Ми не визнаємо окупацію Криму – командувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі

Як Брюссельський саміт вплинув на боєздатність військ НАТО в Європі? Чи розташування додаткових з’єднань НАТО на російських кордонах посилило конфронтацію з цією країною і як військове керівництво НАТО ставиться до мілітаризації Росією окупованого Криму? На ці та інші запитання Радіо Свобода в кулуарах саміту відповів в ексклюзивному інтерв’ю генерал армії США Кертіс Скапарротті, який з 2016 року є головнокомандувачем збройних сил США в Європі та об’єднаних збройних сил НАТО в Європі.

НАТО збільшує свою боєготовність у Європі – командувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі

– Наскільки важливим був Брюссельський саміт НАТО з військової точки зору?

– Ми вже певний час говоримо про те, що ми перебуваємо у театрі воєнних дій, який трансформується, бо змінюється наше безпекове середовище. Тож якщо ви повернетеся до Уельського саміту (26-й саміт НАТО, який відбувався у Південному Уельсі у Великій Британії у вересні 2014 року – ред.), під час якого розпочалися ці зміни, потім подивитися на Варшавський саміт (27-й саміт НАТО у липні 2016 року проходив у столиці Польщі – ред.), який засвідчив уже значну адаптацію НАТО, то ви побачите, що сьогодні продовжується процес усвідомлення того факту, що НАТО потрібно адаптуватися до змін у середовищі, в якому ми живемо. І для мене як для військового командувача це і було сутністю сьогоднішнього саміту. Тож для мене головним було те, що ми продовжуємо зміни, які ми розпочали.

– Нещодавно союз НАТО схвалив ініціативу, що отримала назву «Чотири тридцятки», яка передбачає посилення здатності військ альянсу швидко реагувати на загрози. Чи ви могли б докладніше розповісти, коли її планують застосувати?

– Ця ініціатива «Чотири тридцятки» є ініціативою готовності. А для мене як для командувача вона означає, що я отримаю директиву визначити «чотири тридцятки», які стосуються моїх сил. Але вона також створює налаштування до готовності, усвідомлення, що в сучасному світі потрібно мати готові до бою з’єднання, у цьому випадку – з’єднання, готові до дій протягом 30 днів. На сьогодні мені підпорядковані з’єднані сили у кількості 5000 осіб, тобто я маю сили підвищеної бойової готовності, про що було домовлено на останньому саміті. Це прояснює ситуацію з рештою наявних з’єднань, які мені готові надати країни НАТО, і це дозволяє мені звернутися до Північноатлантичної ради (керівний орган НАТО – ред.) і сказати, що мені потрібно для їхньої готовності і як я буду це визначати. Це дуже важливо у сучасному світі, і це вносить важливі зміни у захист Європи.

– Чи це означає, що ви будете мати більше людей в уніформі, більше літаків, більше бойових кораблів, готових до бою, якщо це буде потрібно?

– Я буду мати з’єднання, які обіцяні НАТО, але я також буду мати суттєву частину з них із вищим рівнем боєготовності, і я буду мати можливість визначити їхню боєготовність і повноваження перевірити її.

– Після Варшавського саміту два роки тому союз НАТО розташував чотири батальйони у країнах Балтії та у Польщі. Цей крок НАТО зменшив чи збільшив напруженість у відносинах із Росією на східному напрямку?

– Я дивлюся на цю ситуацію інакше. Це був необхідний крок для стримування, виходячи з агресивних дій Росії. Чотири батальйони не є загрозою для Росії, але це є фактичним стримувальним чинником для будь-якої агресії з боку Росії щодо кордонів альянсу НАТО. Бо ці чотири батальйони пов’язані з усіма нашими повітряними силами, нашими морськими силами та нашими кібернетичними силами. Вони поєднані з нашим штабом тактично та стратегічно. Тому вони представляють НАТО в цілому як гарантію безпеки кордонів євроатлантичного простору, як це бачить НАТО. Були якісь розмови у Росії, але ми прозорі у тому, що ми робимо, абсолютно, і наші дії спрямовані на захист. Для них загрози немає.

– Що ви думаєте про майбутній саміт між президентом Трампом та президентом Росії Путіним у Хельсінкі у понеділок? Що ви думаєте, які очікування?

– Перш за все, я просто кажу це: я вірю в двосторонній підхід, при цьому ми повинні мати сильну оборону та стримування. Але нам також доведеться спілкуватися, ми повинні мати діалог – це критична частина ефективного стримування. Тому я вітаю це, і це задум президента Трампа, але я думаю, що спілкування насправді є важливою частиною цього. Як ви знаєте, я завжди виступав за діалог і проводив діалог із моїм колегою в Росії. Ми зустрічалися вже не раз. Я думаю, що це добре для того, щоб ми не мали проколів, і якщо б щось трапилось, ми могли б швидко поговорити між собою.

– Отже, у вас є відкритий канал для спілкування з вашим російським колегою генералом Герасимовим?

– У нас є канал. Якщо нам потрібно, то є прямий зв’язок із мого штабу до нього.

– Як ви бачите Росію? Чи це загроза НАТО та Сполученим Штатам? Чи це потенційний друг після закінчення кризи?

– Насамперед, я хотів би просто сказати, що мене непокоять деструктивні дії Росії. Ви знаєте, що вони порушили межі. Вони вперше змінили кордони з часів Другої світової війни за допомогою агресії. Вони окупують країни без їхнього дозволу. Вони часом агресивні в нашій військовій сфері. Я б хотів, щоб це припинилося. Ми хочемо, щоб вони були продуктивним членом Європи, але вони повинні шанувати правила і жити та працювати в рамках міжнародно встановлених правил.

– Були побоювання щодо деяких розбіжностей у НАТО у питанні про фінансування, про оборонний бюджет країн НАТО. Це все закінчилося? Чи існує консенсус щодо необхідності отримання до 2% витрат на оборону? Як ви бачите цю проблему?

– Перш за все, тягар потрібно розподіляти поміж усіх 29 країн альянсу. Головне – цей розподіл повинен бути чесним, і потрібно це визнавати. І в цьому і є краса цього саміту, і заради цього їх і проводять, щоб голови держав і урядів могли зібратися разом і мати дуже відверті розмови. І я був присутній на них. Вони були дуже відвертими та дуже конструктивними. Це важливо. Тепер я хотів би сказати, що хоча це може бути перше, на що тут звертають увагу у ЗМІ, але не забувайте про суть цього саміту. Існує велика кількість дуже важливих рішень, які були ухвалені, директиви для військових, наприклад, які є змістовними, узгоджені на рівні 29 країн. Єдність була продемонстрована, і я думаю, що це дуже суттєвий саміт.

– У 2014 році відбулася анексія Криму, тепер відбувається мілітаризація Кримського півострова з боку Росії, Керченський міст був побудований без згоди України. Як ви оцінюєте ситуацію в царині безпеки в Чорному морі?

– Перш за все, як відомо, ми не визнаємо окупацію Криму, і не сприймаємо їхньої (російської – ред.) присутності на Сході України сьогодні. Але, як ви знаєте, вони посилили Крим різними засобами – спеціальними оперативними силами, зброєю, а також морськими компонентами. І це військове посилення відбувається і ширше в Чорноморському регіоні. Це мене не турбує безпосередньо, але це те, на що потрібно звернути увагу, і ми відповідно і діємо.

– Як ви бачите ситуацію в Афганістані? Чи там є поліпшення, чи все так само складно, як було? Ви вірите в стабільне майбутнє Афганістану?

– В Афганістані я провів багато часу, і я думаю, що йде до покращення. Ми побачили припинення вогню і обговорення питання про проведення мирних переговорів. Ми бачимо на низовому рівні в різних регіонах Афганістану, що бойовики приходять і здають зброю. Там на низовому рівні існує реальне бажання мати мир. Тобто щось працює. Їхні сили та наші сили працюють, ми з афганцями працюємо над вдосконаленням афганських сил. Отже, ми працюємо на створення стабільного та безпечного Афганістану, який більше не є притулком для терористів, і це можливо.

І сьогодні на саміті 29 країн підтвердили свої зобов’язання перед президентом Гані (президент Афганістану Ашраф Гані – ред.). Вони підтвердили, що нададуть фінансову підтримку до 2024 року. Отже, послання є чітким: ми залишимося там, поки не матимемо умов, які нам потрібні в Афганістані. І таліби не мають військових рішень. Вони мають прийти до столу переговорів.