Омелян про Ryanair, українські дороги та Керченський міст

Гість програми «Ваша Свобода»: Володимир Омелян, міністр інфраструктури України Ведучий – Віталій Портников.

Осінь – початок польотів з міжнародного аеропорту «Бориспіль». Вже укладено угоду між «Борисполем» і перевізником. Урочисто це все було відкрито за участю президента України.

Віталій Портников: Пане міністре, було повідомлення, що лоукост Ryanair полетить. Виявляється, принаймні з інтерв’ю гендиректора аеропорту Рябікіна, що Ryanair ще не отримав слотів на польоти, на які зараз продає квитки, що це може призвести до колапсу аеропорту, а по-друге, що, можливо, Ryanair не отримав дозволу на деякі напрямки, бо Україна не має двосторонніх домовленостей з країнами, в які збирається здійснювати польоти ірландський авіаперевізник. Ви сказали, що все буде добре. Хотілося б знати, як саме добре?

– Щодо ситуації з Ryanair, то це дійсно була проблема. Це було зіткненням двох світів – світу лоукостів з класичними моделями авіакомпаній, які традиційно працювали на українському ринку. Я радий, що контракт аеропортів «Борисполя» і «Львова» підписаний. У мене немає жодних сумнівів, що полетить.

Дискусію щодо слотів, колапсу – ми чули ці сентенції минулого року, коли аеропорту «Бориспіль» начебто загрожувало банкрутство. Це технічне питання, яке точно не повинне бути предметом уваги чи громадськості, чи президента, чи міністра. Ryanair раніше почне свої польоти з України. Берлін – це новий напрямок. Вже продажі стартували на вересень цього року.

Це лоукост. Середня вартість квитка у нього буде близько 40 євро. Будуть розпродажі акційні, які починаються з 10, інколи навіть з 1 євро. Ця компанія надважлива для України, щоб запровадити правила жорсткої, але чесної конкуренції на українському авіаційному ринку.

– Ви оголосили широку програму розвитку регіональних аеропортів. Хто з них літатиме? І чи є в України реально гроші на те, щоб ця кампанія дійшла якогось результату?

– Ми забезпечили ріст ринку з 2016 року, який зростає 30% плюс по пасажиропотоку. Окремі аеропорти демонструють фантастичну динаміку – 50% і 100% росту! Зокрема аеропорт Львова, Харкова, ті ж «Жуляни» в Києві. Авіаційний сектор здатен приносити сотні мільйонів прибутків в держбюджет.

Нам необхідно будувати злітні смуги. Ми виступили з ініціативою, щоб у 2019 році передбачити мінімум 10 мільярдів на будівництво злітних смуг для регіональних аеропортів. Програма має діяти, як мінімум, 3-4 роки, тоді отримаємо щонайменше 20 нових летовищ, щоб кожна область мала, мінімум, аеропорт, з якого можна здійснювати як внутрішні, так і міжнародні рейси.

Цього року аеропорт «Ужгород» повинен запрацювати. Колись з «Ужгорода» виконувалося 35 рейсів щодоби, не так як зараз – один політ на місяць. Ще 2015 року аеропорт Львова був на межі закриття, сьогодні ж обслуговує рекордну кількість пасажирів взагалі за весь час свого існування.

– Щодо ситуації вже не авіаційної, а на землі – дороги. Ви бачили, що відбулося з українськими дорогами?

– Я щодня, як і кожен громадянин, ними користуюся. Дива не сталося. Якщо було очікування, що за зиму дороги відремонтують самі себе, і ми матимемо ідеальне полотно – це неможливо. 90% українських автошляхів у вкрай жалюгідному стані. Ми рекордно відремонтували більше 3 тисяч кілометрів за останніх два роки. У цьому році план – більше 4 тисяч кілометрів. Таку кількість ремонтує дуже мало країн у світі. Можливо, лише Китай і США. Ми маємо вперше за багато років гарантоване фінансування з боку держави.

Ми повинні завершити ремонт трас «Київ-Одеса» і «Київ-Чоп» (на найбільш проблемній ділянці через Карпати) на початку травня. Буде повністю відновлена проїздність. Але коли кажемо про якісний, капітальний ремонт, щоб це було на роки, то розпочнемо роботи у цьому році, які триватимуть, мінімум, ще 2-3 роки. За 5 років стабільного фінансування будемо мати дороги кращі, ніж у Польщі до їх вступу в ЄС. Після цього, якщо зможемо знайти інструментарій автобанів, бо це абсолютно інша вартість – 1 км автобану коштує 10 мільйонів євро.

Щодо автобусних перевезень зробили теж революцію – два місяці тому ухвалили дві постанови на Кабміні, які значно спростили проведення конкурсів на районних, міських, міжрайонних рівнях, фактично скасували конкурс на міжобласних перевезеннях. Тобто отримуєте дозвіл на маршрут, просто давши заявку і заповнивши документи, яких мінімальна кількість. Є чітка система бальності. Величезний шмат корупції був відсічений одним документом в Кабміні. Раніше це були великі «тіньові» надходження як членам комісії, так і правоохоронним органам.

Ринок відреагував позитивно. Вже багато компаній серйозно розмірковують над новою фінансовою моделлю – закупівлею нових автобусів, які економічніші, дешевші в обслуговуванні. Плюс особливі умови для електробусів. Міста реагують – у більшості є чіткий план відходу від так званих «маршруток», перехід на нормальні великі низькопідлогові автобуси. Міста підключаються до кредитування, який ми спільно організували з ЄБРР і Європейським інвестиційним банком. Це понад 400 мільйонів євро для закупівлі нового електричного транспорту для муніципальних потреб міст, для виробництва цього транспорту в Україні. Матимемо ефект теж впродовж 5 років.

– Немає у вас враження, що українська залізниця з точки зору своїх пасажирських швидких перевезень вже вичерпала свої можливості?

– Насправді це біда. Для залізниці завжди був пріоритет – вантажні перевезення. Системна корупція і неефективність призвели до того, що, мінімум, 25% продукції не було перевезено минулого року. І мені дуже соромно перед українськими громадянами, що не змогли провести нормальні реформи в цій компанії й досі.

Підписаний контракт з «General Electric» на виробництво локомотивів – лише початок реформи. Треба думати про євроколію (зараз перед ТЕО вже готове і готуємо ТЕО), яка поєднає Одесу, Київ, Львів сполученням до ЄС. Це фактично паралельний шлях існуючому будівництву автобану «GO-Highway», що поєднує Балтику, Чорне море, Польщу і Україну. Хочемо повторити це залізничним сполученням, що дасть нову швидкість для пасажирів – мінімум 250 км/год., для контейнерних потягів – 100-120 км/год. І можливості менше, ніж за добу доставити свою продукцію з південних портів України до кордону ЄС зараз немає. Потяг інколи йде десятки діб з однієї точки в іншу в Україні.

– Швидкісний експрес до Борисполя. Уряд обіцяв, що колію почнуть будувати влітку, а наприкінці року завершать. Ви казали, що 800 мільйонів гривень на нього треба витратити. Чи дійсно будівництво буде таким чи доведеться більші гроші витрачати?

Потреба у такому транспорті є (у швидкісному експресі до «Борисполя» ред.). «Бориспіль» легко може перевозити 20 мільйонів пасажирів, а не 12 мільйонів з перспективою росту до 14-и. При такому трафіку автодорога «Київ-Бориспіль» зупиниться. Особисто я більше підтримував будівництво легкого метро естакадним способом поверхнею від існуючих гілок метрополітену у Києві до аеропорту і міста Бориспіль. Але це більш дорогий і тривалий проект. Хотілося швидшого і дешевшого рішення, тому дійшли до цього проекту.

– Була ще амбітна ідея торговельного шляху, яка називалася, умовно кажучи, «Шовковий шлях» – з Китаю до Європи. Україна збиралася бути частиною цієї інфраструктури.

– Ми домоглися політичного рішення Китаю, який включив Україну в офіційні партнери цього шляху. Зараз працюємо над маршрутом. Україна вже стала частиною країн-транзитерів Грузії, Азербайджану і Казахстану, які увійшли у спілку, щоб мати єдиний транзитний тариф, щоб здешевити доставку контейнерів цим відрізком. Паралельно працюємо над напрямком північ–південь – поєднати Балтику і Скандинавію, територією України з країнами Ірану, Перської затоки. Перевезення потягом «Вікінг», який здійснює маршрут до країн Балтії, зростає на 50-80% вантажопотік щороку. Україна має всі шанси стати нормальним хабом Європа-Азія. Працюємо зі світовими інвесторами «DP World» і «Hutchison Ports», які зайдуть у морські порти України і зможуть дати якісний варіант рішення щодо створення хабу.

– Зараз добудова Керченського мосту ставить під сумнів можливості українського судохідства, як такого.

Керченський міст буде використовуватися як політичний інструмент тиску на Україну. Ми втрачаємо великі гроші через обмеження параметрів суден, які тепер не можуть проходити під арками мосту. Наразі це скромні оцінки – десятки мільйонів гривень, але я думаю, що це набагато більше, тому що ми втрачаємо робочі місця. Росія цим спеціально підігріває непросту соціальну ситуацію у Бердянську і Маріуполі. Але ми це також перейдемо і в подальшому я вірю, що це буде міст, який поєднуватиме український Крим з українською Кубанню.

Працюємо спільно з Мінюстом і готуємо міжнародні позови до Російської Федерації. Стягнення будуть, репарації серйозні.