Американська медіакомпанія CNN звертає увагу на більш ніж двометрове зображення російського президента Володимира Путіна, виготовлене повністю із гільз, зібраних під час подій на Майдані в Україні. А німецька медіакомпанія Deutsche Welle пише про те, що президент України Петро Порошенко має «проблеми з прозорістю» у Німеччині. Співзасновник української громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар у польському виданні New Eastern Europe підбиває підсумки минулого року для України та оцінює її досягнення та невдачі.
Американська медіакомпанія CNN звертає увагу на більш ніж двометрове зображення російського президента Володимира Путіна, виготовлене повністю із гільз, зібраних після подій Майдану 2014 року в Україні. Зображення представили на виставці в Нью-Йорку цього тижня з метою нагадати про жахливі реалії війни, мовиться в статті.
Автори зображення – українські митці – звинувачують у конфлікті саме Путіна й вважають, що саме він винен у насильстві, що розриває територіальну цілісність України, мовиться в статті.
Один із авторів картини, що має назву «Обличчя війни», Даніель Грін переконаний, що Росія намагалася затягнути Україну назад у СРСР, через межу між демократією й тоталітаризмом, мовиться в статті. Самі митці брали участь у Революції гідності, під час якої загинули їхні товариші, мовиться в статті.
«Я готовий померти за свою країну, та я не готовий за неї вбивати. Культура – сильніша зброя, ніж кулемет», – сказав Грін.
Особливістю картини є те, що, залежно від освітлення, Путін змінює вираз свого обличчя. За словами авторів зображення, ідея полягає в тому, щоб замислитися над тим, якою саме ця людина залишиться в історії. «Ви побачите диктатора, залізну людину або наляканого хлопця», – цитує автор митця Дар’ю Марченко.
«Навіть диктатори, люди, які роблять багато поганих речей, бояться, тому що рано чи пізно їм доведеться відповідати перед небесами», – каже Марченко.
«Обличчя війни» є провідним твором виставки «П’ять елементів війни» в Українському інституті Америці у Нью-Йорку – там представлені також, наприклад, «Мозок війни», що показує межу між правдою та пропагандою.
Німецька медіакомпанія Deutsche Welle пише про те, що президент України Петро Порошенко має «проблеми із прозорістю» в Німеччині. Справа в тому, що Німеччина створила новий підприємницький реєстр для того, щоб пролити світло на «підставні компанії», а український президент, схоже, не дотримується цих правил, зазначає автор.
До першого жовтня минулого року компанії, що працюють у Німеччині, повинні були передати в новий відкритий публічний реєстр імена своїх акціонерів, якщо ті доти не були вже зареєстровані, мовиться в статті. Основною метою нових правил була боротьба з незаконним відмиванням грошей та можливістю іноземцям, які стоять за такими офшорними компаніями, залишатися анонімними.
Співробітник панамської юридичної компанії Mossack Fonseca надав журналістам документи, з яких стало відомо, що Порошенко створив низку «підставних» офшорних компаній на Кіпрі, в Нідерландах та Британських Віргінських островах під час реструктуризації його компанії «Рошен». Він також мав інвестиції й у Німеччині – а саме йдеться про виробника крохмалю в місті Ельстерауе на сході Німеччини, структура власності якої, за словами автора, є заплутаною та непрозорою, а імена кінцевих власників до нового реєстру так і не подали.
Автор звертає увагу на те, що наразі не зрозуміло, чи німецька компанія, що, на його думку, поза всіма сумнівами, належить Порошенку, подаватиме його ім’я в реєстр, адже сама компанія на запити поки що не відповіла. Але в будь-якому випадку компанія вже пропустила термін для подачі імен економічних бенефіціарів, які мали бути внесені до реєстру до 1 жовтня 2017 року навіть у тому випадку, «якщо вони були ніби невідомі керівництву компанії». «Німецькі інвестиції Порошенка порушують нові правила прозорості», – стверджує автор.
Співзасновник української громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар у польському виданні New Eastern Europe підбиває підсумки минулого року для України та зазначає, що на перший погляд все має добрий вигляд: Захід продовжує підтримувати державу, військовий конфлікт заморожений, досягнена макроекономічна стабільність, економіка почала зростати. Але, попри певні успіхи, очікування громадян України не були виправдані, вважає автор: активна меншість прагне значно інтенсивніших реформ, пасивна більшість чекає на розширення програм підвищення добробуту.
Серед найбільших досягнень минулого року автор перераховує запровадження безвізового режиму України з ЄС, а з першого вересня й набранння чинності Угоди про асоціацію, мовиться в статті. Україна також ухвалила медичну, освітню та пенсійну реформи, а дороги стали ремонтувати частіше, зауважує автор.
Серед невдач автор називає низький рівень економічної свободи, проблему безпеки бізнесу чи недостатню боротьбу з корупцією. Автор також вважає, що інституційний потенціал для реформ залишається слабким: парламент часто не в змозі здійснити зміни, а депутати мають низький рівень відвідуваності.
«Повільні, обмежені та суперечливі зміни виснажують економіку, політику та соціальну систему. Якщо операція передбачає довгостроковий вплив, але анестезії немає, й ніхто не припиняє кровотечі, пацієнт не виживе. Єдине вирішення проблеми болю та кровотечі України – тобто постійного витоку мізків – не популізм, а швидке економічне зростання та подолання бідності, що супроводжується хоч деякими реальними антикорупційними заходами», – переконаний автор.