезення з регіонів вірян для столичної прощі.
Враховуючи, що це буде державний вихідний, до того ж багато людей захочуть потрапити на парад, тож охочих безкоштовно приїхати з провінції до столиці буде чимало.
Також варто очікувати посилення інформаційних кампаній на теми так «званих переслідувань», «гонінь» та «захоплень храмів». І тут вже треба самій ПЦУ подумати над тим, яку вони можуть підготувати гідну відповідь інформаційним матеріалам своїх опонентів.
Дмитро Горєвой, релігієзнавець
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода