Спеціально для Крим.Реалії
«Україна ‒ агресор, а Росія змушена захищатися» ‒ це один з наративів, який російські дипломати будуть просувати на міжнародній арені поточного року. Кремль продовжує «захищати» анексований Крим від уявних загроз з боку Києва та Заходу.
Російська влада копіює досвід нацистської Німеччини, використовуючи пропагандистські прийоми часів Другої світової війни. Один з таких брудних трюків ‒ звинувачення на адресу жертви, яка нібито й була «агресором». Кремлівський наратив, що описує зовнішню політику, рясніє позитивними або нейтральними термінами: «захист», «приєднання», «звільнення» ‒ й тому подібними. Настільки милозвучними виразами російська влада завжди прикривала власну агресію проти третіх країн, анексію територій і політичний тиск на сусідів.
Комплекс потрібний для контролю повітряного простору над Чонгаром та Армянськом
Москва й надалі «захищає» Крим від уявних загроз з боку материкової України. Новий політичний сезон розпочався з повідомлень про те, що російське Міноборони розмістило на анексованому півострові додатковий дивізіон зенітно-ракетного комплексу С-400 ‒ нібито для відбиття ракетного удару з боку України. За інформацією російських ЗМІ, комплекс потрібний для контролю повітряного простору над Чонгаром та Армянськом.
«Завдання другого дивізіону комплексу С-400 ‒ вчасно виявити та при необхідності знищити повітряні об'єкти з боку України, які становлять загрози для Криму», ‒ сказав неназваний співрозмовник «РИА-Новости».
Про те, що Москва має намір перемістити додаткову ракетну систему на півострів, стало відомо ще наприкінці 2017 року. Росіяни наполягають, що Україна нібито «посилює агресивну риторику щодо Криму й проводить випробування крилатих ракет».
Далі тема доповнилася коментарем депутата Державної думи від анексованого Севастополя Дмитра Бєлика. Він також повідомив, що ракетні комплекси необхідні для відбиття нібито загроз з боку українських військових.
«Щоб там не випробовували київські тактики, будь-який об'єкт, що перетинає повітряний кордон півострова без дозволу, буде гарантовано збитий ‒ летить він у бік Кримського мосту чи на євпаторійські санаторії. Можу сказати одне: будь-яка спроба промацати нашу протиповітряну оборону закінчиться сумно», ‒ сказав Бєлик.
Об'єкт, буде гарантовано збитий ‒ летить він у бік Кримського мосту чи на євпаторійські санаторіїДмитро Бєлик
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков уточнив, що додатковий зенітний дивізіон розмістили через «провокації на кордоні». «Ми знаємо, що триває провокаційна діяльність на російсько-українському кордоні поблизу Криму, й диверсійна діяльність... Тому, безумовно, вживання російською стороною всіх необхідних заходів щодо своєї безпеки не може сприйматися як загроза комусь, а має сприйматися як саме організація власної безпеки, на що, природно, у російської сторони є повне суверенне право», ‒ багатозначно зауважив Пєсков.
Розміщення де-небудь російських С-400 або С-300 ‒ це суто політичний жест. Раніше Москва поставила аналогічні системи в Сирії. Кремлівські дипломати та військові погрожували силам західної коаліції, стверджуючи, що небо над арабською республікою «закрите». Після хімічної атаки проти жителів провінції Ідліб, організованої військами Башара Асада, загинули мирні жителі, включаючи маленьких дітей. У відповідь Пентагон отримав команду ударити ракетами «Томагавк» по базі «Шайрат» у провінції Хомс, яку використовує сирійська армія. Росіяни не збили американські ракети. Заднім числом попагандисти придумали версію про те, що С-400 не стріляли через «кривизну» земної поверхні. Прокремлівські коментатори стверджували, що в арабській республіці розмістили по одному дивізіону С-400 і С-300, і цього нібито було «мало» для відбиття американської атаки.
Земля на Чонгарі така ж «крива», як і в Сирії
Земля на Чонгарі така ж «крива», як і в Сирії. Але це не заважає російським політикам повідомляти про готовність відбити гіпотетичний ракетний удар з боку ВСУ. Цікавий нюанс в тому, що росіянам було недостатньо двох зенітних дивізіонів для прикриття бази «Шайрат», а для «захисту» цілого Криму цього озброєння цілком вистачить. Немає сенсу шукати логіку в висловлюваннях Кремля та російських військових. Подібними заявами Москва та фактична влада півострова намагаються вирішити низку політичних завдань. Як сказав кримський «віце-прем'єр» Георгій Мурадов, деякі політичні кола на Заході нібито розглядають варіант легалізації російської присутності в Криму.
«Більш помірковані кола вже обговорюють сценарій про зняття кримської теми з політичного порядку денного й визнання Криму російським, якщо на це піде в якийсь момент Київ. Думаю, що над цим варіантом і нам варто попрацювати», ‒ сказав Мурадов. Про які саме кола йшлося, не говориться. Основний момент у його заяві ‒ незгода Києва з анексією Криму.
Водночас Мурадов підкреслив, що ніякого особливого міжнародного визнання для Криму, який не є незалежною державою, «не потрібно». Тобто Москва домагається визнання факту анексії, що їй ніби то й «не потрібне». Чому так? Відповідь лежить практично на поверхні. Повідомлення про постачання до Криму нових С-400 для «захисту від України», коментар Дмитра Пєскова з претензіями на адресу Києва і нова порція оптимізму від Георгія Мурадова ‒ ланки одного інформаційного ланцюга. Йдеться про чергову піар-кампанію з дискредитації України та спробу виставити Київ і його закордонних партнерів потенційними агресорами. Кремль у черговий раз шантажує країни Заходу. Перш за все, керівництво ЄС. Якщо в 2014 році росіяни відкрито погрожували «розбомбити» країни Прибалтики, якщо ті ризикнуть допомагати Україні, то тепер вони діють набагато обачніше. Москва, розмістивши в Криму системи С-400, подає Брюсселю сигнал: змусьте Київ відмовитися від Криму, інакше Україна «нападає» на півострів, і тоді Росії знову доведеться «захищатися», заливши половину континенту кров'ю.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції