21 серпня виповнилося 100 днів від початку безстрокового голодування в російській колонії українського режисера з Криму Олега Сенцова. Незважаючи на неодноразові заклики лікарів припинити голодування, Сенцов продовжує свій протест. У колонії в північному російському місті Лабитнангі проводять медичні процедури, щоб не допустити смерті ув'язненого, але кожен день ризик нової кризи стану здоров'я Сенцова зростає.
Під посольством Росії в Києві 21 серпня відбулась акція «Солідарність з Олегом Сенцовим», присвячена 100 дням його голодування. Окрім України, акції «Солідарність з Олегом Сенцовим» одночасно відбулися у Великій Британії, Кенії, Швеції, Данії та США. Чеські кінематографісти оголосили 21 серпня днем початку «ланцюгового» голодування на підтримку Сенцова.
Музикант, активіст української громади Парижа, член франко-української асоціації A travers l'Europe Володимир Шпиньов розповідає, як у Франції бачать проблему голодування Олега Сенцова.
‒ Все залежить від того, наскільки ця тема піднімається у французьких ЗМІ. Тема Криму досить далека й мало зрозуміла, обиватель дуже смутно розуміє ситуацію, що до чого ‒ це для них далеко, вони варяться в своєму звичному просторі. Те саме стосується репресій проти кримчан. Ситуація з Сенцовим вже стала для французів реальністю завдяки телебаченню, газетам, а на мерії четвертого району Парижа висить портрет українського режисера. Я думаю, що президент Еммануель Макрон розуміє ситуацію з Володимиром Путіним, не вірить пропаганді та якимось дружнім відносинам. Він розмовляв з російським президентом, але ми не знаємо, чим закінчилася ця розмова. У високих політичних колах ця тема обговорюється.
Володимир Шпиньов зазначає, що ініціативна група у Франції перекладає матеріали про Олега Сенцова французькою, привертає увагу французів у соціальних мережах і проводить реальні акції.
Російська правозахисниця Зоя Свєтова вважає, що Олег Сенцов добре усвідомлює наслідки голодування в разі, якщо Кремль не піде на поступки.
Олег налаштований дуже рішуче, він жодним чином не допускає думки про те, щоб припинити голодування, поки не будуть виконані його вимогиЗоя Свєтова
‒ Коли рівно тиждень тому я спілкувалася з Олегом в колонії в лікарняній палаті медсанчастини, я не ставила йому такого питання, не запитувала, чи дозволить російська влада йому померти. Мені здається, що Олег прекрасно розуміє ситуацію й усвідомлює всі наслідки, до яких може призвести його безстрокове голодування. Він оцінює свій стан як передкритичний. Я спочатку не зрозуміла, перепитала, він говорить: наступна стадія мого стану може стати критичною, й тоді мене мають повезти до лікарні, в реанімацію. Олег розуміє, що його можуть не довезти, й у реанімації його можуть не врятувати. Олег налаштований дуже рішуче, він жодним чином не допускає думки про те, щоб припинити голодування, поки не будуть виконані його вимоги. На що він сподівається, важко сказати. Він ‒ людина дуже сильна й, напевно, сподівається, що його вимоги будуть виконані.
Зоя Свєтова підкреслює, що Олег Сенцов знає про всі акції на його захист і дуже сподівається, що українська влада та західні лідери зможуть вплинути на російську владу.
Вимоги Олега дуже масштабні ‒ звільнити всіх українських політв'язнів, і російська влада сприймає це як шантажЗоя Свєтова
‒ Але, звичайно, він усвідомлює, що можуть просто не встигнути виконати його вимоги, і він може померти. Вимоги Олега дуже масштабні ‒ звільнити всіх українських політв'язнів, і російська влада сприймає це як шантаж. Якби почалося звільнення хоча б однієї людини, обмін на росіян в українських в'язницях, як говорив адвокат Олег Дінзе ‒ то, можливо, Олег би зупинив голодування. Я конкретно не ставила йому цього питання, тому що це для нього болюча тема. Але якби почалося звільнення, він побачив би, що Росія зважилася показати свою добру волю. Поки цього не відбувається.
Український правозахисник, координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич розмірковує, чи не мстить Путін особисто Сенцову.
‒ Боюся, що з поведінки та з останніх подій Путін, швидше, впевнений у своїх силах: і вибори, й проведення футбольного гала-шоу, перебіг останніх зустрічей з іноземними лідерами, зокрема з німецьким канцлером Анґелою Меркель, показують, що Путін має інструменти для впливу на своїх співрозмовників, зокрема й на високому міжнародному рівні. Те, що на зустрічі з Меркель жодного разу публічно не було згадане питання Олега Сенцова та інших українських чи російських політв'язнів, прав людини ‒ це не найкращий знак. З іншого боку, смерть Сенцова навряд чи зараз потрібна Кремлю, хоча на становище російської влади всередині країни це навряд чи вплине. Є якесь відчуття, що подібне демонстративне ігнорування вимог Олега має дуже особистий бік для Путіна, що це якась помста за публічно висловлені Сенцовим у суді речі.
Довідка: засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив голодування з вимогою звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських в'язницях. 31 травня він оголосив, що його «не цікавить обмін», адже він ‒ «людина, яка йде до кінця».
14 серпня Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, що його стан «передкритичний».
Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб у Криму в травні 2014 року зі звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.
Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова та Кольченка до списку політв'язнів.
(Текст підготував Владислав Ленцев)