Незважаючи на численні протести громадських діячів, російська влада Севастополя дозволила компанії «Агат-А» почати будівництво в урочищі Ласпі. Ще до російської анексії Криму понад тисячу земельних ділянок у цьому районі віддали під індивідуальну забудову.
До 1 серпня 2017 року в урочищі Ласпі, згідно з дорученням президента Росії Володимира Путіна, мали створити заказник регіонального значення. Пізніше терміни зсунули, а в проект майбутнього заказника не внесли низку об'єктів. В результаті доручення російського президента місцева влада так і не виконала. Фірма-забудовник належить екс-міністру оборони України Павлу Лебедєву.
Кореспондент «Новой газеты» в Криму Іван Жилін розмірковує, чому російська влада Севастополя ухвалює рішення на користь екс-міністра оборони України.
‒ Об'єкти Павла Лебедєва були викреслені з охоронюваної природної зони, причому місцева влада оголосила, що охороняти там просто нічого, й тому ці споруди можна легалізувати. У чому причина такого ставлення севастопольських чиновників до колишнього міністра оборони України, здогадатися складно. Спочатку у них з губернатором Сергієм Меняйлом склалися досить теплі відносини, але згодом, з приходом Дмитра Овсянникова уряд міста навіть судився з Павлом Лебедєвим щодо низки земельних ділянок. Мої співрозмовники в севастопольській владі стверджують, що потепління у відносинах пов'язане з тиском деяких московських чиновників. Структури, пов'язані з Павлом Лебедєвим, програли всі суди аж до Верховного, але разом з тим ніхто не збирається вилучати ділянки. Виходить, що ситуація просто підвішена в повітрі.
Український історик, кандидат політичних наук Олександр Палій вважає, що просувати свої бізнес-інтереси в Криму Павлу Лебедєву допомагають зв'язки у вищих колах російської влади.
Павло Лебедєв
Кримський еколог Маргарита Литвиненко прогнозує, що екологічні проблеми в урочищі Ласпі будуть тільки посилюватися.
Активізувалися зсуви в районі мису Сарич, в районі Ялтинської трасиМаргарита Литвиненко, еколог
‒ Там структура ґрунту така: він чергується, як в листковому пирозі. Тобто шар глини, шар вапняку. Якщо багатовікові дерева, ялівець перестануть зміцнювати схил, то все це поповзе вниз. Я не знаю, як забудовники збираються вирішувати цю проблему ‒ швидше за все, ніяк ‒ але там вже зараз є зрушення ґрунту, активізувалися зсуви в районі мису Сарич, в районі Ялтинської траси. Я б сказала, що місцева екосистема постраждала приблизно на третину, а в майбутньому постраждає на половину. На відміну від України, в Росії немає охоронних зобов'язань. Це означає, що забудовники можуть вирубувати все, що вважатимуть за потрібне.
Еколог стверджує, що російські компанії в Криму з легкістю отримують дозволи від Мінекології для вирубки рідкісних дерев заради інфраструктурних об'єктів. За інформацією Маргарити Литвиненко, при будівництві дороги на Фіолентовському кільці в Севастополі знищили більше тисячі сосен.
(Текст підготував Владислав Ленцев)