Росія втратила свою репутацію, вважає видання The Irish Times і називає три головні події, після яких це сталося. Тож говорити про репутацію Росії вже не доводиться, вважає ірландське видання. У виданні американського Конгресу The Hill мовиться про заборону Конгресом США постачання зброї українським добровольчим з’єднанням, пов’язаним з неонацистами. А британський аналітичний центр Emerging Europe нагадує про важливість ухвалення реформ в Україні.
Росії у нинішньому скандалі навколо видворення російських дипломатів через справу отруєння Скрипаля нема на що нарікати, вважає ірландське видання The Irish Times. Коли вона каже, що до неї застосовується «презумпція провини», то Захід має на це підстави.
На думку ірландського видання, впродовж останніх чотирьох років Росія сама знищила свою репутацію трьома основними подіями. Перша: російський президент Володимир Путін спочатку публічно заперечував, а потім публічно підтвердив наявність російських військ на території Криму під час анексії 2014 року. Друга – російський президент доклав неймовірних зусиль, щоб заперечити будь-яку причетність Росії до збиття пасажирського літака Малайзійських авіаліній, коли факти свідчили про зворотнє. І третя – заперечення причетності Кремля до отруєння Олександра Литвиненка.
На думку газети, для того, щоб дійсно вплинути на Росію, одних санкцій чи вислання дипломатів недостатньо, переконаний автор статті. Необхідні й інші кроки, наприклад, більший тиск на Німеччину для того, щоб зупинити будівництво газопроводу «Північний потік-2».
Та санкції, подібні до тих, які застосовують щодо Ірану, навряд чи можливі, адже Росія є постійним членом Ради безпеки ООН і може повністю паралізувати роботу організації, почавши співпрацювати з Іраном або Північною Кореєю. Росія також може посилити напругу, наприклад, на Донбасі чи в Сирії.
«Помилковим буде звести проблему Росії до однієї людини в Кремлі, замість того, щоб оцінювати ширші структурні чинники, що стоять за зовнішньою політикою Росії, такі як недовіра до НАТО й розширення ЄС, складна ідентичність Росії та спадщина радянського краху», – наголошує автор статті, вилкадач новітньої європейської історії Королівського університету в Белфасті Олександр Тітов.
Проблема Росії, на його думку, сьогодні викликає чимало запитань. Наприклад, як боротися з країною, яка не поділяє західні ліберальні цінності, та які наслідки західний неліберальний популізм матиме для відносин з Росією? Поки що ці та низка інших пов’язаних питань вимагають відповідей.
В американському виданні The Hill мовиться про статтю закону, що забороняє постачання зброї українським добровольцям, пов’язаним із українськими неонацистами. Автор статті зазначає, що «малопомічене положення в законопроекті про державні витрати розміром у 2232 сторінки, ухваленому минулого тижня, забороняє передачу американської зброї до суперечливого ультранаціоналістичного з’єдннання в Україні, яке приймає неонацистів до своїх лав».
Упродовж останніх трьох років законопроекти включали в себе заборону на допомогу «Азову», але кожного разу його знімали перед остаточним ухваленням, йдеться у статті. Та цього року закон вимагає того, щоб жодна зброя, тренування чи будь-яка інша допомога не потрапила до «Азова».
Автор нагадує, що США допомагають і тренують українські сили в протистоянні з проросійськими сепаратистами ще від 2014 року, і не так давно ухвалили рішення надати Україні зброю.
«Незрозуміло, скільки допомоги від Сполучених Штатів пішло в «Азов» у минулому», – йдеться в статті. Через це деякі високопосадовці пропонують чинити більший тиск на український уряд для того, щоб зрозуміти, скільки допомоги «Азов» уже отримував.
Минулого року в мережі з’явилося зображення, на якому бійці «Азову» випробовують американський гранатомет, але згодом повідомлення видалили. Українська національна гвардія при цьому наполягає, що гранатомет не був на озброєнні «Азова».
Британський аналітичний центр Emerging Europe звертає увагу на процес ухвалення реформ в Україні. Автори посилаються на слова секретаря Кабінету міністрів України Олександра Саєнка, який 26 березня в Лондоні на зустрічі з державами-донорами заявив про те, що Україна досягла значного прогресу в ухваленні реформ і готова перейти до наступного рівня.
«На другому етапі програми реформування ми хочемо зосередити зусилля на таких пріоритетах, як приватизація, ефективне корпоративне управління державними підприємствами, реформа державного управління та покращення ділового клімату», – цитують аналітики Саєнка.
Комісар із політики сусідства Йоганнес Ган зазначив, що Угода про асоціацію зближує ЄС та Україну, а також відкриває потенціал для всебічної співпраці. Але для того, щоб повністю скористатися перевагами договору, Україні необхідно ухвалити численні, часто важкі реформи, зауважив Ган.
Ган також наголосив, що ЄС залишається прихильним до будівництва сильнішої України.
Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті також наголосив на тому, що Україні передусім необхідно сконцентруватися саме на імплементації реформ.