​Лідери кримськотатарського народу налагоджують зв’язки з єврейською громадою України

Лідери кримськотатарського народу налагоджують зв’язки з єврейською громадою в Україні. У четвер до Дніпра, до найбільшого в Східній Європі єврейського центру «Менора», завітала представницька делегація кримських татар на чолі лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим та членом Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом. Цей візит у єврейській громаді вже назвали «історичним». Лідери кримських татар у Дніпрі вперше відвідали синагогу.

У євреїв і кримських татар схожі драматичні сторінки історії – обидва народи в середині минулого століття пережили національні трагедії: одні – нацистський Голокост, інші – сталінську депортацію. Не забувати про ті події, вшановувати пам’ять предків і будувати майбутнє в спільному домі, Україні, на засадах взаєморозуміння й толерантності – це прагнення обох націй, заявляють лідери громад.

Візит лідерів кримськотатарського народу до Єврейського центру «Менора», Музею Голокосту і синагоги. Дніпро, 26 квітня 2018 року

​Приниження національної гідності і серйозне покарання чи хуліганство і штраф 350 гривень?

У Дніпрі на зустрічі з керівництвом єврейської громади лідери кримськотатарського народу чимало говорили про міжетнічні та міжрелігійні зв’язки, взаємоповагу.

Головний рабин регіону Шмуель Камінецький зазначав: хоча в Україні, на відміну від інших країн світу, немає протистояння між юдеями та мусульманами, однак представники обох світових релігій стикаються з проявами нетерпимості. На думку рабина, в Україні ці випадки зазвичай не отримують належної правової оцінки, а винуватці якщо і караються, то досить м’яко.

Шмуель Камінецький

«Є питання, які хвилюють нас як євреїв, як етнічну меншину. Це питання, які мають стосунок до розпалювання міжнаціональної ворожнечі, які в Україні ще не вирішені. Я хочу вас просити про допомогу. В усьому світі, якщо ображають євреїв, чи мусульман, чи негрів, – передбачені дуже жорсткі покарання. Кваліфікується як «розпалювання міжнаціональної ворожнечі». Але в Україні це називається «хуліганством». Штраф – 350 гривень. І це велика проблема. Ще жодного разу не покарали людину за те, що вона щось образливе намалювала, сплюндрувала синагогу, завжди – «хуліганство». Це важливе питання для нас», – зауважив Шмуель Камінецький.

Музей Голокосту, що розповідає і про трагедії інших народів

Зустріч тривала близько двох годин. За цей час лідери національно-релігійних громад встигли поспілкуватись у неформальній обстановці, відвідали синагогу і єдиний в Україні Музей Голокосту.

У музеї Голокосту присвячений цілий розділ депортації кримських татар

Цей музей у Дніпрі – унікальний: за допомогою сотень експонатів – документів, світлин, реальних речей епохи, мультимедійних інсталяцій – він розповідає про жахливі злочини нацистів щодо єврейського населення.

Та не цураються музейники і висвітлення трагедій інших народів. Депортації кримських татар присвячений цілий розділ. Частину експонатів надали переселенці з Криму.

У музеї Голокосту присвячений цілий розділ депортації кримських татар

«Ми постійно закликаємо наших друзів кримських татар, щоб вони нам допомогли експонатами з персональними історіями, які ми могли б представити», – сказав керівник наукового відділу музею Єгор Врадій.

Практичні питання візиту

А втім, народний депутат та колишній голова Меджлісу Мустафа Джемілєв не приховує: візит до єврейської громади Дніпра, окрім просвітництва та налагодження стосунків, має ще й практичну складову – обмін досвідом.

Найбільший в Східній Європі єврейський центр «Менора», а особливо два поверхи Музею Голокосту, вразили кримськотатарських гостей. Дещо хотіли б запозичити під час створення масштабного Ісламського центру в Києві.

«Для нас було важливим відвідати «Менору», адже ми в Києві збираємось будувати Ісламський центр. Хотілось би перейняти досвід – як поєднати релігійний культ і в той же час створити музей, котрий би пояснював відвідувачам, що таке іслам. Довгий час були проблеми з землею. Нарешті це питання вирішене. Зараз, у зв’язку з окупацією Криму наші можливості обмежені, тому ухвалене рішення на рівні президента Туреччини про допомогу. Якщо дозволить площа, там же ми плануємо збудувати пару висотних будинків для вимушених переселенців із Криму», – зазначив Мустафа Джемілєв.

У музеї Голокосту присвячений цілий розділ депортації кримських татар

Він також нагадав, що вже відвідував Дніпропетровську область 2014 року. Тоді головними питаннями були допомога регіону вимушеним переселенцям із Криму і повернення мусульманам будівлі мечеті, де розташовувалась спортшкола. Ці питання досі вповні не вирішені, зауважив пан Джемілєв.

83-річна кримська татарка Ресьміє Абдулаєва: 33 роки життя у вигнанні

Поспілкуватись із Мустафою Джемілєвим у Дніпрі прийшли представники єврейської громади, які, як зазначали, ставляться до нього з особливою пошаною, а також кримські татари, які після окупації Криму знайшли нову домівку на Дніпропетровщині.

83-річна кримська татарка Ресьміє Абдулаєва уважно роздивляється музейні експонати. У дев’ятирічному віці її разом із батьками та сімома братами й сестрами примусово виселили з рідного Білогірська до Узбекистану. Там у злиднях родина прожила понад 30 років, не всі діти вижили.

Ресьміє Абдулаєва

«Дивлюсь на фотокартки в музеї… Ми також мучились при депортації. Дядька мого вбили під час вивезення. У нашій родині було восьмеро дітей. Сестра померла в Узбекистані, два брати померли», – розповіла жінка.

Онук кримської татарки Гелявер Абдулаєв, який привів бабусю до музею, заважує: вона ніколи не приховувала того, що довелось пережити.

Ресьміє Абдулаєва з онуком Гелявером Абдулаєвим

«Бабуся пройшла виселення і їй гірко це згадувати. Ми ходили музеєм, вона дивилась на фотографії і згадувала. Як це все було, як їх виселяли в вагонах, у яких перевозили худобу. Вщерть набиті людьми вагони. Везли в Узбекистан, на Урал. В дорозі зупинялись на півгодини, ледве встигали щось приготувати з їжі на багатті. По дорозі багато людей померло. Так вони проїхали до Узбекистану. Повернулись в Україну тільки через 33 роки. Приїхали до Генічеська, бо в Криму селитись їм було заборонено. Вона ніколи не приховувала цих гірких спогадів, завжди розповідала і говорила: «Зараз ми живемо добре і ніхто не думає, що попоїсти». А вона пам’ятає такі часи, коли дорослі працювали за хліб і їм, дітям, приносили маленький шматочок. Це був і обід, і вечеря. Це справді страшно», – розповів Радіо Свобода онук.

Наприкінці зустрічі лідери кримських татар і єврейської громади Дніпра разом поклали квіти до імпровізованої стіни пам’яті, ушанувавши загиблих від рук тоталітарних режимів євреїв та кримських татар.

Лідери кримських татар та єврейської громади Дніпра поклали квіти до імпровізованої стіни пам’яті

Як зазначили в Дніпровській мерії, цей візит дуже важливий як для єврейської громади, так і для Дніпра в цілому, адже місто позиціонує себе як багатонаціональне і мультикультурне, комфортне для людей різних націй і віросповідань.