Київ – Фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA підсвітив пурпуровим кінотеатр «Жовтень», куди цього року перемістилась більшість кінопоказів. Це кольори міжнародної кампанії #HeForShe – руху чоловіків за права жінок. Цього року всі події фестивалю об’єднані навколо дослідження нерівності у суспільствах різних країн за ознакою політичних поглядів, гендерної чи релігійної належності, віку, орієнтації. У тізері, який на Docudays UA будуть показувати перед фільмами, слово «нерівність» показово спалили, а фільмом-відкриттям обрали стрічку угорської режисерки Бернадетт Тузи-Ріттер «Жінка в полоні», що розповідає історію сучасного рабства.
Цього року Docudays UA змінив основні локації та доповнився повнометражним конкурсом українських документальних стрічок – раніше за головний приз у національній номінації змагались тільки короткометражки.
Церемонію відкриття цього року вели співачка і телеведуча Саша Кольцова та співзасновник Доступно.UA Дмитро Щебетюк. Вона вже традиційно відкрилась акцією солідарності із українським кінорежисером із Криму Олегом Сенцовим, ув’язненим на півночі Росії за звинуваченнями, які правозахисні організації називають політично вмотивованими і безуспішно вимагають його звільнення.
Акція солідарності із політв’язнем Олегом Сенцовим, 23 березня 2018 року
Згадували також й інших політв’язнів, яких, за підрахунками ініціативи #LetMyPeopleGo, у Росії та анексованому нею Криму налічується понад 60. Зокрема, йшлося про арештованого напередодні кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова.
Темі порушень прав людини в Криму будуть присвячені окремі події у неділю, анонсувала напередодні представниця журі фестивалю Марія Шищенкова – координаторка захисту країн Європи та Центральної Азії організації Front Line Defenders, яка мала змогу працювати на анексованому півострові.
Журі цьогорічного Docudays UA та режисерка фільму-відкриття, 23 березня 2018 року
Окрім того, під час фестивалю йтиметься про різні форми дискримінації, яких зазнають люди в Україні і світі, а також про те, що можна з цим зробити, анонсувала інша представниця журі, голова громадської організації «Інсайт» Олена Шевченко.
«Дуже складно в Україні зараз боротись за права людини. Тому що у нас – війна, у нас – окупація, у нас падає рівень життя, криза на кризі. І люди завжди у будь-якій країні у таких умовах починають бути ще більш ксенофобними, висловлювати нетерпимість щодо різних груп людей. І зараз ми спостерігаємо таку ситуацію», – каже вона.
За словами активістки, держава у цьому випадку повинна забезпечити рівні права на законодавчому рівні для всіх людей, зокрема, проводити антидискримінаційну експертизу всіх законів та підзаконних актів та протидіяти злочинам на ґрунті ненависті.
Олена Шевченко
Рабство сьогодні є глобальною проблемою у світі – режисерка фільму-відкриття
Цього року Docudays UA відкриває фільм угорської режисерки Бернадетт Тузи-Ріттер про жінку, яка живе без документів і працює за їжу.
«Спочатку я не була впевнена в тому, що саме відбувається у тому домі, бо я починала із зовсім іншої теми, але під час зйомок я зрозуміла, що йдеться про сучасне рабство», – розповідає авторка стрічки.
За словами Бернадетт, присутність людини, яка щиро цікавилась життям її героїні та підтримувала її, допомогла їй знайти шляхи для звільнення.
Бернадетт Туза-Ріттер
Фільм «Жінка в полоні» показували в Угорщині, на нього зреагувала преса, але на державному рівні поки що ніщо не змінилось, каже режисерка.
«Рабство є глобальною проблемою у світі. Я перевіряю Global Slavery Index, який каже, що в Угорщині – 22 тисячі людей в рабстві, у Європі – понад мільйон, а в Україні – понад 200 тисяч», – зазначає Бернадетт Туза-Ріттер.
«Глобальний індекс рабства» вимірює організація Walk Free Fundation. У 2016-му вона нарахувала понад 40,3 мільйонів жертв сучасного рабства, майже 25 мільйонів з них були залучені до примусової праці, а решта – до одружень силоміць.
Фільм-відкриття фестивалю Docudays-UA покажуть також повторно у суботу, 24 березня.