Новий уряд Італії – новий виклик для України?

Рим – В Італії після затяжних консультацій нарешті приступили до формування уряду за підсумками парламентських виборів, що відбулися 4 березня. Це буде об’єднання популістів «Руху п’яти зірок» та праворадикалів партії «Ліга», які набрали більше голосів виборців.

Уряд очолив технічний прем’єр-міністр Джузеппе Конте, який у середу отримав повноваження від президента країни на створення кабінету міністрів. Таким чином формують першу в історії Італії коаліцію і перший на теренах ЄС уряд «антисистемних» сил євроскептиків. Прихід до влади симпатиків Путіна на перший погляд створює нові труднощі та виклики для української дипломатії. Водночас заявлені наміри урядових сил фахівці-міжнародники вважають риторичними, адже гарантом закордонної трансатлантичної політики Італії залишається президент Серджо Маттарелла. До того ж, новий прем’єр заявив про мету відстоювати «європейську належність Італії».

Неймовірне стало ймовірним. Після 80 днів коаліціади об’єднання популістів «Руху п’яти зірок» та «Ліги» набирає реальної сили у римських палацах влади. Донедавна непримиренні опоненти, партії-(не)переможці, які набрали більшу, але недостатню кількість голосів для створення парламентської більшості, таки домовилися про спільну команду. Вони представили «угоду (програму) уряду змін», як було заявлено. Також запропонували президентові Італії і кандидатуру на посаду прем’єра Джузеппе Конте, викладача університету, відомого юриста у галузі цивільного права, але новачка в політиці.

Отримавши мандат на формування уряду, він красномовно оголосив, що буде «захисником італійського народу».

«Захищатиму інтереси італійців у всіх структурах ЄС та вестиму діалог з інституціями Євросоюзу та іншими країнами», – заявив прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте. Днями він запропонує президентові список міністрів, і наступного тижня у парламенті голосуватимуть щодо вотуму довіри уряду «жовто-зелених» (відповідні кольори партій «Рух п’яти зірок» і «Ліга»).

Якщо не прем’єром, то хоч міністром

Щоб наблизитися до завершення небувалої кризи, лідерам обох сил – 31-річному Луїджі Ді Майо («Рух п’яти зірок») та 45-річному Маттео Сальвіні («Ліга») – довелося приборкати власні амбіції та відмовитися від претендування на посаду очільника уряду.

Сильвіо Берлусконі з Маттео Сальвіні, Рим, Італія, 1 березня 2018 року

Сальвіні на вимогу «п’ятизіркових» розпрощався навіть із давнім союзником Сильвіо Берлусконі. Той усіляко прагнув створювати уряд виключно на основі своєї виборчої коаліції правоцентристів без «ледарів і профанів» із «Руху п’яти зірок».

Як Ді Майо, так і Сальвіні не відмовляються, однак, від міністерських портфелів, які розподілять наступним чином.

Лідер «Руху п’яти зірок» Луїджі Ді Майо, Рим, Італія, 5 березня 2018 року

Луїджі Ді Майо очолить Міністерство економічного розвитку і праці для запровадження гарантованого прибутку (780 євро щомісяця) малозабезпеченим – це ключова тема «Руху 5 зірок», завдяки чому вони здобули свої 32 відсотки на виборах, переважно у південних регіонах із високим рівнем безробіття.

Маттео Сальвіні під час зустрічі в Римі, Італія, 1 березня 2018 року

Маттео Сальвіні керуватиме Міністерством внутрішніх справ, щоб просувати імміграційні обмеження та депортувати сотні тисяч нелегалів, тобто реалізовувати провідні обіцянки «лігістів». Одне з ключових запитань на сьогодні: якою мірою ці два міністри, вчорашні претенденти на крісло глави уряду, впливатимуть на прем’єра та решту членів команди?

Союзники зі США й партнери з Росією

Протягом майже трьох місяців консультацій щодо формування можливих урядових коаліцій одним із пріоритетних було питання зовнішньої політики, чого не спостерігалося під час виборчої кампанії.

Президент Італії Серджо Маттарелла

За даними преси, президент Серджо Маттарелла не хотів давати мандат на формування уряду лідеру «лігістів» Сальвіні саме через його принципову проросійську позицію. Натомість Луїджі Ді Майо і його соратники дещо відкорегували прокремлівську риторику і демонстрували стриманість. Кажуть, що післявиборчій ідеологічній трансформації «п’ятизіркових» сприяв саме професор Конте, який у колі колег відомий прихильним ставленням до ЄС.

У підсумку в урядовій програмі «жовто-зелених» не йдеться про вихід з єврозони, на догоду Євробанку пом’якшили план скорочення державного боргу і лише загально вказана необхідність перегляду європейських угод щодо управління економікою єврозони.

У розділі зовнішніх відносин дотримані основоположні засади багатовекторної італійської політики. Підтверджене «членство Італії в НАТО разом з привілейованим союзником США». Йдеться також про «відкритість до Росії, яку розглядають не як загрозу, а як економічного партнера». У зв’язку з цим ключовий для Києва пункт: «…доцільно негайно скасувати санкції проти Росії, щоб відновити її як стратегічного партнера для вирішення криз у Сирії, Лівії та Ємені».

Санкції проти Росії в руках Массоло

Попри бажання скасувати санкції, автори програми свідомі того, що Італія одноосібно не спроможна цього зробити. Уряд може ініціювати лише обговорення цього питання у Раді Європи, щоб спробувати переконати більшість партнерів у Євросоюзі скасувати обмежувальні заходи щодо Москви, які були введені через її агресію в Україні: Росія підтримує бойовиків угруповань «ДНР» та «ЛНР» на Донбасі та 2014 року анексувала український Крим. Отже, скасувати – не скасують, але чинити тиск і перешкоджати продовженню санкцій таки можуть. Та на цьому фронті боротьби популістів провідна роль належатиме міністру закордонних справ, переконана експерт-міжнародник Нона Мікелідзе.

Цю посаду, наймовірніше, обійматиме 62-річний Джамп’єро Массоло, чинний президент Інституту досліджень міжнародної політики у Мілані (ISPI) та керівник крупної компанії в галузі суднобудування Fincantieri. Через тривалу дипломатичну кар’єру його називають «супер-послом». Народився у Варшаві, володіє російською. Добре розуміється на питаннях Східної Європи, Росії та США. Сподіваються, що саме він гарантуватиме проєвропейський курс нового уряду в умовах реальної політики.

«Важко уявити, що Массоло докладатиме зусиль для скасування санкцій. Він зважатиме на роль США, які з 2014 року тиснуть на ЄС, щоб продовжувати санкції. Буде тиск із боку урядових партій, та не думаю, що буде конкретний результат. Більш ймовірно, що заяви «Ліги» та «Руху п’яти зірок» залишаться у сфері риторики, бо антисанкційні гасла їм слугували для боротьби на полі внутрішньої, а не зовнішньої політики», – коментує для Радіо Свобода Нона Мікелідзе, політолог з питань Східної Європи римського Інституту міжнародних студій (ІАІ).

Журналіст-міжнародник Коррадо Аккапуто додає, що передвиборча антисанкційна істерія популістів помітно згасає, бо вони усвідомлюють, що президент країни не затвердить уряд, налаштований проти ЄС, проти євровалюти. На його думку, офіційна позиція Рима у відносинах з Києвом не повинна змінитися.

«Італія хоч не завжди переконливо, але послідовно підтримувала Україну. Думаю, якщо Массоло стане міністром закордонних справ – це добрий знак. Він відомий високим умінням домовлятися з різними силами, отож, гарантуватиме збалансовані відносини між США, ЄС та Росією», – зазначив оглядач Аккапуто для Радіо Свобода.

Дипломатам радять розказувати популістам про Україну

Характеристики нового уряду як відверто проросійського (а значить антиукраїнського) експерти вважають перебільшеними. «Італія прагне дружніх відносин з усіма, про антиналаштованість помилково говорити», – пояснює експерт Мікелідзе. За її словами, до влади в Італії прийшли політики, майже не обізнані з реальною проблематикою України та Східної Європи загалом. Часто вони коментують українську ситуацію через призму російської пропаганди в Італії. Українським дипломатам радять активніше інформувати новачків про перебіг реформ в Україні та бойових дій на Донбасі.

Незважаючи на відкореговані плани, заявлена програма уряду «Ліги» і «Руху п’яти зірок» зазнає нищівної критики з боку опозиційних тепер партій ліво- і правоцентристів, а найбільше у європейських столицях та фінансових структурах ЄС. Популістам дорікають економічну неспроможність країни втілити анонсовані реформи. Iснує ризик збільшення державного боргу Італії, що потягне кризу єврозони. Через це «уряду-камікадзе», як його називають критики, вже в зародку прогнозують коротке життя.