Спеціально для Крим.Реалії
Підбиваючи підсумки 2017 року, російська влада Криму знову говорила про економічні успіхи півострова після його «повернення до рідної гавані». Щоправда, навіть «правильно пораховані» відомості кримської статистики спростовують пафосні промови чиновників ‒ прибутки в Криму приносить тільки видобуток корисних копалин і трохи ‒ продукція для ВПК.
За інформацією Кримстата, за десять місяців 2017 року прибутки кримських підприємств і організацій склали 58,9 мільярда рублів (приблизно один мільярд доларів). Із них на промисловість припадає 52,3 мільярда рублів (89%), з яких 95% ‒ це видобуток корисних копалин. Тобто «досягнення» кримської промисловості зводяться до видобутку газу на українських родовищах і дроблення на камені кримських гір.
В інших галузях ситуація не оптимістична: індекс виробництва промислової продукції склав лише 100,2% від аналогічного періоду 2016 року. При цьому в сфері поліграфії він впав на 23 позиції, в металургії ‒ на 24, виробництві транспортних засобів та устаткування ‒ на 55,5. Окрім видобувної сфери, високе зростання показали тільки монтаж і ремонт обладнання та виробництво електрообладнання.
Проблемою залишається й високий відсоток збиткових підприємств ‒ їх у Криму приблизно 35%. Найбільше ‒ у сфері інформації та зв'язку (57,1%), серед постачальників електроенергії та газу (47,7%), у будівельній галузі (47,4%). Але найдивніше: в готельно-ресторанному бізнесі збиткові майже половина (46,7%) підприємств ‒ при задекларованих 5,2 мільйона туристів минулого року.
Не меншу проблему для кримської економіки становлять також борги підприємств перед кредиторами, які тільки за місяць зросли на 78% і склали 75,5 мільярда рублів (з них 37 мільярдів припадає на промислові підприємства).
«Прибутковість» кримських підприємств добре помітна за рівнем податків, які вони сплачують до місцевого бюджету ‒ 2017 року планові показники склали 5,3 мільярда рублів, що на 23% менше податкових надходжень 2016 року. З урахуванням подальшої передачі прибуткових держпідприємств до складу російських холдингів, податкова база кримської економіки лише зменшуватиметься.
Інвестиційна «привабливість» Криму
Підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) нещодавно розповів, що обсяг інвестицій тільки в кримську вільну економічну зону перевищив 100 мільярдів рублів. У цілому ж, за повідомленнями Кримстата, за три квартали 2017 року сума інвестпропозицій для кримської економіки досягла 122,2 мільярда рублів, що вдвічі перевищує обсяги всього 2016 року. І тут мимоволі подумаєш, що дочекався нарешті півострів інвесторів, які, не зважаючи на невизнаний статус і західні санкції, все-таки наважилися вкласти в економіку Криму свої гроші. Але виявляється, що інвестори до Криму не поспішають, тому основні кошти йдуть із держбюджету Росії та від «друзів» Путіна, яким волею-неволею доводиться оплачувати кримську авантюру свого боса. Із загального обсягу інвестицій за 11 місяців минулого року 50,9 мільярда припадає на бюджетні кошти, при чому 92% ‒ це гроші федерального бюджету.
А що стосується інших інвесторів, то багато хто з них, на думку кримського «міністра» фінансів Ірини Ківік, викликає сумніви. Це призвело до того, що російський Мінфін Криму відмовив 173 потенційним інвесторам, які не змогли довести, що їхні проекти будуть реалізовані.
Спад в очікуванні буму
Спікер російського парламенту Криму й за сумісництвом власник будівельного бізнесу Володимир Константинов поскаржився на «системну кризу», що охопила галузь.
«Житлове будівництво перебуває в нас у дуже глибокій і системній кризі», ‒ підкреслив він.
І це незважаючи на те, що, за повідомленнями Кримстата, 2017 року обсяг будівельних робіт зріс на 348% до аналогічного періоду 2016 року. Щоправда, наздогнати українські темпи будівництва кримським компаніям поки так і не вдалося: 2013-го в АР Крим ввели в дію 963 кв. м житла, минулого року ‒ 549,5 (у 1,8 раза менше).
Деградація сільського господарства
Найгірший стан справ в аграрному секторі ‒ при такому спаді навіть кримським статистикам не під силу намалювати оптимістичні цифри.
Попередні підсумки 2017 року показали зниження обсягів на 4% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. І якщо врожаї зернових і овочів хоч трохи радують кримських аграріїв, то подальше зниження поголів'я худоби на півострові стало сумною тенденцією ‒ за чотири роки кількість великої рогатої худоби та овець знизилася в середньому на 30%, а птиці ‒ на 15%.
За рік обсяги реалізації м'яса худоби та птиці знизилися на 2,5%, молока ‒ на 1,5%, а яєць ‒ на 4,5%.
Транспортні колізії
Незважаючи на те, що автомобільний транспорт є найважливішим для Криму, вантажоперевезення скорочуються з року в рік. За інформацією статистики, за 11 місяців 2017 року в Криму автотранспортом перевезли 2,4 мільйона тонн вантажів ‒ на 4% менше, ніж 2016-го. Вантажообіг у порівнянні з 2016-м зменшився на 10%. З українським періодом і зовсім страшно порівнювати: 2013 року автомобільним транспортом перевезли 17,6 мільйона тонн вантажу (у сім разів більше).
За чотири роки російського панування Крим так і не зміг продемонструвати економічних успіхів. І це цілком зрозуміло, адже для Росії півострів має лише геополітичну та військову цінність. Розвиток його економічного потенціалу явно не входить до планів Кремля. Тому замість обіцяних яскравих фарб на кримському полотні все більше сірих тонів деградації та зневіри, перемішаних із кольором хакі.
Євгенія Горюнова, кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції