Максим Едвардс у статті для британського політичного інтернет-видання OpenDemocracy розмірковує, чому журналістам слід висвітлювати долю кримських татар. Роман Олеарчик та Ганна Мьорфі у статті для Financial Times пояснюють, чому Україна почала робити перші кроки для регулювання криптовалюти. В брюссельському виданні EuObserver йдеться про те, що Росія та Китай «є найбільшими хакерами» у світі.
Максим Едвардс в статті для британського політичного інтернет-видання OpenDemocracy пояснює, чому журналістам слід писати про долю кримських татар.
Автор нагадує, що анексія Криму Росією триває з 2014 року, і саме кримські татари – найбільш скептичні щодо російського врядування, але «багато хто тримає голову опущеною, а роти закритими».
«Сумна правда журналістики з прав людини в тому, що, зіштовхнувшись із цими беззаконними діями в пресі, пересічний читач не має уявлення про те, що саме він може зробити, щоб зупинити це», – пояснює автор.
Люди на Заході – досить далеко від проблеми, а в Європі зайняті своєю внутрішньою політичною та економічною нестабільністю, мовиться у статті. «Війна, яка палахкотить на сході країни, нікого більше не шокує – але ця війна все ще триває і вона далека від замороженого стану», – наголошує автор.
«Найбільш очевидною підставою для того, щоб непокоїтися долею кримських татар є те, що анексія їхньої історичної батьківщини порушила міжнародне право та Будапештський меморандум про територіальну цілісність України. Проте це не було досить тривожним прецедентом для деяких журналістів, які зараз називають Крим першим кроком у московському свавіллі в спробах відновити Російську імперію», – наголошує Едвардс.
Але окрім такого формулювання проблеми, є й ще два важливі аспекти, на які варто звернути увагу: ісламофобія та праворадикальний екстремізм, мовиться у статті. Російська влада поєднує «гнучке» визначення «екстремізму» та поширений страх екстремізму ісламських радикалів для переслідування кримських татар, зазначає автор. Можливо, півострів є чимось на зразок тестувального майданчика для російських спецслужб для запровадження операцій стеження на території всієї Росії, припускає автор. При цьому проблема ще й в тому, що російські спецслужби можуть легко фабрикувати справи, мовиться у статті.
Едвардс розмірковує над різними варіантами висвітлення проблематики порушення прав кримських татар на території анексованого півострова та наголошує на тому, що «якщо ми хочемо вирішити трагедію кримських татар, ми повинні принаймні знайти новий спосіб розповісти їхні історії».
Роман Олеарчик та Ганна Мьорфі у статті для Financial Times пояснюють, чому Україна почала робити перші кроки для регулювання криптовалюти.
Олександр Турчинов зауважив, що подальше відсторонення держави від цього питання та правовий вакуум на ринку криптовалют через відсутність законодавчої та нормативної бази «створює загрози для економіки й безпеки держави», і що питання криптовалют більше не може залишатися поза увагою держави, зважаючи на стрімкий розвиток ринку криптовалют у світі, йдеться у статті.
Занепокоєння уряду України з приводу того, що криптовалюту використовують організовані групи для відмивання грошей та інших злочинних дій зростають, зазначають автори.
Україна бореться із проросійськими сепаратистами на сході країни з 2014 року, і «бачить себе особливо вразливою», – мовиться у статті. Вона пережила кілька значних кібератак за останні роки – деякі з них були націлені на електростанції, а інші зупинили роботу державних та комерційних веб-сторінок, нагадують автори.
«Уряд України звинуватив Кремль у вчиненні кібератак, а також пов’язує кримінальну діяльність з використанням криптовалюти», – мовиться у статті.
Два тижні тому викрали біткойн-бізнесмена Павла Лернера, якого відпустили після сплати в 2,5 мільйонів доларів у біткойнах, а в грудні українські правоохоронці розслідували махінації по відмиванню грошей з використанням біткойну, зауважують автори. Тому новий підхід уряду до врегулювання криптовалюти матиме на меті саме перешкоджання кримінальній активності з нею, йдеться у статті.
В брюссельському виданні EUObserver йдеться про те, що Росія та Китай «є найбільшими хакерами» у світі. Автор статті Ендрю Реттман посилається на результати дослідження Агентства Європейського союзу з питань мережевої та інформаційної безпеки, яке у щорічному звіті пише, що саме фішинг був відповідальний за 90-95 відсотків всіх успішних кібератак в різних країнах світу в минулому році.
Найвитонченіші атаки були націлені в основному на скриньки генеральних директорів великих компаній, мовиться у статті. Інсайдерські компанії чи державні агентсва, які викрадають дані, були другою за масштабами загрозою. Але, як зазначає звіт, «держави також мали на меті викрадення інформації або шантаж жертв, використовуючи кібер-шпигунство, вилучення шкідливих програм, ботнетів та інші хитрощі», – мовиться у статті.
Найбільш «ботнет-інфікованими» країнами є Росія, Китай та Індія, зауважує звіт. А найбільш активними акторами у минулому році в перших двох країнах були групи кібер-шпіонажу APT17389, APT28387 та APT29388, зауважує автор.
І саме спонсором APT28387, скоріше за все, був російський уряд – кібернапади були спрямовані на отримання даних VIP-гостей в «готелях принаймні семи європейських країн», мовиться у статті. А групу APT29388 спеціалісти пов’язують з російськими спецслужбами, зазначає автор.
В звіті також йдеться про те, що в соціальній мережі Twitter наразі оперує близько 350,000 фейкових акаунтів, мовиться у статті.