Кремль реанімує план «виборів» на окупованій території: це випливає з повідомлень як із Росії, так і з окупованої російськими гібридними силами території України. Останній місяць, допоки угрупованням «ДНР» керував Олександр Захарченко, ідея «виборів» в ОРДО була планомірно зведена нанівець: будувалась інформаційна кампанія про те, що вони дестабілізують ситуацію, та і більшість західних лідерів перебувають на посадах по п'ять років, то чому б так не зробити і з Захарченком?
Але минуло чотири дні після похорону ватажка, і російське видання РБК видало статтю, де з посиланням на джерела в Кремлі стверджує: «вибори» в ОРДЛО готуються. Також видання публікує список претендентів, який розглядає Москва, зазначаючи, що кінцеве рішення, на кого ставити, ще не ухвалене. Паралельно з цим, заява про «вибори», які от-от призначить «народный совет ДНР», пролунала і з Донецька. Радіо Донбас.Реалії узагальнило фігури, які озвучують як претендентів на роль нового ватажка. Попри докази повної підконтрольності форування «ДНР» Москві, ці люди все ж виконують різні ролі у війні. Що означатиме той чи інший вибір Кремля?
Серед людей, що можуть претендувати на лідерство в угрупованні «ДНР», вимальовуються дві основні групи.
Перша – це ті, хто був в опозиції до нинішнього клану в керівництві «ДНР» та Олександра Захарченко особисто. Ці люди критично ставляться і до політики Кремля на окупованій частині Донбасу, називаючи її занадто обережною, спрямованою на підтримку тіньових бізнес-схем та навіть просування реінтеграції території ОРДЛО в Україну. До таких можна віднести Олександра Ходаковського та Андрія Пургіна.
До їхнього табору в разі «виборів» на непідконтрольній території можна зарахувати всіх, хто стояв біля витоків «руской весны» на Донбасі та був усунутий від влади, як от «народний губернатор» Павло Губарев.
Серед цієї групи діячів домінують проімперські погляди та категоричне заперечення можливості повернення окупованих територій у склад України у будь-якому вигляді. У Москві ці позиції активно підтримує Ігор Гіркін (Стрєлков) та група колишніх російських добровольців, що розчарувалися у процесах на території, підконтрольній «ДНР».
2014 року батальйон «Восток», створений колишнім офіцером СБУ Олександром Ходаковським, був одним із найбільш боєздатних підрозділів угруповання «ДНР». Із весни 2018 року Ходаковсткий перебуває на території Росії, він залишається авторитетною фігурою серед російських та місцевих добровольців, що брали участь у збройному конфікті від літа 2014 року. А Андрій Пургін був обраний головою «народного совета ДНР», але згодом відтсоронений від цієї посади та замінений на більш підконтрольного Москві Дениса Пушиліна. Як би там не було, саме Пургін представляв «ДНР» на перших Мінських переговорах у вересні 2014 року.
«Ця ситуація перевертає все до гори дном, і треба думати про те, як чинити далі. Як я вже сказав, це достатньо тяжке випробування для «республіки» – випробування у форматі жорского цейтноту», – написав Пургін після загибелі Захарченка.
Друга група. До неї належить і «в.о голови республіки» Дмитро Трапезніков. Це люди, які повністю підконтрольні та лояльні кураторам із Кремля і, як свідчить практика, просувають рішення, спущені з Москви, незважаючи ні на що. До таких, окрім Трапезникова, належить Олександр Тимофєєв («Ташкент») та голова «народного совета ДНР» Денис Пушилін. Ці люди весь час працюють на збереження ситуації на непідконтрольних територіях такою, як вона є. Але через них Москва може просувати будь-які рішення: як повне приєднання окупованої частини Донбасу до Росії, так і повна реінтеграція в Україну.
Так званий «міністр доходів та зборів» Тимофєєв, як припускають оглядачі, зацікавлений у збереженні статус-кво через особисту участь у бізнес схемах на непідконтрольній території: контрабанді, розподілі допомоги з Росії та експорті вугілля з території ОРДЛО через російську територію в Україну. Трапезніков, який до смерті Захарченка був близький до нього, може розраховувати на те, що з «в.о. голови» шляхом «виборів» може стати повноправним ватажком угруповання, звісно, за погодженням з Кремля. Пушилін з самого початку подій на Донбасі залишався цілком підконтрольною та «своєю» для Москви людиною у всіх процесах у Донецьку – не дарма його поставили на роль голови «народного совета ДНР» замість Пургіна.
Цікаво, що активний у соцмережах Денис Пушилін написав пост зі співчуттями після смерті Йосипа Кобзона, але нічого не написав з приводу загибелі Олександра Захарченка. Для ЗМІ він сказав, що «Україна несе відповість за це вбивство».
Але й серед цих фігур можлива боротьба за владу на території, підконтрольній угрупованню «ДНР», і вестися, як ми побачили, вона може будь-якими методами.